Вікіпедія

Екстрена контрацепція

Екстрена контрацепція (ЕК) — заходи контролю народжуваності (запобігання вагітності), які використовуються після незахищеного статевого акту.

Існують різні форми екстреної контрацепції. Таблетки екстреної контрацепції, які іноді називають просто екстреними контрацептивами, або «таблетка вранці» — це фармакологічні засоби для попередження або затримки овуляції, необхідної для настання вагітності.[1][2][3]

Внутрішньоматкові контрацептиви (ВМК) зазвичай використовуються як основний метод контрацепції, але іноді — як найефективніша форма екстреної контрацепції.[2][4] Проте, використання ВМК для екстреної контрацепції зустрічається відносно рідко.[5]

Визначення

ред.

ЕК — це заходи контролю народжуваності, вжиті для зниження ризику вагітності після незахищеного статевого акту або коли інші регулярні заходи контрацепції не спрацювали належним чином або не були використані належним чином.[6] Методи екстреної контрацепції призначений для епізодичного використання і за своєю сутністю не є медикаментозним абортом.[6][7] Екстрена контрацепція пропонується жінкам, які не бажають завагітніти, але мали незахищений секс у будь-який день менструального циклу, з 21-го дня після пологів, або з 5-го дня після аборту або викидня.[6] Заходи екстреної контрацепції включають прийом таблеток перорально або введення мідного внутрішньоматкового пристрою.[6][7]

Екстрена контрацепція не є медикаментозним абортом, що застосовується для переривання вже існуючої вагітності.

Історія

ред.

У 1966 році гінеколог Джон Маклін Морріс (англ. John McLean Morris) і біолог Гертруда Ван Вагенен (англ. Gertrude Van Wagenen) (Єльська школа медицини) повідомили про успішне використання пероральних таблеток естрогену у високих дозах як посткоїтальних контрацептивів у жінок та самок мавп макак резус, відповідно.[8][9] Було вивчено кілька різних препаратів ЕК, заснованих на високих дозах естрогенів, і спочатку були сподівання, що посткоїтальна контрацепція виявиться життєздатною як постійний метод контрацепції.[10]

Першими широко використовуваними методами ЕК були п'ятиденні курси прийому високих доз естрогенів з використанням діетилстильбестролу (DES) у США та етинілестрадіолу у Нідерландах.[11][12]

На початку 1970-х років А. Альбертом Юзпе (англ. A. Albert Yuzpe, 1974) був розроблений «режим Юзпе»;[13] досліджено посткоїтальну контрацепцію лише прогестином (1975);[14] а також вперше для використання як ЕК був вивчений мідний внутрішньоматковий контрацептив (1975).[15]

Даназол вивчався на початку 1980-х років в надії, що він матиме менше побічних ефектів, ніж «режим Юзпе», але виявився неефективним.[16]

«Режим Юзпе» став стандартним курсом посткоїтальної контрацепції в багатьох країнах у 1980-х роках. Перший комбінований естроген-прогестиновий спеціальний препарат для ЕК, що відпускається лише за рецептом, Schering PC4 (етинілестрадіол і норгестрел), був схвалений у Великобританії в січні 1984 року та вперше проданий у жовтні 1984 року.[17]

У 1985 році компанія «Schering AG» представила в Німеччині другий комбінований препарат, що відпускався за рецептом, Tetragynon (етинілестрадіол і левоноргестрел).[18]

До 1997 р. комбіновані препарати ЕК виробництва «Schering AG», що відпускаються за рецептом, були схвалені лише в 9 країнах: Великобританії (Schering PC4), Новій Зеландії (Schering PC4), Південній Африці (E-Gen-C), Німеччині (Tetragynon), Швейцарії (Tetragynon), Данії (Tetragynon), Норвегії (Tetragynon), Швеції (Tetragynon) і Фінляндії (Neoprimavlar); але згодом був вилучений з маркетингу в Новій Зеландії в 1997 році аби запобігти його продажу без рецепта.[19][20] Звичайні комбіновані оральні контрацептиви (які були менш дорогими та більш доступними) частіше використовувалися для «режиму Юзпе» навіть у країнах, де були доступні спеціальні препарати для ЕК.[21]

З часом цікавість до застосування препаратів лише прогестину зросла. «Спеціальна Програма з Репродукції Людини» (англ. Special Programme of Research, Development and Research Training in Human Reproduction - HRP), міжнародна організація, членами якої є Світовий банк і Всесвітня організація охорони здоров'я, «зіграла піонерську роль у екстреній контрацепції», «підтвердивши ефективність левоноргестрелу».[22] Після того, як ВООЗ провела велике випробування, порівнюючи «режим Юзпе» та левоноргестрел у 1998 році,[23][24] комбіновані естроген-прогестинові препарати поступово вилучалися з ринків (Превен в Сполучених Штатах вилучений з продажу у травні 2004 року, Шерінг PC4 у Великобританії — в жовтні 2001 року, Тетрагінон у Франції) на користь екстреної контрацепції монопрепаратами прогестину, хоча в деяких країнах все ще можуть бути доступні спеціальні «засоби Yuzpe», що відпускаються лише за рецептом.

У 2002 році Китай став першою країною, в якій міфепристон був зареєстрований для використання як екстрений контрацептив.

Таблетовані препарати для екстреної контрацепції

ред.
 
Таблетка для екстреної контрацепції.

Таблетки екстреної контрацепції, які ще називають екстреною гормональною контрацепцією, приймають всередину після незахищеного статевого акту або пошкодження презервативу.[25]

Різновиди

ред.

Доступні різноманітні таблетки екстреної контрацепції, включаючи комбіновані таблетки естрогену та прогестину, чисто прогестинові (левоноргестрел) таблетки та антипрогестин (уліпристалу ацетат або міфепристон) у формі таблеток для перорального застосування.[26] Монопрепарати прогестину і анти-прогестину в таблетках доступні у спеціальних упаковках для використання в якості екстрених протизаплідних таблеток.[26][27] Таблетки екстреної контрацепції спочатку містили вищі дози того ж гормону (естрогени, прогестини, або обидва), які застосовуються в звичайних комбінованих оральних контрацептивах.

