Вікіпедія

Ернст Рітшель

німецький скульптор
(Перенаправлено з Ернст Райтшел)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ернст Фрідріх Август Рітшель (нім. Ernst Friedrich August Rietschel; 15 грудня 1804, Пульсниц — 21 лютого 1861, Дрезден) — німецький скульптор, один з найбільших представників класицизму. Створені ним пам'ятники Гете і Шиллера перед будівлею Міського театру у Веймарі, як і пам'ятник Лессінгу в Брауншвейгу, є всесвітньо відомими творами мистецтва, що уособлюють творчий геній Німеччини.

Ернст Рітшель
нім. Ernst Rietschel
Ім'я при народженнінім. Ernst Friedrich August Rietschel
Народився15 грудня 1804(1804-12-15)[1][2][…]
Пульсніц, Баутцен, Саксонія[1]
Помер21 лютого 1861(1861-02-21)[1][2][…] (56 років)
Дрезден, Німецький союз[1]
ПохованняTrinitatis Cemeteryd
Країна Саксонське королівство
Діяльністьскульптор, викладач університету, унаочнювач
Alma materДрезденська академія мистецтвd
Відомі учніAdolf von Donndorfd і Robert Johann Salemannd
Знання мовнімецька[2][4]
ЗакладДрезденська академія мистецтвd
Magnum opusGoethe–Schiller Monumentd, Goethe–Schiller Monumentd і Martin Luther Monumentd
ДітиWolfgang Rietscheld
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
Пам'яток Гёте #і Шиллеру перед Міським театром у Веймаре

Життя і творчість

ред.

Не закінчивши торговельну освіту, Е. Рітшель в 1820 році вступає в Дрезденську академію мистецтв; навчався у Франца Петриха. У 1826 році він переїжджає в Берлін, де продовжує навчання в майстерні Християна Даніеля Рауха. У 1828 році Рітшель бере участь у Нюрнберзі, від імені своєї майстерні в закладці пам'ятника, присвяченого пам'яті А. Дюрера. На зворотному шляху скульптор відвідує Гете у Веймарі. Повторно він відвідує великого поета, разом з Х. Раухом, в 1829 році.

У 1832 році Ернст Рітшель одружується на Альбертіні Траутшольд, і в тому ж році він стає професором скульптури у дрезденській Академії мистецтв, де серед його відомих учнів був Роберт Дорер. Працюючи спільно з архітектором, творцем дрезденської Земперопери Готфрідом Земпером, Ернст Рітшель прикрашає багато дрезденських будівель своїми скульптурами. У 1836 році його обирають членом берлінської та віденській Академіях мистецтв. У наступні роки скульптор виконує такі значні роботи, як пам'ятник Лессингу у Брауншвейзі (1854), що приносить йому славу одного з найбільших скульпторів-монументалістів свого часу.

Перша дружина Ернста Ритшеля померла в 1835 році, незабаром після народження другої доньки (також незабаром померла). У 1836 році скульптор одружується вдруге, з Шарлоттою Карус, яка народила сина. Однак і друга дружина померла — в 1837 році. У травні 1841 року Рітшель одружується втретє — з Марією Ханде, яка прожила з ним 7 років, перш ніж померла в 1848 році. Марія народила двох синів і дочку (рано померлу). У квітні 1851 року Рітшель одружується вчетверте з Фредерикою Опперман, яка народила дочку.

Взимку 1851-1852 років скульптор здійснює подорож до Італії і Сицилії. У 1855 році він демонструє на художній виставці в Парижі свою скульптуру Лессінга. У тому ж році Рітшель нагороджується Почесною медаллю і стає офіцером ордена Почесного легіону. У 1856 році обирається почесним членом стокгольмської Академії мистецтв. У 1857 році Рітшель відвідує в Берліні свого вчителя Х. Д. Рауха. У тому ж році, 4 вересня, був відкритий знаменитий нині пам'ятник Гете і Шіллера у Веймарі. У 1858-1859 роках він отримує замовлення на зведення пам'ятника Реформації у Вормсі.

Е. Рітшель був також почесним членом Академій мистецтв Парижа, Риму, Антверпена, Копенгагена і Брюсселя. Значна частина його скульптурних робіт — після смерті майстра, з 1889 року — зберігається в дрезденському Зборах скульптури у палаці Альбертінум.

Галерея

ред.
  •  
    Йоганнес Шилінг Пам'ятник скульптора Ернста Ритшелю в Дрездені
  •  
    Пам'ятник композитору Карлу Марії Веберу (1855-1860), Дрезден
  •  
    Пам'ятник Готфрід Еммануїлу Лессингу, Брауншвейг
  •  
    Меморіал Мартіна Лютера (Вормс)
  •  
    Пам'ятник Мартіну Лютеру у Фрауенкірхе, Дрезден

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11874528X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Ernst Rietschel
  4. ↑ CONOR.Sl

Література

ред.
  • Сомов А. И. Ритшель, Эрнст // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Ernst Rietschel, Christian Rietschel (Hrsg.): Erinnerungen aus meinem Leben. 2. Auflage. Evang. Verl.-Anst., Berlin 1963.
  • Gertraud Bartonietz: Ernst Rietschel. Stadt Pulsnitz, Pulsnitz 1987.
  • Martin O. Johannes: Ernst Rietschel, der Bildhauer. Heimatwerk Sachsen, Dresden 1938.
  • Monika Schulte-Arndt: Ernst Rietschel als Zeichner. Verlag Philipp von Zabern, München 1995.

Примітки

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ернст_Рітшель