Каус Австраліс

**Каус Австраліс^[1]**
Дані спостереження; Епоха J2000.0
Сузір’я	Стрілець
Пряме піднесення	18г 24х 10.31840с
Схилення	–34° 23′ 04.6193″
Видима зоряна величина (V)	+1.85
Характеристики
Спектральний клас	В9.5 III
Показник кольору (B−V)	-0,03
Показник кольору (U−B)	-0,13 ;
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	−15 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: -39.42 мас/р ; Схил.: −124 мас/р
Паралакс (π)	22,76 ± ±0,24 мас
Відстань	145±7 св. р.; (44±2 пк)
Абсолютна зоряна; величина (MV)	−1.45
Фізичні характеристики
Маса	3.515 ± 0.138 M☉
Радіус	6.8 R☉
Світність	363 L☉
Ефективна температура	9,960 K
Обертальна швидкість (v sin i)	236 км/с
Інші позначення
	Kaus Australis, ε Sagittarii, ε Sgr, epsilon Sgr, 13 Sagittarii, CCDM J18242-3423A, BD-21 12784, FK5 689, GC 25100, HD 169022, HIP 90185, HR 6879, IDS 18175-3427 A, PPM 297655, SAO 210091, WDS J18242-3423A.
Посилання
SIMBAD	дані для Epsilon+Sgr

Каус Австраліс (ε Стрільця, ε Sgr) — подвійна зоряна система в сузір'ї Стрільця, найяскравіша зоря сузір'я. Видима зоряна величина +1,85^[3].

Каус Австраліс перекладається як «південна частина лука». Разом із Каус Медіус (δ Стрільця) і Каус Бореаліс (λ Стрільця) вона утворює лук Стрільця.

Умови спостереження

Зоря Каус Австраліс має велике південне схилення. У південній півкулі зоря відіграє важливу навігаційну роль. Із території України видима тільки у південних областях улітку.

Характеристики

Яскравий компонент (Каус Австраліс А) - блакитний гігант спектрального класу В 9,5 III^[4]. Він приблизно в 5 разів масивніший за Сонце і в 7 разів більший за радіусом. Діаметр зорі дорівнює приблизно 10 мільйонам кілометрів. Відстань до зорі — 44 парсек (145 світлових років). Температура поверхні зорі дорівнює 9 200 Кельвінів (в 1,5 рази вища сонячної).

Зоря швидко обертається — швидкість обертання на екваторі у проєкції на промінь зору (V_esin(i) ) становить 236 км/с^[9]. Також вона має потужне магнітне поле з напруженістю в діапазоні 10.5-130.5 Гаусів^[10] та є джерелом рентгенівського випромінювання. Зважаючи на те, що система Каус Австраліс має надлишкове інфрачервоне випромінювання, можна припустити наявність навколозоряного пилового та уламкового диску. Виходячи з температури цього диску, він розташований на орбіті головної зорі системи приблизно на відстані 155 а.о. від неї^[11].

На кутовій відстані 2,392 секунди під кутом 142,3° Каус Австраліс А має зорю-супутник із видимим блиском 14^m. Це зоря головної послідовності з масою приблизно 95 % сонячної і приблизно 89 % від світності Сонця. На такій відстані до системи, цей кут еквівалентний фізичній відстані близько 106 а.о., тобто зоря-супутник перебуває всередині уламкового диску основної зорі. Система має вищу лінійну поляризацію, ніж очікується з її відстані до Сонця; як пояснення запропоновано розсіювання світла від уламкового диска супутника^[12]. До ідентифікації супутника (1993 року за допомогою коронографа адаптивної оптики), імовірно він був відповідальний за спектральні аномалії, які приписували головній зорі^[13].

На відстані 32,3 кутових секунди виявлено зорю-кандидата у третій компонент системи^[6].

