Еміль Родерік Ромбауер
Еміль Родерік Ромбауер (Варіанти імені: Ромбауер Родерік, Ромбауер Еміль Родерік) (Шелестове[1] біля Мукачево, Підкарпаття, Угорське королівство, 9 травня 1833 — Сент-Луїс, штат Міссурі, США, 26 березня 1924) — член угорської національної гвардії, потім капітан у громадянській війні в США. У цивільному житті — інженер-залізничник, юрист.
| Еміль Родерік Ромбауер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 травня 1833 Шелестове[d], Кольчино |
| Помер |
26 березня 1924 (90 років) Сент-Луїс, Міссурі, США |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | військовослужбовець |
Життєпис ред.
Еміль народився поблизу Мукачево і навчався в лютеранській гімназії в Братиславі. У юності Ромбауер Е. Родерік разом зі своїм батьком, Тівадаром Ромбауером, і двома братами, Робертом Ромбауером Дьюлою та Річардом Ромбауером, у складі національної гвардіїбрав участь у війні за незалежність Угорщини 1848-49 рр. Брат Річарда загинув героїчною смертю в битві під Візакною 1849 року. Після здачі в Легері через загрозу репресій вони змушені були емігрувати. Після еміграції Ромбауери інтегрувалися в американське цивільне життя і заслужили велику повагу. Пуританський спосіб життя, працьовитість, корисна діяльність, а потім і участь у Громадянській війні в Америці лише підвищили репутацію родини. Усі четверо Ромбауерів, яких можна було призвати (Рафаель Гвідо Ромбауер, Ромбауер Е. Родерік, Роберт Дьюла Ромбауер, Роланд Ромбауер), добровільно пішли на військову службу на боці юніоністів.
Ромбауер Е. Родерік служив рядовим у 1-му Міссурійському добровольчому піхотному полку, а згодом став капітаном 1-го полку резервної дивізії США. Після закінчення терміну контракту брав участь в організації нових формувань цивільної гвардії, брав участь у боях у Південно-Східному Міссурі в чині сотника. На південному сході Міссурі він заразився шлунковим грипом і після одужання повернувся до служби. Після громадянської війни в США він служив міським суддею в Сент-Луїсі, потім суддею Окружного суду та Апеляційного суду. Тривалий час був юрисконсультом шкільної ради. Чудовий оратор і публіцист, він був одним із найвидатніших юристів штату Міссурі. Жив переважно серед німців, але підтримував зв'язок і з угорцями. Так, з нагоди смерті Лайоша Кошута в 1894 році він виступив перед угорцями в Сент-Луїсі. У 1896 році, як член американсько-угорської делегації, він відвідав свою батьківщину на святкування тисячоліття, виголосивши промову угорською та англійською мовами біля статуї Іштвана Сечені в Будапешті. Того самого випадку він знайшов спосіб відвідати Артура Ґьоргея, який жив у Вишеграді один, і провів цілий день із головним лідером угорської боротьби за свободу. У 1903 році він опублікував свою автобіографію англійською мовою.
Особисте життя ред.
Він був одруженим чоловіком, батьком шести дітей, один із його синів став чудовим адвокатом у Сент-Луїсі, і він підтримував зв'язок з угорцями.
Творчість ред.
- The history of a life. Washington, 1903. (Rombauer E. Roderick önéletrajza, cikkeivel és költeményeivel a szövegben.)
Його пам'ять ред.
Невелике містечко в окрузі Батлер (штат Міссурі) носить його ім'я, оскільки саме Ромбауер Е. Родерік першим наполіг на тому, щоб у згаданому місці було засновано місто.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Később összeolvadt Munkáccsal.
Джерела ред.
- Lincoln's Hungarian heroes; the participation of Hungarians in the Civil War, 1861—1865 / by Edmund Vasvary. Washington, D.C., The Hungarian Reformed Federation of America, 1939. 171 p. Rombauer E. Roderick lásd 76, 153. p. (англ.) és (magyarul)
- Kende Géza: Magyarok Amerikában: az amerikai magyarság története. I. köt. Cleveland, Ohio; Szabadság kiadása, 1927. Rombauer E. Roderick lásd 139, 353. p.
- Pivány Jenő: Magyar — amerikai történelmi kapcsolatok a Columbus előtti időktől az amerikai polgárháború befejezéséig: székfoglaló értekezés. Budapest: Királyi Magyar Egyetemi Nyomda, 1926. 55 p. Rombauer-testvérek lásd 53-54. p.
- Vida István Kornél: Világostól Appomattoxig: magyarok az amerikai polgárháborúban. Budapest, Akadémiai Kiadó, 2011. Rombauer Roderick lásd 290—292. p.