Комбіновані таблетки естрогену та прогестину більше не рекомендуються як таблетки для екстреної контрацепції (оскільки ця схема менш ефективна та частіше викликає нудоту). Для деяких звичайних комбінованих оральних контрацептивів (приймаються по 2–5 за раз у так званому «Режимі Юзпе») також була доведена ефективність як засобу екстреної контрацепції.[26]

Чисто прогестинові таблетки екстреної контрацепції переважно містять левоноргестрел у вигляді однієї таблетки (або історично у вигляді розділеної дози двох таблеток, прийнятих з інтервалом у 12 годин), ефективний до 72 годин після статевого акту.[26] Таблетки ЕК, що містять лише прогестин, продаються під різними торговими марками. Прогестинові засоби екстреної контрацепції мають статус безрецептурних у багатьох країнах (наприклад, Австралії, Бангладеш, Болгарії, Канаді, Кіпрі, Чехії, Данії, Естонії, Індії, Мальті, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Південній Африці, Швеції, Сполучених Штатах), проте продаються за рецептом в деяких інших країнах.[28][29][30]

Антипрогестин уліпристалу ацетат доступний у вигляді мікронізованих таблеток екстреної контрацепції, ефективних до 120 годин після статевого акту.[26][27] Уліпристалу ацетат для екстреної контрацепції розроблений «HRA Pharma» і доступний без рецепта в деяких країнах Європи[31] і за рецептом у понад 50 країнах під торговими марками ellaOne, ella (продається «Watson Pharmaceuticals» у Сполучених Штатах), Duprisal 30, Ulipristal 30 і UPRIS.[28][29][30][32]

В Україні станом на липень 2024 року доступні 2 форми випуску таблетованих препаратів для ЕК, що містять левоноргестрел — 1 таблетка 1,5 мг або 2 таблетки по 0,75 мг; і 1 форма випуску, що містить 1 таблетку уліпристалу ацетату 10 мг.[33]

Антипрогестин міфепристон (також відомий як RU-486) доступний у п'яти країнах у вигляді таблеток екстреної контрацепції з низькою або середньою дозою, ефективний до 120 годин після статевого акту.[26][27] Низькі дози міфепристону для ектреної контрацепції відпускаються за рецептом у Вірменії, Росії, Україні та В'єтнамі та від фармацевта без рецепту в Китаї.[28][29] Екстрені контрацептиви з середньою дозою міфепристону доступні за рецептом у Китаї та В'єтнамі.[28][29]

Комбіновані препарати, що містять естроген (етинілестрадіол) і прогестин (левоноргестрел або норгестрел), раніше були доступні як спеціальні таблетки ЕК під кількома торговими марками: Шерінг PC4, Тетрагінон, Неопримавлар, Превен (у Сполучених Штатах), але були вилучені з фармацевтичного ринку після того, як стали доступними більш ефективні чисто прогестинові таблетки (левоноргестрел) з меншою кількістю побічних ефектів.[26] Якщо інші, більш ефективні, таблетки екстреної контрацепції (левоноргестрел, уліпристалу ацетат або міфепристон) недоступні, конкретні комбінації звичайних комбінованих оральних контрацептивів можна приймати розділеними дозами з інтервалом у 12 годин («схема Юзпе»), що діє до 72 годин після статевого акту.[26]

Управління з контролю за продуктами і ліками (FDA) схвалило це використання не за призначенням (англ. off-label use) деяких марок звичайних комбінованих оральних контрацептивів у 1997 році.[25] Станом на 2014 рік у Сполучених Штатах існувало 26 брендів звичайних комбінованих оральних контрацептивів, що містять левоноргестрел або норгестрел, і які можна використовувати в схемі екстреної контрацепції Юзпе[26] коли немає доступу до більш ефективних варіантів.

Механізм дії

ред.

Основним механізмом дії таблеток екстреної контрацепції, що містять лише прогестаген, є запобігання заплідненню шляхом пригнічення овуляції.[2][34][35][36][37][38] Вони не мають жодних ефектів після запліднення, таких як запобігання імплантації.[2][34][35][36][37][38] FDA США та європейське ЕМА схвалили етикетки (крім «HRA Pharma» НорЛево) таблеток екстреної контрацепції левоноргестрелу (на основі етикеток для звичайних оральних контрацептивних таблеток), де зазначено, що вони можуть спричинити ендометріальні зміни, які перешкоджають імплантації.[39][40][41] Щоденне використання звичайних оральних контрацептивів може змінити ендометрій (хоча не було доведено, що це заважає імплантації), але ізольоване використання таблеток екстреної контрацепції левоноргестрелу не встигає змінити ендометрій.[39]

У березні 2011 року Міжнародна федерація гінекології та акушерства (англ. International Federation of Gynaecology and Obstetrics - FIGO) опублікувала заяву, в якій зазначено:[39][42]

  Огляд доказів свідчить про те, що таблетки ЕК лише з левоноргестрелом не можуть запобігти імплантації заплідненої яйцеклітини. Мови про імплантацію не повинно бути в маркуванні левоноргестрела у формі таблеток для ЕК.  

У червні 2012 року «Нью-Йорк Таймс» у редакційній статті закликала FDA видалити з етикетки непідтверджену інформацію про те, що таблетки ЕК левоноргестрелу пригнічують імплантацію.[43] У листопаді 2013 року в Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) схвалило зміну етикетки для "HRA Pharma" НорЛево зазначивши, що засіб ЕК не може запобігти імплантації заплідненої яйцеклітини.[44]

Екстрений контрацептив, що містить лише прогестаген, не впливає на функцію маткових труб і не збільшує частоту позаматкових вагітностей.[45]

Первинний механізм дії модулятора рецептора прогестерону у формі таблетки для ЕК, такі як низькі та середні дози міфепристону або уліпристалу ацетату, полягає в запобіганні заплідненню шляхом пригнічення або затримки овуляції.[2][34][36][37][38] Одне клінічне дослідження показало, що післяовуляторне введення уліпристалу ацетату змінює ендометрій, але чи будуть зміни пригнічувати імплантацію, невідомо.[2][46] Європейські етикеток таблеток ЕК уліпрісталу ацетату, схвалені EMA, не згадують про вплив на імплантацію, а в США схвалена FDA етикетка повідомляє:[39][47][48]

  Зміни ендометрію, які можуть вплинути на імплантацію, також можуть сприяти ефективності.  

Ефективність

ред.

