Відкрити головне меню

Бондарчук Степан Корнійович

Степа́н Корні́йович Бондарчу́к (*25 липня (6 серпня) 1886(18860806), Кодня Житомирського повіту Волинської губернії, нині Житомирської області – †30 листопада 1970, Одеса) — актор, режисер, театральний критик.

Степан Корнійович Бондарчук
Бондарчук Степан Корнійович.jpg
Народився 25 липня (6 серпня) 1886(1886-08-06)
с. Кодня Житомирського пов. Волинської губ.
Помер 30 листопада 1970(1970-11-30) (84 роки)
Одеса
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність актор, режисер, театральний критик
Дружина Мануйлович Софія Андріанівна

Зміст

Біографічні відомостіРедагувати

Закінчив 1916 р. Музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка в Києві. Один із засновників і авторів статуту Молодого театру (1917) (грав у ньому в 19171919 рр. і в театрі «Музична драма» (1919) в Києві), Незалежного театру (19211922) в Житомирі. Член Всеукраїнського театрального комітету Наркомосу УСРР (Вутеком; 1919). Працював у «Березолі» (19221925), драматичному театрі на Поділлі (19251926), Одеській держдрамі (1929). Очолював шосту майстерню «Березоля» в Одесі (19241925), Київський робітничий театр (1930), Вінницький (1932), Шуйський (19351936) та Бухарський (19371941) театри. Найпомітніша роль — Парох («Молодість» Макса Гальбе). Серед інших ролей у Молодому театрі — Третій брат («Осінь» Олександра Олеся), отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).

ВиставиРедагувати

  • Олександр Олесь. Весняна казка. (1921)
  • Гергарт Гауптман. Затоплений дзвін. (1922)
  • Андрій Головко. Бур’ян. (1930)

РоліРедагувати

  • Отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського)
  • Парох («Молодість» Макса Гальбе)
  • Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера)

АвторРедагувати

П'єсРедагувати

  • Чудотворці. — Харків, 1926.
  • Пролог. — 1926. (у співавторстві з Лесем Курбасом)

Інсценізацій поем ШевченкаРедагувати

  • Варнак. — Київ, 1924 (2-ге вид.: Харків, 1925).
  • Відьма // Сільський театр. 1927. № 2.

Агіт-п’єсиРедагувати

  • Колектив комнезаможників, або Свято врожаю. — Харків, 1925.

ЛітератураРедагувати

  • Василь Василько. Театру віддане життя. — Київ, 1984.
  • Михайло Дерегус. Спогади // Сучасність. — 2001. — Ч. 11.