Грабар Еммануїл Іванович

Еммануїл Іванович Грабар (угор. Emánuel Manó Hrabár; 7 жовтня 1831, Трибушани, Мармарощина, Угорське королівство, Австрійська імперія — 1910, Російська імперія) — русинський і угорський громадський діяч, юрист, депутат угорського парламенту Австро-Угорщини. Батько Володимира та Ігоря Грабарів.

Еммануїл Іванович Грабар
угор. Emánuel Manó Hrabár
Депутат Палати представників угорського парламенту від села Волове Поле
1869 — 1871
Народився	7 жовтня 1831(1831-10-07) Ділове, Марамарощина, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер	1910 Російська імперія
Відомий як	громадський діяч, правник, депутат
Країна	Австрійська імперія, Австро-Угорщина і Російська імперія
У шлюбі з	Грабар Ольга
Діти	Грабар Володимир Еммануїлович і Грабар Ігор Емануїлович
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Еммануїл Грабар народився 7 жовтня 1831 року в селі Трибушани (нині — село Ділове, Україна) у родині військового греко-католицького священника Івана Грабара (Яноша Грабара угорською), мати — Юлія Гаджеґа.

Навчався в гімназії в місті Кошиці. Восени 1848 року вступив до лав угорських революційних сил національної оборони, був унтерофіцером у таборі для новобранців у Кечкеметі. У травні 1849 року очолив 91-й батальйон революційних військ. Разом із двома ротами ввіреного йому підрозділу склав зброю під час капітуляції гарнізону фортеці Мукачево 17 серпня 1849 року.

У 1850-ті роки вивчав юриспруденцію в Пештському університеті, стає адвокатом.

З 1861 року — засідатель у суді комітату Мармарош.

З 1867 року знову — адвокат, член об'єднання ветеранів революційної армії комітату Мармарош.

1869 року обраний депутатом Палати представників угорського парламенту від села Волове Поле (нині — селище міського типу Міжгір'я, Україна).

З 1871 року разом із В. Ф. Кімаком видавав сатиричну газету ліберально-буржуазного москвофільського спрямування «Сова».

Після 1871 року був змушений емігрувати. Влаштувався спочатку в Італії, де протягом трьох років був домашнім учителем дітей П. П. Демидова, а за три роки пішов за ними до Парижа.

У 1876 році прибув до Російської імперії та став викладачем гімназії спочатку в Єгор'євську і в Рязанській губернії, потім в Ізмаїлі й, нарешті, в Юр'єві. Тут він був призначений помічником ректора університету.

Протягом 1879-1880 років до Росії переїхала його дружина Ольга Грабар із синами.

Останні роки життя провів у Росії. Помер 1910 року.

Сім'я

• Батько — Іван Грабар
• Матір — Юлія Гаджеґа
• Дружина — Ольга Грабар
• Сини — Володимир Грабар та Ігор Грабар

Посилання

• Автомонография. Игорь Грабарь (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017.