Примітки

↑ Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
↑ ^а ^б ^в ^г Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4: 99—100, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
↑ ^а ^б Houk, Nancy; Smith-Moore, M. (1979), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD stars. Volume_3. Declinations -40_ƒ0 to -26_ƒ0, Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan, 3, Bibcode:1982mcts.book.....H
↑ Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. Determination of Radial Velocities and their Applications. Т. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. с. 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
↑ ^а ^б ^в ^г Hubrig, S.; Le Mignant, D.; North, P.; Krautter, J. (June 2001), Search for low-mass PMS companions around X-ray selected late B stars, Astronomy and Astrophysics, 372: 152—164, arXiv:astro-ph/0103201, Bibcode:2001A&A...372..152H, doi:10.1051/0004-6361:20010452
↑ Lang, Kenneth R. (2006), Astrophysical formulae, Astronomy and astrophysics library, т. 1 (вид. 3rd), Birkhäuser, ISBN 3-540-29692-1, архів оригіналу за 22 червня 2013, процитовано 30 травня 2016. Радіус (R_*) визначається:
${\begin{aligned}2\cdot R_{*}&={\frac {(10^{-3}\cdot 43.9\cdot 1.44)\ {\text{AU}}}{0.0046491\ {\text{AU}}/R_{\bigodot }}}\\&\approx 13.6\cdot R_{\bigodot }\end{aligned}}$
↑ Zorec, J. та ін. (July 2009), Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system. I. Calibration of the (λ_1, D) parameters into Teff, Astronomy and Astrophysics, 501 (1): 297—320, arXiv:0903.5134, Bibcode:2009A&A...501..297Z, doi:10.1051/0004-6361/200811147
↑ ^а ^б Royer, F. та ін. (October 2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943
↑ Bychkov, V. D.; Bychkova, L. V.; Madej, J. (August 2003), Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields. I. Chemically peculiar A and B type stars, Astronomy and Astrophysics, 407 (2): 631—642, arXiv:astro-ph/0307356, Bibcode:2003A&A...407..631B, doi:10.1051/0004-6361:20030741
↑ Rodriguez, David R.; Zuckerman, B. (February 2012), Binaries among Debris Disk Stars, The Astrophysical Journal, 745 (2): 147, arXiv:1111.5618, Bibcode:2012ApJ...745..147R, doi:10.1088/0004-637X/745/2/147
↑ Cotton, D. V. та ін. (January 2016). The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts-per-million level. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 455 (2): 1607—1628. arXiv:1509.07221. Bibcode:2016MNRAS.455.1607C. doi:10.1093/mnras/stv2185.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Golimowski, David A.; Durrance, Samuel T.; Clampin, Mark (March 1993), Detection of an apparent star 2.1 arcsec from the circumstellar disk candidate Epsilon Sagittarii, Astronomical Journal, 105 (3): 1108—1113, Bibcode:1993AJ....105.1108G, doi:10.1086/116498

Посилання

Kaus Australis

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[aes_455-1] Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.

[aaa474_2_653-2] а ^б ^в ^г ^д ^е van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357

[clpl4-3] а ^б ^в ^г Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4: 99—100, Bibcode:1966CoLPL...4...99J

[houk1979-4] а ^б Houk, Nancy; Smith-Moore, M. (1979), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, Michigan Catalogue of Two-dimensional Spectral Types for the HD stars. Volume_3. Declinations -40_ƒ0 to -26_ƒ0, Ann Arbor, Michigan: Dept. of Astronomy, University of Michigan, 3, Bibcode:1982mcts.book.....H

[rgcrv-5] Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. Determination of Radial Velocities and their Applications. Т. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. с. 57. Bibcode:1967IAUS...30...57E.