Уліпристалу ацетат і середня доза міфепристону ефективніші, ніж левоноргестрел, і всі вони ефективніші, ніж «метод Юзпе».[49]

Ефективність екстреної контрацепції виражається у відсотках зниження частоти вагітності при одноразовому застосуванні засобу екстреної контрацепції. Наприклад, формулювання «75% ефективності» слід розуміти таким чином:[50]

  ... ці цифри не перетворюються на рівень вагітності 25 відсотків. Вони мають на увазі, що якщо 1000 жінок мають незахищений статевий акт в середні два тижні менструального циклу, то приблизно 80 з них завагітніють. Використання таблеток екстреної контрацепції зменшить цю кількість на 75 відсотків - до 20 жінок...  

Схема, що включає лише прогестин (з використанням левоноргестрелу), має 89 % ефективності. Станом на 2006 рік, маркування американського бренду Plan B пояснило цей рівень ефективності, заявивши:[51]

  Сім із кожних восьми жінок, які завагітніли б, не завагітніють.  

У 1999 році мета-аналіз восьми досліджень комбінованої схеми («схеми Юзпе») дійшов висновку, що найкраща точкова оцінка ефективності становила 74 %.[52] Аналіз двох найбільших досліджень комбінованих схем (Юзпе) у 2003 році з використанням іншого методу розрахунку виявив оцінки ефективності 47 % і 53 %.[53]

Як для схем, що містять лише прогестин, так і для «схем Юзпе», ефективність екстреної контрацепції є найвищою при прийомі контрацептивного препарату протягом перших 12 годин після статевого акту та знижується з часом.[26][54][55] Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) припустила, що достатня ефективність може тривати до 120 годин (5 днів) після статевого акту.[56]

Для 10 мг міфепристону, прийнятого протягом 120 годин (5 днів) після статевого акту, загальна оцінка трьох досліджень виявила ефективність 83 %.[57] Огляд показав, що помірна доза міфепристону краща, ніж низькі дози прогестину або «схема Юзпе», причому затримка чергової менструації є основним побічним ефектом більшості режимів.[49]

«HRA Pharma» змінила інформацію для Norlevo (левоноргестрел 1, 5 мг, що ідентично багатьом іншим препаратам ЕК) у листопаді 2013 року, попередивши, що згідно з дослідженнями препарат втрачає ефективність у жінок, які важать понад 75 кг, і є абсолютно неефективним для жінок, які важать понад 80 кг.[58][59] Після розгляду Європейським агентством з лікарських засобів зазначену заяву було видалено з листівки. Агентство повідомило, що левоноргестрел є безпечним і ефективним методом екстреної контрацепції, незалежно від маси тіла.[60]

Безпека

ред.

Найпоширенішим побічним ефектом, про який повідомляли користувачки таблеток екстреної контрацепції, була нудота від 14 до 23 % жінок, які використовують лише левоноргестрел, і 50,5 % користувачок «режиму Юзпе»; блювання набагато менш поширене і нехарактерне для засобів ЕК, що містять лише левоноргестрел (5,6 % користувачок, які використовують лише левоноргестрел, проти 18,8 % із 979 «режиму Юзпе» у дослідженні ВООЗ 1998 року; 1,4 % із 2720 користувачок, які використовують лише левоноргестрел, у дослідженні ВООЗ 2002 року).[23][56][34] Протиблювотні засоби не рекомендується регулярно застосовувати з препаратами ЕК, що містять лише левоноргестрел.[34][61] Якщо жінка блює протягом 2 годин після прийому ЕК з левоноргестрелом, їй слід прийняти додаткову дозу якомога швидше.[34][62]

Інші поширені побічні ефекти (про кожен повідомили менше 20 % користувачок, які отримували лише левоноргестрел, у дослідженнях ВООЗ у 1998 та 2002 роках) були біль у животі, втома, головний біль, запаморочення і підвищена чутливість грудей.[23][56][34][63] Побічні ефекти зазвичай зникають протягом 24 годин,[26] хоча зазвичай спостерігається тимчасове порушення менструального циклу. Якщо приймати високі дози прогестагену при застосуванні левоноргестрела перед овуляцією, може викликати кровотеча відміни прогестагену через кілька днів після прийому таблеток.

Одне дослідження показало, що близько половини жінок, які застосовували левоноргестрел для ЕК, мали вагінальну кровотечу протягом 7 днів після прийому таблеток.[64] Якщо левоноргестрел приймати після овуляції, це може збільшити тривалість лютеїнової фази циклу, таким чином затримуючи менструацію на кілька днів.[65] Міфепристон, якщо його приймати перед овуляцією, може затримати овуляцію на 3–4 дні[66] (затримка овуляції може призвести до затримки менструації). Ці збої виникають лише в циклі, в якому були прийняті таблетки ЕК; в подальшому тривалість циклу істотно не змінюється.[64] Якщо менструальний період у жінки затримується на два тижні або більше, рекомендується виконати тест на вагітність[67] (більш раннє тестування може не дати точних результатів).

Існуюча вагітність не є протипоказанням з точки зору безпеки, оскільки не виявлено шкоди жінці, перебігу її вагітності або плоду при випадковому прийомі таблеток екстреної контрацепції, що містять лише прогестин або комбіновані засоби ЕК, проте засоби ЕК не показані жінкам з відомою або підозрюваною вагітністю, оскільки ЕК не ефективна у вагітних.[26][68][69][67][70][71][72][73][45]

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) не зазначає жодного захворювання, для якого ризики прийому таблеток екстреної контрацепції переважають переваги.[71] Американська академія педіатрії (англ. American Academy of Pediatrics - AAP) та експерти з екстреної контрацепції дійшли висновку, що таблетовані засоби ЕК, що містять лише прогестин, є кращими, ніж комбіновані, що містять естроген, для всіх жінок, особливо для тих, у кого в анамнезі були тромби, інсульт або мігрень.[26][68][69]

Немає захворювань, при яких таблетовані засоби ЕК, що містять лише прогестин, абсолютно протипоказані.[26][68][69][67][70][71][72] Наявна венозна тромбоемболія, поточний або анамнестичний рак молочної залози, запальні захворювання кишечника, гостра інтермітуюча порфірія — це умови, коли переваги використання таблеток екстреної контрацепції зазвичай переважають теоретичні або доведені ризики.[72]

Таблетки екстреної контрацепції, як і всі інші контрацептиви, знижують абсолютний ризик позаматкової вагітності завдяки запобіганню вагітності як такої та відсутності підвищення відносного ризику позаматкової вагітності у жінок, які завагітніли після використання препаратів ЕК лише з прогестином.[26][35][74]

Взаємодії

ред.

