Ернст Вільгельм Ферстеманн (18 вересня 1822, Данциг — 4 листопада 1906, Шарлоттенбург) — німецький історик, математик, доктор лінгвістики, бібліотекар і директор Саксонської державної бібліотеки (нім. Sächsische Landesbibliothek) у Дрездені . Він відомий як засновник досліджень ономастики та народної етимології в Німеччині, а також завдяки своїм основним внескам, зробленим у перші роки досліджень маянізму, щодо розшифровки та розуміння календарних елементів у доколумбовому сценарії мая.[4]

Ернст Фьорстеман
Портрет Ернста Ферстемана, полотно, олія Юліуса Шольца
Портрет Ернста Ферстемана, полотно, олія Юліуса Шольца
Портрет Ернста Ферстемана, полотно, олія Юліуса Шольца
Народився18 вересня 1822(1822-09-18)[1][2]
Данциг, Королівство Пруссія[1]
Помер4 листопада 1906(1906-11-04)[1][2] (84 роки)
Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецький Райх
ПохованняЛуїзенфрідгоф IIId
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьбібліотекар, письменник, архівіст, історик, мовознавець, германіст, американіст, фольклорист
Галузьархівознавство[3], бібліотекознавство[3], історія[3], германістика[3], американістика[3] і фольклористика[3]
БатькоWilhelm August Förstemannd

Біографія

ред.

Ернст Вільгельм Ферстеманн народився в Данцигу у родині математика Вільгельма Августа Ферстемана.[5] Його сім'я походила з Нордгаузена.[6]

З 1831 по 1840 рр. він навчався в місцевій гімназії,[7] де його батько працював учителем математики.[8]

У 1840 р. Ферстеманн поїхав вивчати порівняльну лінгвістику в Берлінський університет імені Гумбольдта, але в 1841 році переїхав до Галле, де продовжив навчання в Університеті Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі. Впродовж університетських років Ферстеману особливо сприяли Карл Лахманн, Франц Бопп та Август Фрідріх Потт.

Після поверненню з Галле, Ферстеман був призначений помічником викладача в гімназії Данцига, а також працював приватним репетитором до 1848 р.[6] У 1845 р. Він взяв здав спеціальний іспит »Staatsexamen" у Берліні. Ферстеманн також був єдиним учасником змагань, проведених Якобом Гріммом, що вимагали переліку імен, які використовувались у Німеччині до 1100 року Незважаючи на те, що він лише подав проект, він виграв приз і Гримм запропонував опублікувати закінчену роботу в 1858 р.[9]

Коли Ферстеману запропонували посаду бібліотекаря в Бібліотеці ім. Фюрста Цульберга-Вернігеродеше в 1851 році, він звільнився з посади в Данцигу і поїхав до Вернігероде.[7] Крім того, він додав до фондів бібліотеки близько 20 000 томів.[6] На додаток до роботи бібліотекарем, Ферстеманн також викладав у місцевій гімназії.

У 1865 р.[5] Ферстемана запросила до Дрездена Єлизавета Людовіка Баварська, вдова прусського короля Фрідріха-Вільгельма IV. Там він замінив Густава Клемма на посаді головного бібліотекаря Королівської публічної бібліотеки (нині Саксонська державна бібліотека),[6] де зберігався Дрезденський кодекс .[10] Ферстеман реорганізував бібліотеку і почав працювати над новим каталогом.[7] У 1887 році він подав у відставку у віці 65 років. Він очолив приватну бібліотеку короля та бібліотеку Секундогенітур (Дрезден) .

За свої заслуги Ферстеманн отримав орден Альберта в 1892 році[11]

У наступні роки Ферстеман підготував видання рукопису мая, а також кілька трактатів про нього. Найважливішими були його послуги на користь реорганізації бібліотеки. У 1894 році він розшифрував системи нумерації мая.

У 1899 році Ферстеман вийшов на пенсію і через рік переїхав до Шарлоттенбурга[11], де помер 4 листопада 1906 року[5].

Найвідоміші праці

ред.
  • Altdeutsches Namenbuch, 2 т., 1856/59. Обговорення старих німецьких власних імен, перший том присвячений іменам осіб, а другий — місцям.
  • Über die Gräflich Stolbergische Bibliothek zu Wernigerode, 1866
  • Mitteilungen der königlichen öffentlichen Bibliothek zu Dresden, 1866 і далі.
  • Geschichte des deutschen Sprachstammes, 2 т. 1874/75 (перевидано 1966; дехто називає його найважливішою роботою)
  • Граф Крістіан Ернст цу Стольберг-Вернігероде, Ганновер 1886.
  • Zur Entzifferung der Mayahandschriften, 7 т. 1887/98
  • Aus dem alten Danzig, 1820-40, 1900
  • Zur Geschichte der Bücher-Sammlungen in der Grafschaft Wernigerode bis zum Dreißigjährigen Kriege, insbesondere der Sammlung Graf Wolfgang Ernst zu Stolberg (angelegt von etwa 1569—1606)., не датований РС.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116635886 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  4. C.; Peck, H. T.; Colby, F. M., eds. (1905). «F
  5. а б в Schneider, Ernst (1961). Förstemann, Ernst (нім.). Т. 5. с. 270. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 18 грудня 2020.
  6. а б в г Reichhardt, A. (1908). Bettelheim, Anton (ред.). Förstemann, Ernst Wilhelm (нім.). Т. 11. Berlin: Reimer. с. 375.
  7. а б в Neubert, Franz (1905). Förstemann, Ernst (нім.). Leipzig: Schulze. с. 428.
  8. helm
  9. Inte
  10. t ed
  11. а б Reichardt, A. (1908). Förstemann, Ernst Wilhelm (нім.). Т. 11. Berlin: Reimer. с. 179.

Посилання

ред.