Жаданівський Михайло Петрович
Миха́йло Петро́вич Жадані́вський (нар. 9 листопада 1896, Іванівка Лубенського району Полтавської області — пом. 1 червня 1938, Харків) — український театральний актор, відомий за виступами в театрі «Березіль» Леся Курбаса, згодом в Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, жертва репресій 1930-х років.[1]
| Жаданівський Михайло Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 листопада 1896 Іванівка Лубенського району Полтавської області |
| Помер |
1 червня 1938 (41 рік) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького |
| Заклад | Березіль і Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка |
Життєпис ред.
Народився 9 листопада 1896 в селі Іванівка Лубенського району Полтавської області в родині Жаданівського Петра Львовича[2], вчителя, який згодом став священником.
До 1916 року навчався в Одеській духовній семінарії.
1916—1917 (лютий) — служба вільнонайманим у Російській імператорській армії.
Лютий-липень 1917 — навчання в школі прапорщиків. До 20.09.1917 служив у резервних полках прапорщиком.
До квітня 1918 року був на Болгарському фронті в чині прапорщика. Після демобілізації навчався в інституті (мав незакінчену сільськогосподарську освіту).
У січні 1919 року поїхав до батьків у м. Голта (нині у складі міста Первомайська Миколаївської області), де у березні 1919 року був мобілізований до Армії УНР, в якій прослужив до серпня 1919 року у званні хорунжого.
У серпні 1919 поступив в Одеську театральну студію імені Марка Кропивницького, яка 1921 року стала українським театральним інститутом імені Марка Кропивницького.[3]
Після закінчення театрального інституту працював актором у Шостій одеській театральній майстерні театру «Березіль» Леся Курбаса під керівництвом Степана Бондарчука і Софії Мануйлович.[4] За головну роль у виставі «Джіммі Хіггінс» Лесь Курбас похвалив Михайла Жаданівського і запросив його до Києва.[5][6][7][8] Згодом працював у цьому театрі у Харкові, який з часом був реорганізований в Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка. Був секретарем місцевкому працівників театру «Березіль».[9]
20 квітня 1938 року був заарештований і безпідставно звинувачений в тому, що він є «агентом польської розвідки».
Розстріляний 1 червня 1938 року за рішенням особливої трійки Харківського УНКВС від 23 квітня 1938 року.
Реабілітований 11 березня 1988 року Постановою Президії Харківського обласного суду.
Ролі ред.
- 1924 — Джіммі Хіґґінс — «Джіммі Хіґґінс» режисера Леся Курбаса за романом Ептона Сінклера (Одеса, 6-а студія театру «Березіль»)
- 1927 — Двірник — «Пролог» Леся Курбаса і Степана Бондарчука (Харків, «Березіль»)[10]
- 1931 — Сльозкін — «Кадри» («Світіть нам, зорі») Івана Микитенка (Харків, «Березіль»)[11]
Родина[2] ред.
Дружина — Марія Федорівна Жаданівська, 1901 року народження.
Батько — Жаданівський Петро Львович, 1870 або 1871 року народження, учитель і священник. Мати — Жаданівська Євдокія.
Дід — Жаданівський Лев Пилипович, священник. Бабуся — Жаданівська (Васильєва) Єфросинія Іванівна.
Мав брата Сергія і трьох сестер: Євгенію, Ольгу та Антоніну. Антоніна Петрівна — випускниця Одеського єпархіального жіночого училища (1915).
Брат — Жаданівський Сергій Петрович (1901, Онуфріївка Олександрійського повіту Херсонської губернії — 3 червня 1938, Харків) — радіоінженер. 1916 року закінчив Єлисаветградське духовне училище. Згодом працював у Харкові радіоінженером Харківського центрального телеграфу. 23 лютого 1938 року заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності. 24 квітня засуджений трійкою НКВС до розстрілу. 3 червня 1938 року розстріляний у Харкові. Реабілітований 18 грудня 1956 року.
Примітки ред.
- ↑ Репресовані митці [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.] archives.kh.gov.ua
- ↑ а б Жадановский Петр Львович, священник [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.] pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/person
- ↑ Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах. — 2011. — Додаток — стаття професора В. Лазурського «Перша українська театральна студія в Одесі». — С. 172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57
- ↑ Наталя Єрмакова. АРХІВ ДОЛІ. Публікація документів архіву С. Бондарчуката С. Мануйлович. — С. 78 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
- ↑ Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід. — Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. — К.: Фенікс, 2012. — С. 246 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Голота В. Одеська філія «Березоля». — С. 78
- ↑ Театральна культура. Вип. 11. — К.: Мистецтво, 1985. — С. 78; 80. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- ↑ Театр «Березіль». Художній склад. Сезон 1928—1929
- ↑ Ольга Бертелсен АЖУРНА ІСТОТА: КУРБАС І СЬОГОДЕННЯ // АРХІВ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ. Т. 2. ЛЕСЬ КУРБАС І ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ»: Архівні документи (1927—1988). — С. 21
- ↑ Юрій Смолич. Про театр: збірник статей, рецензій, нарисів. — К.: Мистецтво, 1977. — С. 112
- ↑ Світять театральні зорі: драматургія Івана Микитенка на українськії сцені / Л. О. Охмат. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 112. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
Посилання ред.
- Відкрилась on-line виставка архівних документів «Репресовані митці» (до Дня пам'яті жертв політичних репресій в Україні) [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Ми — березільці. Театральні спогади-роздуми / Роман Черкашин, Юлія Фоміна. — С. 117 [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Сахно О. В. МІСЦЕ КІНОРЕЖИСУРИ В ПРОЦЕСАХ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1920–30-х рр. — С. 218 [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Афіша державного драматичного театру «Березіль» з художнім складом театру за сезон 1928—1929 р.avr.org.ua
- Жадановський Михайло Петрович. Фонд Р-6452, опись 4, дело № 2467, год приговора: 1938. Архивно-следственные дела граждан, репрессированных внесудебными органами г. Харьков и Харьковской области // Бессмертный барак [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Жадановский Михаил Петрович // Сводная база данных о жертвах государственного террора в СССР создана Обществом «Мемориал» [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Плисак, Валентина. Слуги тьми проти служителів Мельпомени. З історії репресованих митців Харківського державного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка: публіцистика. — Березіль. — 2015. — № 3-6. — С. 154—159
- «Реабілітовані історією», Харківська обл., кн. 3, ч. 2, С. 49.