Біотрансформація левоноргестрелу здійснюється шляхом метаболізму ферментами системи цитохрому CYP3A4 і прискорюється при одночасному застосуванні препаратів, які є індукторами ферментів CYP3A4.[75] Відомими препаратами, що прискорюють метаболізм левоноргестерлу (і відповідно знижують його фармакологічну активність), є барбітурати, ізоніазид, карбамазепін, невірапін, рифампіцин, фенілбутазон, фенітоїн.[76]

Трав'яний препарат звіробій, як і деякі фермент-індукуючі фармакологічні препарати, може знизити ефективність таблеток ЕК, і може знадобитися більша доза засобу ЕК[34][77] особливо у жінок, які важать понад 75 кг.[4]

Внутрішньоматкові контрацептиви

ред.
 
Внутрішньоматковий контрацептив з міддю (Paragard T 380A).

Ефективним заходом екстреної контрацепції є мідний Т-подібний внутрішньоматковий контрацептив (ВМК), який зазвичай рекомендується встановлювати протягом 5 днів після незахищеного статевого акту або до 5 днів після ймовірної овуляції.[78][6] Деякі дослідження показали, що ВМК ефективний протягом 10 днів після незахищеного статевого акту для запобігання вагітності.[78] Дослідження 2021 року показало, що гормональний ВМК був таким само ефективним у екстреній контрацепції, як мідний, хоча на даний момент клініцисти не пропонують його через відсутність досліджень на цю тему.[79][80]

Механізм дії

ред.

Введення ВМК є більш ефективним, ніж використання таблеток екстреної контрацепції — частота вагітності при використанні ВМК як засобу ЕК така ж, як і при звичайному їх застосуванні. На відміну від таблеток екстреної контрацепції, які діють, затримуючи овуляцію, мідний Т-подібний ВМК перешкоджає руху сперматозоїдів. Таким чином, мідний ВМК як засіб екстреної контрацепції має однакову ефективність в усіх діапазонах маси тіла.[81] ВМК можна залишити на місці після наступної менструації, щоб забезпечити постійну контрацепцію протягом бажаного часу (до 12 і більше років).[82][83][81]

Первинний механізм дії ВМК, які вивільняють мідь, як засобів екстреної контрацепції полягає у запобіганні запліднення через токсичність міді для сперми і яйцеклітини.[2][34] Дуже висока ефективність внутрішньоматкових спіралей, що вивільняють мідь, як засобів екстреної контрацепції означає, що вони також повинні запобігати деяким вагітностям за допомогою ефектів після запліднення, зокрема запобігання імплантації.[2][34][36]

Екстрена контрацепція і сексуальне насильство

ред.

Починаючи з 1960-х років, жінкам, які зазнали сексуального насильства, пропонували діетилстильбестрол (DES).[84][85] У теперішній час стандарт медичної допомоги полягає в тому, щоб запропонувати уліпристал або швидке розміщення мідного ВМК, який є найефективнішою формою ЕК. Однак дотримання цих найкращих практик залежить від можливостей відділення невідкладної допомоги.[86] До того, як ці варіанти ЕК були доступні (у 1996 році), рівень вагітності серед жінок дітородного віку, які були зґвалтовані, становив близько 5 %.[87] Незважаючи на те, що ЕК рекомендована після сексуального насильства, можливості для вдосконалення клінічної практики залишаються.[88]

В Україні з початком повномасштабного вторгнення російської федерації питання доступності засобів ЕК постало особливо гостро, зважаючи на масові випадки сексуального насильства російських окупантів щодо українських жінок. Тривають дискусії щодо безрецептурного відпуску гормональних засобів ЕК.[89]

Доступність

ред.
 
Упаковка з таблеткою для ЕК (1,5 мг левоноргестрелу) з вимогою рецепту для жінок, молодших 17 років.

Доступність засобів ЕК залежить від місцевого законодавства певної країни.

25 лютого 2014 року FDA схвалила необмежений продаж генеричних однотаблеткових засобів ЕК у США, знявши вікові обмеження або потребу в посвідченні особи для покупки.[90]

В Україні станом на липень 2024 року за інформацією, доступною на сайті Державного реєстру лікарських засобів України, як ЕК зареєстровані таблетовані препарати левоноргестрелу (1 таблетка 1,5 мг або 2 таблетки по 0,75 мг) і уліпристалу ацетату (1 таблетка 30 мг). Всі препарати, що містять левоноргестрел або уліпристалу ацетат є рецептурними.[33] Проте, за інформацією Європейського консорціуму з екстреної контрацепції (англ. European consortium for emergency contraception - ECEC) рецептурні таблетки ЕК неофіційно доступні в українських аптеках без рецепта.[91]

Інформація про доступність таблетованих засобів ЕК у деяких країнах представлена в таблиці (уліпристалу ацетат — УПА, левоноргестрел — ЛНГ).

Країна Регіон Доступність У вільному продажі Без рецепта Вікові обмеження Вартість Поінформо-ваність Примітки
Австралія Океанія  Так  Ні  Так (Лише ЛНГ) Нема[92] $20–$30 (ЛНГ)[93] 97 %[94] [95] Фармацевт може відмовити у видачі через релігійні переконання, але зобов'язаний скерувати жінку до іншого постачальника.[92]
Албанія Європа  Так  Так  Так Нема[96] €15,60 (УПА), €4,50 (ЛНГ) 66-75 %[97][98] Наразі (2019 р.) єдиним доступним таблетованим засобом ЕК є Postinor-2 (левоноргестрел). Країна має запаси NorLevo з невідомих причин.[99]
Австрія Європа  Так  Так  Так Нема €31,90 (УПА), €12,90–13,50 (ЛНГ) [101] [102] Широко поширена думка, що ці препарати є абортивними.[100]
Бєларусь Європа  Так  Ні  Так Лише ЛНГ Нема €17 (УПА), €10 (ЛНГ) [103]
Бельгія Європа  Так  Так  Так Нема €24,99 (€15,99 для жінок віком до 21 року) (УПА), €8,55–€9,85 (€0–€0,85 для жінок віком до 21 року) (ЛНГ) Повне відшкодування вартості рецепту жінкам віком до 21 року[104][102]
Болгарія Європа  Так  Так  Так Нема для УПА. Від 16 років для ЛНГ. €22,00 (УПА) €15,00 (ЛНГ)
Китай Азія  Так  Ні  Так
Польща Європа  Так  Ні  Ні[105] ≥84 %[100] [106] Широко поширена думка, що ці препарати є абортивними.[100]
США Північна Америка  Так (80 %)[107]  Так(лише ЛНГ)  Так(лише ЛНГ) Нема[108] $40–50 USD (ЛНГ)[109][110] 45 %[111] Приблизно 1 з 10 підлітків неправильно вважали, що вони занадто молоді, аби одержати засоби ЕК без рецепта.[110][107]
Україна Європа  Так  Ні  Ні Препарати УПА наразі недоступні (липень 2024); €4,00–10,00 (ЛНГ). 51,1-61,4 %[91] Неофіційно — доступний без рецепта[91]
Фінляндія Європа  Так  Ні  Так Нема €33,60 (УПА), €18,87 (ЛНГ) >90 %[112] Іноді надається безкоштовно в лікарнях і клініках планування сім'ї[113][114][102]
Франція Європа  Так  Так  Так Левоноргестрел та уліпристалу ацетат вільно доступні без рецепта як неповнолітнім, так і дорослим в аптеках, клініках планування сім'ї, медичних кабінетах середніх шкіл та університетів.[115][116]
Чехія Європа  Так  Так  Так† Нема для УПА. †До 17 років потрібен рецепт на препарати ЛНГ. €24,50 (УПА), €21,00 (ЛНГ) ≥84 %[100] [117][118]

Примітки

ред.
  1. ↑ Leung VW, Levine M, Soon JA (February 2010). Mechanisms of action of hormonal emergency contraceptives. Pharmacotherapy. 30 (2): 158—168. doi:10.1592/phco.30.2.158. PMID 20099990. S2CID 41337748.(англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж и Trussell J, Schwarz EB (2011). Emergency contraception. У Hatcher RA, Trussell J, Nelson AL, Cates W Jr, Kowal D, Policar MS (ред.). Contraceptive technology (вид. 20th revised). New York: Ardent Media. с. 113—145. ISBN 978-1-59708-004-0. ISSN 0091-9721. OCLC 781956734. p. 121—122}}(англ.)
  3. ↑ Emergency Contraception. acog.org (англ.). Процитовано 18 червня 2020.(англ.)
  4. ↑ а б Trussell J (2019). Chapter 10 Emergency Contraception. Contraceptive technology. Cleland, K; Schwarz, EB (вид. 21st). New York: Ardent Media. с. 329—356. ISBN 978-1732055605. OCLC 1048947218.(англ.)
  5. ↑ Cleland K, Raymond EG, Westley E, Trussell J (December 2014). Emergency contraception review: evidence-based recommendations for clinicians. Clinical Obstetrics and Gynecology. 57 (4): 741—750. doi:10.1097/GRF.0000000000000056. PMC 4216625. PMID 25254919.(англ.)
  6. ↑ а б в г д 7. Genito-urinary System. BNF (вид. 80). BMJ Group and the Pharmaceutical Press. September 2020 – March 2021. с. 838—839. ISBN 978-0-85711-369-6.(англ.)
  7. ↑ а б Emergency contraception. womenshealth.gov (англ.). 30 грудня 2016. Процитовано 22 December 2020.(англ.)
  8. ↑ Birth Control: The Morning-After Pill. Time. 6 травня 1966. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 1 травня 2010.(англ.)
  9. ↑ Postcoital contraception. IPPF Medical Bulletin. 1 (4): 3. 1967. PMID 12254703.(англ.)
  10. ↑ Demers LM (May 1971). The morning-after pill. The New England Journal of Medicine. 284 (18): 1034—1036. doi:10.1056/NEJM197105062841813. PMID 5553470.(англ.)
  11. ↑ FDA considers DES safe as 'morning-after' pill. JAMA. 224 (12): 1581—1582. June 1973. doi:10.1001/jama.1973.03220260003002. PMID 12257949.(англ.)
  12. ↑ Johnson JH (1984). Contraception--the morning after. Family Planning Perspectives. 16 (6): 266—270. doi:10.2307/2134916. JSTOR 2134916. PMID 6519238.(англ.)
  13. ↑ Yuzpe AA, Thurlow HJ, Ramzy I, Leyshon JI (August 1974). Post coital contraception--A pilot study. The Journal of Reproductive Medicine. 13 (2): 53—58. PMID 4844513.(англ.)
  14. ↑ Valle G (1975). [The problem of postcoital contraception using oral progestins]. Aggiornamenti in Ostetricia e Ginecologia. 8 (3): 127—128. PMID 12334868.(англ.)
  15. ↑ Copper IUD, inserted after coitus averts pregnancy and provides continuing contraceptive protection. International Family Planning Digest. 1 (3): 11—12. September 1975. doi:10.2307/2948217. JSTOR 2948217. PMID 12307393.(англ.)
  16. ↑ Danazol. Medscape. 2002. Процитовано 8 листопада 2006.(англ.)
  17. ↑ Contraception: past, present and future. UK Family Planning Association. April 2006. Архів оригіналу за 28 вересня 2006. Процитовано 9 листопада 2006.(англ.)
  18. ↑ Breese, G. R.; Smith, R. D.; Cooper, B. R. (1975). Effect of various 6-hydroxydopamine treatments during development on growth and ingestive behavior. Pharmacology, Biochemistry, and Behavior. 3 (6): 1097—1106. doi:10.1016/0091-3057(75)90023-4. PMID 4816. S2CID 20698213.(англ.)
  19. ↑ Medical Officer Review of NDA 21,045: Levonorgestrel 0.75 mg tablets (2) for Emergency Contraception (PDF). Food and Drug Administration. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2004.(англ.)
  20. ↑ Emergency Contraception: Using emergency contraceptives worldwide. Архів оригіналу за 22 травня 2007.(англ.)
  21. ↑ FDA (25 лютого 1997). Certain combined oral contraceptives for use as postcoital emergency contraception. Fed Regist. 62 (37): 8610. «Since the United Kingdom approved emergency contraceptive pills in 1984, more than 4 million prescriptions have been recorded. However, the actual use is much greater because providers have found it less expensive to provide tablets of identical drugs taken from products packaged as combined oral contraceptives.»
  22. ↑ Sponsors. Fertility. 2002. Процитовано 1 грудня 2006.(англ.)
  23. ↑ а б в WHO Task Force on Postovulatory Methods of Fertility Regulation (August 1998). Randomised controlled trial of levonorgestrel versus the Yuzpe regimen of combined oral contraceptives for emergency contraception. Task Force on Postovulatory Methods of Fertility Regulation. Lancet. 352 (9126): 428—433. doi:10.1016/S0140-6736(98)05145-9. PMID 9708750. S2CID 54419012.(англ.)
  24. ↑ Guillebaud J (August 1998). Time for emergency contraception with levonorgestrel alone. Lancet. 352 (9126): 416—417. doi:10.1016/S0140-6736(98)22032-0. PMID 9708743. S2CID 43738693.(англ.)
  25. ↑ а б Food and Drug Administration (FDA) (25 лютого 1997). Certain combined oral contraceptives for use as postcoital emergency contraception (PDF). Federal Register. 62 (37): 8610—8612.
  26. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Trussell J, Raymond EG, Cleland K (February 2014). Emergency contraception: a last chance to prevent unintended pregnancy (PDF). Princeton: Office of Population Research at Princeton University, Association of Reproductive Health Professionals. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2010. Процитовано 25 березня 2014.(англ.)
  27. ↑ а б в Gemzell-Danielsson K, Rabe T, Cheng L (March 2013). Emergency contraception. Gynecological Endocrinology. 29 (Supplement 1): 1—14. doi:10.3109/09513590.2013.774591. PMID 23437846. S2CID 27722686.(англ.)
