Відкрити головне меню

Оле́г Володи́мирович Ка́шин (рос. Олег Владимирович Кашин) (нар. 17 червня 1980, Калінінград, РРФСР, СРСР) — російський політичний журналіст, письменник[2]. Ведучий авторської програми «Кашин. Гуру» на телеканалі «Дождь» з вересня 2015 року.

Олег Кашін
Kashin at Open Library debate 140928.jpg
Народився 17 червня 1980(1980-06-17)[1] (39 років)
Калінінград, РРФСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Місце проживання Москва
Діяльність журналіст, письменник
Знання мов російська
Заклад Комсомольська правда
Військове звання лейтенант військово-морського флоту РФ
Партія Координаційна рада російської опозиціїd
Діти Ніл Кашін
IMDb nm3427747
Сторінка в Інтернеті kashin.guru

Рання біографіяРедагувати

У березні 2003 року закінчив Балтійську державну академію рибопромислового флоту за фахом «судноводіння на морських шляхах». Кашин двічі ходив у море на вітрильному судні «Крузенштерн», будучи палубним і штурманським практикантом. Учасник міжнародних вітрильних регат[3][4].

Журналістська діяльністьРедагувати

У 2001—2003 роках — спеціальний кореспондент « Комсомольської правди» в Калінінграді. У 2003 році переїхав до Москви. До 2005 року — кореспондент відділу товариства газети «Комерсант», в 2005 році — спеціальний кореспондент газети «Известия», в 2005—2007 роках — оглядач журналу «Експерт». Працював у виданні «Російський журнал», молодіжній газеті «Re: акція». Був автором рубрики в таблоїді «Твій день», ведучий (разом з Марією Гайдар) передачі «Чорне та біле» на телеканалі «О2ТВ», співпрацював з журналами «Ведмідь»[3],"Велике місто"[5].

Конфлікт з ФСО біля Білого дому (2004 рік)Редагувати

1 червня 2004 року, під час роботи за завданням газети «Комерсант» з підготовки репортажу про акцію «Авангарду червоної молоді» у будинку уряду в Москві, Олег Кашин зазнав нападу співробітників Федеральної служби охорони, які, за даними «Комерсанта», завдали йому удари ногами по обличчю і ниркам, вимагаючи видати карту пам'яті фотоапарата, на яку фотокореспондент «Комерсанта» Юрій Мартьянов фіксував акцію[6]. Результатом нападу став струс головного мозку та забої. Прес-служба ФСО заявила, що «В групі порушників, можливо, були присутні журналісти, але своїх посвідчень або акредитаційних карток вони не пред'явили»[7]. Пізніше суди не знайшли провини в діях співробітників ФСО[5].

Кашин і УкраїнаРедагувати

«

А я, до речі, давно вважаю, і не передумав, що Бандера і Шухевич все робили правильно, і їхня боротьба була виправдана. Зрозуміло, це національні герої України, і шкода, що у росіян не було свого Бандери

»

 — написав Олег Кашин під час окупації Криму в березні 2014 року[8].

Сімейний станРедагувати

Одружений, виховує сина[2].

Документальные фильмыРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. а б Олег Кашин. tvrain.ru. Процитовано 2016-03-14. 
  3. а б Он не смог жить без «Крузенштерна». Комсомольская правда. Калининград. 2009-07-24. Процитовано 2010-11-06. 
  4. Олег Кашин (2004-04-24). Каноническая автобиография (кратко) (ru). LiveJournal. Архів оригіналу за 2010-11-13. Процитовано 2010-11-06. 
  5. а б Мария Сирош, Василий Бровко (2006-02-15). Олег Кашин: «Мне ударили сапогом по губам». Молодёжный сетевой журнал «Среда» (ru). Процитовано 2010-11-06. 
  6. ФСО сохранила своё лицо. Коммерсантъ (ru). 2004-06-02. Процитовано 2010-11-06. 
  7. Иван Тяжлов (2004-06-03). ФСО избила журналиста, приняв его за простого человека. Коммерсантъ. Процитовано 2010-11-06. 
  8. Олег Кашин (2014-03-08). Вот даже скорее для себя (ru). Эхо Москвы. Процитовано 2015-10-19.