Бондарчук Степан Корнійович

Степа́н Корні́йович Бондарчу́к (*25 липня (6 серпня) 1886(18860806), Кодня Житомирського повіту Волинської губернії, нині Житомирської області – †30 листопада 1970, Одеса) — актор, режисер, театральний критик.

Степан Корнійович Бондарчук
Бондарчук Степан Корнійович.jpg
Народився 25 липня (6 серпня) 1886(1886-08-06)
с. Кодня Житомирського пов. Волинської губ.
Помер 30 листопада 1970(1970-11-30) (84 роки)
Одеса
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Рід діяльності актор, режисер, театральний критик
Дружина Мануйлович Софія Андріанівна
Нагороди та премії

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

Закінчив 1916 р. Музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка в Києві. Один із засновників і авторів статуту Молодого театру (1917), грав у ньому в 19171919 рр. й театру Українська музична драма (1919) в Києві, Незалежного театру (19211922) в Житомирі. Член Всеукраїнського театрального комітету Наркомосу УСРР (Вутеком; 1919). Працював у «Березолі» (19221925), драматичному театрі на Поділлі (19251926), Одеській держдрамі (1929). Очолював шосту майстерню «Березоля» в Одесі (19241925), Київський робітничий театр (1930), Вінницький (1932), Шуйський (19351936) та Бухарський (19371941) театри. Найпомітніша роль — Парох («Молодість» Макса Гальбе). Серед інших ролей у Молодому театрі — Третій брат («Осінь» Олександра Олеся), отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).

ВиставиРедагувати

  • Олександр Олесь. Весняна казка. (1921)
  • Гергарт Гауптман. Затоплений дзвін. (1922)
  • Андрій Головко. Бур’ян. (1930)

РоліРедагувати

  • Отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського)
  • Парох («Молодість» Макса Гальбе)
  • Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера)

АвторРедагувати

П'єсРедагувати

  • Чудотворці. — Харків, 1926.
  • Пролог. — 1926. (у співавторстві з Лесем Курбасом)

Інсценізацій поем ШевченкаРедагувати

  • Варнак. — Київ, 1924 (2-ге вид.: Харків, 1925).
  • Відьма // Сільський театр. 1927. № 2.

Агіт-п’єсиРедагувати

  • Колектив комнезаможників, або Свято врожаю. — Харків, 1925.

ЛітератураРедагувати

  • Василь Василько. Театру віддане життя. — Київ, 1984.
  • Михайло Дерегус. Спогади // Сучасність. — 2001. — Ч. 11.