  28. ↑ а б в г Trussell, James; Cleland, Kelly (13 лютого 2013). Dedicated emergency contraceptive pills worldwide (PDF). Princeton: Office of Population Research at Princeton University, Association of Reproductive Health Professionals. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 березня 2014.(англ.)
  29. ↑ а б в г ICEC (2014). EC pill types and countries of availability, by brand. New York: International Consortium for Emergency Contraception (ICEC). Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2014.(англ.)
  30. ↑ а б ECEC (2014). Emergency contraception availability in Europe. New York: European Consortium for Emergency Contraception (ECEC). Процитовано 25 березня 2014.(англ.)
  31. ↑ Italia S, Brand H (2016). Status of Emergency Contraceptives in Europe One Year after the European Medicines Agency's Recommendation to Switch Ulipristal Acetate to Non-Prescription Status. Public Health Genomics. 19 (4): 203—210. doi:10.1159/000444686. PMID 27022731.(англ.)
  32. ↑ HRA Pharma (March 2013). Countries where ellaOne was launched. Paris: HRA Pharma. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 25 березня 2014.(англ.)
  33. ↑ а б Державний реєстр лікарських засобів України. Код ATC G03AD
  34. ↑ а б в г д е ж и к л RCOG Faculty of Sexual; Reproductive Healthcare; Clinical Effectiveness Unit (January 2012). Clinical guidance: emergency contraception (PDF). Clinical Guidance. London: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. ISSN 1755-103X. Процитовано 30 квітня 2012. p.3(англ.)
  35. ↑ а б в UNDP/UNFPA/WHO/World Bank Special Programme of Research, Development and Research Training in Human Reproduction (HRP) (25 березня 2010). Fact sheet on the safety of levonorgestrel-alone emergency contraceptive pills (LNG ECPs) (PDF). Geneva: World Health Organization.(англ.)
  36. ↑ а б в г Speroff L, Darney P (2011). Special uses of oral contraception: emergency contraception, the progestin-only minipill. A clinical guide for contraception (вид. 5th). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 153—166. ISBN 978-1-60831-610-6.(англ.)
  37. ↑ а б в Jensen JT, Mishell Jr DR (2012). Family planning: contraception, sterilization, and pregnancy termination. У Lentz GM, Lobo RA, Gershenson DM, Katz VL (ред.). Comprehensive gynecology (вид. 6th). Philadelphia: Mosby Elsevier. с. 215—272. ISBN 978-0-323-06986-1.(англ.)
  38. ↑ а б в Flatow I (15 червня 2012). How the morning-after pill works (interview with Kristina Gemzell-Danielsson, MD, Professor and Chair, Division of Obstetrics and Gynecology, Karolinska Institute, Stockholm, Sweden). Talk of the Nation Science Friday. New York: NPR.
  39. ↑ а б в г Belluck, Pam (6 червня 2012). No abortion role seen for morning-after pill. The New York Times. с. A1.
    Belluck, Pam (6 червня 2012). Drug's nickname may have aided politicization. The New York Times. с. A14.(англ.)
  40. ↑ Bayer (22 березня 2010). Summary of Product Characteristics: Levonelle One Step 1500 mcg; 5.1 Pharmacodynamic properties. London: electronic Medicines Compendium (eMC), Datapharm. The precise mode of action of Levonelle One Step is not known. At the recommended regimen, levonorgestrel is thought to work mainly by preventing ovulation and fertilisation if intercourse has taken place in the preovulatory phase when the likelihood of fertilisation is the highest. It may also cause endometrial changes that discourage implantation. Levonelle One Step is not effective once the process of implantation has begun.
    HRA Pharma (19 липня 2011). Summary of Product Characteristics: NorLevo 1.5 mg; 5.1 Pharmacodynamic properties. Dublin: Irish Pharmaceutical Healthcare Association. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 21 серпня 2012. The precise mode of action of Norlevo 1.5 mg is not known. At the used regimen, levonorgestrel is believed to suppress ovulation thus preventing fertilization if the intercourse has taken place in the preovulatory phase when the likelihood of fertilization is the highest. It could also prevent implantation. It is not effective once the process of implantation has begun.(англ.)
  41. ↑ Duramed Pharmaceuticals/Barr Pharmaceuticals (now Teva Women's Health) (9 липня 2010). Prescribing information: Plan B One-Step; 12.1 Mechanism of action (PDF). Silver Spring, Md.: FDA Center for Drug Evaluation and Research (CDER). с. 4. Emergency contraceptive pills are not effective if a woman is already pregnant. Plan B One-Step is believed to act as an emergency contraceptive principally by preventing ovulation or fertilization (by altering tubal transport of sperm and/or ova). In addition, it may inhibit implantation (by altering the endometrium). It is not effective once the process of implantation has begun.(англ.)
  42. ↑ International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) and International Consortium for Emergency Contraception (ICEC) (4 квітня 2011). Mechanism of action: How do levonorgestrel-only emergency contraceptive pills (LNG ECPs) prevent pregnancy?. London: International Federation of Gynecology and Obstetrics. Архів оригіналу за 20 липня 2022. Процитовано 17 червня 2018.
  43. ↑ editorial (9 червня 2012). How morning-after pills really work. The New York Times. с. A20. The F.D.A. now acknowledges that the emerging data suggest the morning-after pill, often called Plan B, does not inhibit implantation. It should remove that unsupported suggestion from the label.(англ.)
  44. ↑ Belluck P (26 листопада 2013). New birth control label counters lawsuit claim; European authorities found that a drug like Plan B One-Step cannot prevent fertilized eggs from implanting in the womb. The New York Times. Процитовано 5 березня 2014.
    HRA Pharma (November 2013). NorLevo 1.5 mg tablet Patient Information Leaflet (PIL) (PDF). Dublin: Irish Medicines Board. Процитовано 5 березня 2014. NorLevo works by stopping your ovaries from releasing an egg. It cannot stop a fertilized egg from attaching to the womb.
    HRA Pharma (November 2013). NorLevo 1.5 mg tablet Summary of Product Characteristics: 5.1 Pharmacodynamic properties (SPC). Dublin: Irish Pharmaceutical Healthcare Association. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
    Review of emergency contraceptives started. London: European Medicines Agency. 24 січня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.(англ.)
  45. ↑ а б Davidoff F, Trussell J (October 2006). Plan B and the politics of doubt. JAMA. 296 (14): 1775—1778. doi:10.1001/jama.296.14.1775. PMID 17032991.(англ.)
  46. ↑ Stratton P, Levens ED, Hartog B, Piquion J, Wei Q, Merino M, Nieman LK (April 2010). Endometrial effects of a single early luteal dose of the selective progesterone receptor modulator CDB-2914. Fertility and Sterility. 93 (6): 2035—2041. doi:10.1016/j.fertnstert.2008.12.057. PMC 2911236. PMID 19200989. Post-ovulatory early luteal phase administration of 10–100 mg of ulipristal acetate resulted in a statistically significant dose-dependent 0.6 ± 2.2 mm decrease in endometrial thickness from a baseline of 10.3 ± 2.3 mm to 9.7 ± 1.8 mm (vs. a 1.3 ± 2.3 mm increase in endometrial thickness from a baseline of 10.2 ± 3.2 mm to 11.5 ± 4.1 mm with placebo administration) which the authors hypothesized could hamper implantation.(англ.)
  47. ↑ HRA Pharma (15 березня 2012). Summary of Product Characteristics: ellaOne 30 mg; 5.1 Pharmacodynamic properties (PDF). London: European Medicines Agency. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2012. Процитовано 21 серпня 2012. Ulipristal acetate is an orally-active synthetic selective progesterone receptor modulator which acts via high-affinity binding to the human progesterone receptor. The primary mechanism of action is inhibition or delay of ovulation. Pharmacodynamic data show that even when taken immediately before ovulation is scheduled to occur, ulipristal acetate is able to postpone follicular rupture in some women.
  48. ↑ Watson Pharma (under license from HRA Pharma) (2 травня 2012). Prescribing information: Ella; 12.1 Mechanism of action (PDF). Silver Spring, Md.: FDA Center for Drug Evaluation and Research (CDER). с. 4—5. When taken immediately before ovulation is to occur, ella postpones follicular rupture. The likely primary mechanism of action of ulipristal acetate for emergency contraception is therefore inhibition or delay of ovulation; however, alterations to the endometrium that may affect implantation may also contribute to efficacy... The pharmacodynamics of ulipristal acetate depends on the timing of administration in the menstrual cycle. Administration in the mid-follicular phase causes inhibition of folliculogenesis and reduction of estradiol concentration. Administration at the time of the luteinizing hormone peak delays follicular rupture by 5 to 9 days. Dosing in the early luteal phase does not significantly delay endometrial maturation but decreases endometrial thickness by 0.6 ± 2.2 mm (mean ± SD).(англ.)
  49. ↑ а б Shen J, Che Y, Showell E, Chen K, Cheng L (January 2019). Interventions for emergency contraception. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 1 (1): CD001324. doi:10.1002/14651858.CD001324.pub6. PMC 7055045. PMID 30661244.(англ.)
  50. ↑ Weismiller DG (August 2004). Emergency contraception. American Family Physician. 70 (4): 707—714. PMID 15338783. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 1 грудня 2006.(англ.)
  51. ↑ Plan B label information (PDF). Food and Drug Administration. 24 серпня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2007. Процитовано 3 липня 2007.(англ.)
  52. ↑ Trussell J, Rodríguez G, Ellertson C (March 1999). Updated estimates of the effectiveness of the Yuzpe regimen of emergency contraception. Contraception. 59 (3): 147—151. doi:10.1016/S0010-7824(99)00018-9. PMID 10382076.(англ.)
  53. ↑ Trussell J, Ellertson C, von Hertzen H, Bigrigg A, Webb A, Evans M та ін. (April 2003). Estimating the effectiveness of emergency contraceptive pills. Contraception. 67 (4): 259—265. doi:10.1016/S0010-7824(02)00535-8. PMID 12684144.(англ.)
  54. ↑ Counsel women to take ECPs as soon as possible. Contraceptive Technology Update. 20 (7): 75—77. July 1999. PMID 12295381.(англ.)
  55. ↑ WHO/HRP (1999). Levonorgestrel is more effective, has fewer side-effects, than Yuzpe regimen. Progress in Human Reproduction Research (51): 3—5. PMID 12349416. Архів оригіналу за 22 квітня 2007. Процитовано 3 липня 2007.(англ.)
  56. ↑ а б в von Hertzen H, Piaggio G, Ding J, Chen J, Song S, Bártfai G та ін. (December 2002). Low dose mifepristone and two regimens of levonorgestrel for emergency contraception: a WHO multicentre randomised trial. Lancet. 360 (9348): 1803—1810. doi:10.1016/S0140-6736(02)11767-3. PMID 12480356. S2CID 10340798.(англ.)
  57. ↑ Piaggio G, Heng Z, von Hertzen H, Bilian X, Linan C (December 2003). Combined estimates of effectiveness of mifepristone 10 mg in emergency contraception. Contraception. 68 (6): 439—446. doi:10.1016/S0010-7824(03)00110-0. PMID 14698074.(англ.)
  58. ↑ Morning-after pill doesn't work for women over 176 pounds. Mother Jones.(англ.)
  59. ↑ FYI: Why Doesn't Plan B Work For Heavier Women?. popsci.com. 27 листопада 2013.(англ.)
