Ельжбета Грановська
(Перенаправлено з Ельжбета Ґрановська)
Ельжбета (також Єлизавета[5]) Грановська з Пілецьких[6][7] (пол. Elżbieta Granowska; бл. 1372 — 12 травня 1420, Краків) гербу Сокира — польська шляхтянка, королева-консорт Польщі.
| Ельжбета Грановська | |
|---|---|
| пол. Elżbieta Granowska | |
 | |
| Народилася | 1372[1][2] Буда, Угорське королівство |
| Померла | 12 травня 1420[1] Краків, Королівство Польське[1] ·туберкульоз |
| Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Країна | Республіка Польща[3] |
| Знання мов | польська[3] |
| Титул | королева-консорт |
| Посада | королева Польщіd |
| Рід | Q63531244? і Granowscyd |
| Батько | Оттон з Піліці[4] |
| Мати | Ядвіґа з Мельштина (старша) |
| У шлюбі з | Вісел Чамборd, Вінцент Грановськийd і Владислав II Ягайло |
| Діти | Ельжбета Грановська[d] і Ян Пілецький |
 | |
Життєпис
ред.
Народилася близько 1372 року. Батько — львівський (руський) староста,[8] сандомирський воєвода, генеральний староста Великопольщі Оттон Пілицький. Мати — Ядвіга з Мельштина.
Ельжбета 4 рази була в шлюбі, в тому числі з Вінцентієм з Гранува, востаннє — з королем Владиславом II Ягайлом. Примас Миколай Тромба відмовлявся їх вінчати, обряд провів єпископ Ян Жешовський[9] у неділю — 2 травня 1417 року в парафіяльному костелі міста Сянік, попри спротив багатьох відомих людей.[10]
Була власницею містечка Біще, де 1417 року перебувала з чоловіком.[11]
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #131449176 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Україна: антологія пам'яток державотворення X—XX ст. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. — К. : Основи, 2008. — Т. 2: Ренесанс ідеї української державності (XIV—XIVI ст.). — С. 544. — ISBN 978-966-500-292-5.
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення [Архівовано 12 червень 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 37, 39. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Михайловський В. Ягайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 721—722. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 552. (пол.) — S. 552. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — Т. 3. — S. 602. (пол.)
- ↑ Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV/…. — Zeszyt …. — S. 64. (пол.)
- ↑ Клименко О., Уніят В., Файфура В. Біще // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 140—141. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
ред.- Михайловський В. Ягайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 721—722. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Sikora F. Pilecki Jan h. Leliwa (zm. 1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zeszyt 109. — S. 256—259. (пол.)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |