Крістіан Данієль Раух

Крістіан Даніель Раух (нім. Christian Daniel Rauch, 2 січня 1777, Арользен — 3 грудня 1857, Дрезден) — німецький скульптор періоду класицизму.

Крістіан Данієль Раух
нім. Christian Daniel Rauch
При народженні Christian Daniel Rauch
Народження 2 січня 1777(1777-01-02)[1][2][…]
Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Смерть 3 грудня 1857(1857-12-03)[1][2][…] (80 років)
  Дрезден, Німецький союз
Поховання Доротеенштадтський цвинтарd
Країна  Вальдек
Жанр скульптура
Діяльність скульптор, мистецтвознавець
Напрямок класицизм
Покровитель Фрідріх Вільгельм III
Вчитель Йоганн Готтфрід Шадов, Friedrich Valentind, Johann Christian Ruhld і Авґуст Кісс
Відомі учні Фрідріх Драке, Рейнгольд Бегасd і Arthur Waagend
Член Німецький археологічний інститут, Нідерландська королівська академія наук, Берлінська академія мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв
Твори Blücherdenkmald
Роботи в колекції Художній інститут Чикаго, Національний музей Швеції, Королівський музей витончених мистецтв, Берлінське античне зібрання, Національний музей у Варшаві, Королівські музеї витончених мистецтв[4] і Musée de la Vie romantiqued
Нагороди

CMNS: Крістіан Данієль Раух у Вікісховищі

Біографія ред.

Раух народився в небагатій родині, його батьки не мали коштів на навчання сина у відомих майстрів. Батько Георг служив солдатом, потім влаштувався камердинером до герцога вальдекського. Раух навчався спочатку у вальдекского скульптора Фрідріха Валентина, потім у Йоганна Крістіана Руля в Касселі.

У 1797 році приїхав до Берліна, вступив в камердинери до прусського короля Фрідріха Вільгельма II і після його смерті залишився на цій посаді при Фрідріху Вільгельму III, який, як і його дружина, королева Луїза, не тільки не перешкоджав художнім заняттям молодого скульптора, але і всіляко сприяв їм.

У 1803 році виконав бюст королеви Луїзи. Для відтворення його з мармуру його відправили вчитися в Рим, де Раух зблизився з багатьма видатними художниками, в тому числі з Торвальдсеном і Кановою.

У 1811 році був викликаний назад до Берліна для участі в конкурсі на надгробний пам'ятник щойно померлої королеви Луїзи. Представлений ним ескіз цього пам'ятника був визнаний кращим з усіх проектів і в 1812 році Раух удруге відправився в Італію, щоб зайнятися виконанням пам'ятника з мармуру. Пам'ятник встановлено в 1814 році в побудованому для нього доричному мавзолеї в Шарлоттенбурзі .

У 1815-1822 роках на замовлення короля Раух виконав мармурові статуї генералів Шарнгорста і Бюлова, вони були розпочаті в Каррарі, де Раух також виконав статую російського імператора Олександра I.

До 1824 року ним виконано, крім статуй, близько 70 портретних бюстів, в тому числі бюсти великого князя Миколи Павловича, його дружини Олександри Федорівни, Гете.

На замовлення Миколи I в 1839 році він створив мармурову статую «Данаїди», яка була подарована імператриці.

У 1843 році імператор Микола I подарував королю Пруссії Фрідріху Вільгельму IV дві бронзові групи «Приборкувачі коней», створені скульптором П. К. Клодтом для Анічкова моста. Прусський король замовив у Рауха виготовлення копій двох статуй Перемоги, як подарунок. Ці статуї були виготовлені скульптором та встановлені в парку ерцгерцогского палацу в Шарлоттенбурзі в 1839 році і в Берліні на Беллі-Алліанс плаці в 1843 році.

У 1849 році Раух зробив надгробний пам'ятник короля Фрідріха Вільгельма III, потім виконав статуї воєначальників Йорка і Ґнайзенау, знаменитий нині пам'ятник Іммануїла Канта в Кенігсберзі (відкритий в 1864 році), там же меморіал королеви Луїзи у кірхи, присвяченій її пам'яті, мармурові статуї Віри, Надії і Любові, принесені художником в дар його рідного міста Арользені, бюст Торвальдсена для музею цього художника в Копенгагені, безліч інших робіт.

Найзначнішим творінням Рауха залишається виконана в 1830-1851 роках кінна статуя Фрідріха Великого в Берліні. В історії німецького мистецтва Рауху належить одне з чільних місць не тільки як автору цього пам'ятника та багатьох інших чудових творів, але і як засновнику берлінської скульптурної школи.

Примітки ред.