[aaa372-6] а ^б ^в ^г Hubrig, S.; Le Mignant, D.; North, P.; Krautter, J. (June 2001), Search for low-mass PMS companions around X-ray selected late B stars, Astronomy and Astrophysics, 372: 152—164, arXiv:astro-ph/0103201, Bibcode:2001A&A...372..152H, doi:10.1051/0004-6361:20010452

[lang2006-7] Lang, Kenneth R. (2006), Astrophysical formulae, Astronomy and astrophysics library, т. 1 (вид. 3rd), Birkhäuser, ISBN 3-540-29692-1, архів оригіналу за 22 червня 2013, процитовано 30 травня 2016. Радіус (R_*) визначається:
${\begin{aligned}2\cdot R_{*}&={\frac {(10^{-3}\cdot 43.9\cdot 1.44)\ {\text{AU}}}{0.0046491\ {\text{AU}}/R_{\bigodot }}}\\&\approx 13.6\cdot R_{\bigodot }\end{aligned}}$

[aaa501_1_297-8] Zorec, J. та ін. (July 2009), Fundamental parameters of B supergiants from the BCD system. I. Calibration of the (λ_1, D) parameters into Teff, Astronomy and Astrophysics, 501 (1): 297—320, arXiv:0903.5134, Bibcode:2009A&A...501..297Z, doi:10.1051/0004-6361/200811147

[aaa393_897-9] а ^б Royer, F. та ін. (October 2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943

[aaa407_631-10] Bychkov, V. D.; Bychkova, L. V.; Madej, J. (August 2003), Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields. I. Chemically peculiar A and B type stars, Astronomy and Astrophysics, 407 (2): 631—642, arXiv:astro-ph/0307356, Bibcode:2003A&A...407..631B, doi:10.1051/0004-6361:20030741

[apj745_2_147-11] Rodriguez, David R.; Zuckerman, B. (February 2012), Binaries among Debris Disk Stars, The Astrophysical Journal, 745 (2): 147, arXiv:1111.5618, Bibcode:2012ApJ...745..147R, doi:10.1088/0004-637X/745/2/147

[cotton16-12] Cotton, D. V. та ін. (January 2016). The linear polarization of Southern bright stars measured at the parts-per-million level. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 455 (2): 1607—1628. arXiv:1509.07221. Bibcode:2016MNRAS.455.1607C. doi:10.1093/mnras/stv2185.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[aj105_3_1108-13] Golimowski, David A.; Durrance, Samuel T.; Clampin, Mark (March 1993), Detection of an apparent star 2.1 arcsec from the circumstellar disk candidate Epsilon Sagittarii, Astronomical Journal, 105 (3): 1108—1113, Bibcode:1993AJ....105.1108G, doi:10.1086/116498

[3]

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Дані спостереження Епоха J2000.0

Сузір’я	Стрілець
Пряме піднесення	18^г 24^х 10.31840^с^[2]
Схилення	–34° 23′ 04.6193″^[2]
Видима зоряна величина (V)	+1.85 ^[3]
Характеристики
Спектральний клас	В9.5 III ^[4]
Показник кольору (B−V)	-0,03^[3]
Показник кольору (U−B)	-0,13^[3]
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	−15^[5] км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: -39.42^[2] мас/р Схил.: −124^[2] мас/р
Паралакс (π)	22,76^[2] ± ±0,24^[2] мас
Відстань	145±7 св. р. (44±2 пк)
Абсолютна зоряна величина (M_V)	−1.45^[6]
Фізичні характеристики
Маса	3.515 ± 0.138^[6] M_☉
Радіус	6.8^[7] R_☉
Світність	363^[6] L_☉

Ефективна температура	9,960^[8] K


Обертальна швидкість (v sin i)	236^[9] км/с

Інші позначення
Kaus Australis, ε Sagittarii, ε Sgr, epsilon Sgr, 13 Sagittarii, CCDM J18242-3423A, BD-21 12784, FK5 689, GC 25100, HD 169022, HIP 90185, HR 6879, IDS 18175-3427 A, PPM 297655, SAO 210091, WDS J18242-3423A.
Посилання
SIMBAD	дані для Epsilon+Sgr