Вікіпедія

Ендрю Крамер

американський журналіст

Ендрю Крамер[2] (англ. Andrew E. Kramer) — американський проросійський[3][4] журналіст. Більше 15 років жив у росії та працював у московському бюро газети NYT[5]. З 2022 року - голова бюро газети The New York Times у Києві[6].

Ендрю Крамер
англ. Andrew E. Kramer[1]
Народився20 століття
Окленд, Каліфорнія, США[1]
Країна США
Діяльністьжурналіст
Знання мованглійська
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в Окленді, штат Каліфорнія, США. У 1994 році закінчив Каліфорнійський університет у Санта-Крусі, отримавши ступінь бакалавра в галузі історії[7]. Здобув ступінь магістра в галузі історії в Оксфордському університеті[8].

Працював в агентстві Ассошіейтед Прес у Портленді, Орегон, і в Нью-Йорку, дослідником та новинним помічником у газеті The Washington Post і позаштатним репортером у газеті San Francisco Chronicle.

Влітку 1995 року працював у газеті Ukiah Daily Journal[en] в Юкаї, Каліфорнія[8][6][9].

У 2005 році приєднався до газети The New York Times (NYT), ставши кореспондентом Business Day[6]. З 2007 по 2011 рік висвітлював події в Іраку. Понад 15 років жив і працював у Росії. Працював у бюро NYT у Москві[10][5].

У 2017 році група журналістів NYT отримала Пулітцерівську премію за міжнародний репортаж за серію статей, серед яких була стаття Крамера «Як Росія наймала елітних хакерів для своєї кібервійни»[8][11].

Під час пандемії ковіду та дезінформаційної кампанії Кремля про неефективність і небезпеку західних вакцин Крамер долучився до теми інформаційного просування маловивченої й за міжнародними стандартами сумнівної вакцини Спутник V[12]. У 2021 році вакцинувався російським Спутник V та став учасником російської пропагандистської кампанії щодо популяризації цієї вакцини[13].

22 липня 2022 року було оголошено про те, що Крамер став першим головою бюро NYT в Україні[6] .

Звинувачення в плагіаті

ред.

Після отримання Крамером Пулітцерівської премії головний редактор видання Meduza Іван Колпаков звинуватив Крамера у плагіаті, заявивши, що той використав у своїй статті матеріал із двох репортажів журналіста Meduza Данила Туровського, але не вказав обидва посилання[2][11]. Крамер коментар Колпакова проігнорував. Журналіст Олег Кашин на це відреагував словами про те, що якби Крамер отримав нагороду за переказ матеріалів з видань першого світу, то це викликало б «величезний скандал»[14].

Особисте життя

ред.

Одружений на російській журналістці Анні Нємцовій (не має відношення до вбитого опозиційного політика Бориса Нємцова)[10].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Andrew E. Kramer — The New York Times.
  2. ↑ а б Пулитцер за “разоблачение хищничества режима Путина“. New York Times и российские СМИ поспорили об авторстве расследования. BBC News Русская служба (рос.). 4 червня 2020. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 23 січня 2023.
  3. ↑ Зубченко, Ярослав (27 липня 2022). Громадянська війна та націоналісти. Що писав про Україну Ендрю Крамер. detector.media (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  4. ↑ Чем будет заниматься пророссийский Эндрю Крамер в Украине?. InformNapalm (ru-RU) . 24 липня 2022. Процитовано 10 вересня 2023.
  5. ↑ а б «Ми пишемо про те, як українці хочуть розриву з Росією»: Керівник українського бюро NYT про роботу на війні. Bird In Flight (укр.). 2 вересня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
  6. ↑ а б в г Andrew Kramer Named Ukraine Bureau Chief. The New York Times Company[en] (англ.). 22 липня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  7. ↑ Haneen Zain (3 травня 2022). Alumnus covers breaking news in Ukraine. Університет Каліфорнії у Санта-Крусі (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
  8. ↑ а б в Andrew E. Kramer. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
  9. ↑ Tressel, Ashley (20 квітня 2017). Ukiah native wins Pulitzer for reporting on Russian cyberwarfare. Ukiah Daily Journal[en] (англ.). Процитовано 23 січня 2023.
  10. ↑ а б Гринниченко, Дмитрий (25 липня 2022). Редакцию The New York Times в Киеве возглавил пророссийский журналист — InformNapalm. Комментарии (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  11. ↑ а б Ковалёв, Алексей Андреевич (7 травня 2020). Российские журналисты считают, что The New York Times повторила их материалы в расследованиях, за которые получила «Пулитцера». Meduza (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
  12. ↑ Бюро NYT у Києві очолив проросійський журналіст – InformNapalm. texty.org.ua (укр.). 2022. Процитовано 10 вересня 2023.
  13. ↑ Ендрю Крамер — Shpionopedia. shpionopedia.org. Процитовано 12 листопада 2023.
  14. ↑ Репортёр New York Times получил Пулитцеровскую премию, но «Медуза» обвинила его в плагиате. Что происходит. medialeaks.ru (ru-RU) . 11 квітня 2017. Процитовано 5 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ендрю_Крамер&oldid=43399110