  60. ↑ Emergency contraceptives. European Medicines Agency. 17 September 2018. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 16 May 2022.(англ.)
  61. ↑ WHO Department of Reproductive Health and Research (31 грудня 2004). Question 20. What can a woman do to prevent nausea and vomiting when taking emergency contraceptive pills (ECPs)?. Selected practice recommendations for contraceptive use (вид. 2nd). Geneva: World Health Organization. ISBN 978-92-4-156284-3. Архів оригіналу за 13 січня 2009.(англ.)
  62. ↑ WHO Department of Reproductive Health and Research (31 грудня 2004). Question 21. What can a woman do if she vomits after taking emergency contraceptive pills (ECPs)?. Selected practice recommendations for contraceptive use (вид. 2nd). Geneva: World Health Organization. ISBN 978-92-4-156284-3. Архів оригіналу за 13 січня 2009.(англ.)
  63. ↑ Morning-after pill. Mayo Clinic. Процитовано 13 Sep 2020.(англ.)
  64. ↑ а б Raymond EG, Goldberg A, Trussell J, Hays M, Roach E, Taylor D (April 2006). Bleeding patterns after use of levonorgestrel emergency contraceptive pills. Contraception. 73 (4): 376—381. doi:10.1016/j.contraception.2005.10.006. PMID 16531171.(англ.)
  65. ↑ Gainer E, Kenfack B, Mboudou E, Doh AS, Bouyer J (August 2006). Menstrual bleeding patterns following levonorgestrel emergency contraception. Contraception. 74 (2): 118—124. doi:10.1016/j.contraception.2006.02.009. PMC 1934349. PMID 16860049.(англ.)
  66. ↑ Gemzell-Danielsson K, Marions L (July–August 2004). Mechanisms of action of mifepristone and levonorgestrel when used for emergency contraception. Human Reproduction Update. 10 (4): 341—348. doi:10.1093/humupd/dmh027. PMID 15192056.(англ.)
  67. ↑ а б в American College of Obstetricians and Gynecologists (May 2010). ACOG Practice Bulletin No. 112: Emergency contraception. Obstetrics and Gynecology. 115 (5): 1100—1109. doi:10.1097/AOG.0b013e3181deff2a. PMID 20410799.(англ.)
  68. ↑ а б в American Academy of Pediatrics Committee on Adolescence (October 2005). Emergency contraception. Pediatrics. 116 (4): 1026—1035. doi:10.1542/peds.2005-1877. PMC 1197142. PMID 16147972.(англ.)
  69. ↑ а б в Grimes DA, Raymond EG (August 2002). Emergency contraception. Annals of Internal Medicine. 137 (3): 180—189. doi:10.7326/0003-4819-137-3-200208060-00010. PMID 12160366. S2CID 19236983.(англ.)
  70. ↑ а б FDA Center for Drug Evaluation and Research (22 серпня 2006). Plan B Rx to OTC switch Medical Reviews (PDF). Beltsville, Md.: Food and Drug Administration. с. 32—7, 133—77. Процитовано 13 грудня 2006.(англ.)
  71. ↑ а б в WHO Department of Reproductive Health and Research (2009). Emergency contraceptive pills (ECPs) (PDF). Medical eligibility criteria for contraceptive use (вид. 4th). Geneva: World Health Organization. с. 63. ISBN 978-92-4-156388-8.(англ.)
  72. ↑ а б в RCOG Faculty of Sexual; Reproductive Healthcare (2009). UK medical eligibility criteria for contraceptive use: Emergency contraception (PDF). London: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. с. 107—115. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2012.(англ.)
  73. ↑ CDC Division of Reproductive Health (June 2010). U S. Medical Eligibility Criteria for Contraceptive Use, 2010 (PDF). MMWR. Recommendations and Reports. 59 (RR-4): 1—86. PMID 20559203.
  74. ↑ Cleland K, Raymond E, Trussell J, Cheng L, Zhu H (June 2010). Ectopic pregnancy and emergency contraceptive pills: a systematic review. Obstetrics and Gynecology. 115 (6): 1263—1266. doi:10.1097/AOG.0b013e3181dd22ef. PMC 3903002. PMID 20502299.(англ.)
  75. ↑ Постинор. https://compendium.com.ua/dec/271098/44309/. Архів оригіналу за 23.02.2024. Процитовано 16 липня 2024.
  76. ↑ Деримедведь Л. В., Перцев И. М., Шуванова Е. В., Зупанец И. А., Хоменко В. Н. (2002). Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии. Х.: Мегаполис. с. 784. ISBN 996-96421-0-X. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка) стор.418(рос.)
  77. ↑ RCOG Faculty of Sexual; Reproductive Healthcare; Clinical Effectiveness Unit (January 2012). Clinical guidance: drug interactions with hormonal contraception (PDF). Clinical Guidance. London: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. ISSN 1755-103X. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.(англ.)
  78. ↑ а б Cleland K, Zhu H, Goldstuck N, Cheng L, Trussell J (July 2012). The efficacy of intrauterine devices for emergency contraception: a systematic review of 35 years of experience. Human Reproduction. 27 (7): 1994—2000. doi:10.1093/humrep/des140. PMC 3619968. PMID 22570193.(англ.)
  79. ↑ Science Update: Hormonal IUD as effective as a copper IUD at emergency contraception and with less discomfort, NICHD-funded study suggests. 4 лютого 2021. Процитовано 26 липня 2021.(англ.)
  80. ↑ Turok DK, Gero A, Simmons RG, Kaiser JE, Stoddard GJ, Sexsmith CD та ін. (January 2021). Levonorgestrel vs. Copper Intrauterine Devices for Emergency Contraception. The New England Journal of Medicine. 384 (4): 335—344. doi:10.1056/NEJMoa2022141. PMC 7983017. PMID 33503342.(англ.)
  81. ↑ а б Copper IUD as EC | Beyond the Pill. beyondthepill.ucsf.edu. Процитовано 20 червня 2019.(англ.)
  82. ↑ Dean G, Schwarz EB (2019). Contraceptive technology—Chapter 5—Intrauterine Devices (IUDs) (вид. 21st). New York, NY. с. 159. ISBN 978-1732055605. OCLC 1048947218.(англ.)
  83. ↑ Gottardi G, Spreafico A, de Orchi L (December 1986). The postcoital IUD as an effective continuing contraceptive method. Contraception. 34 (6): 549—558. doi:10.1016/S0010-7824(86)80011-7. PMID 3549140.(англ.)
  84. ↑ Glover D, Gerety M, Bromberg S, Fullam S, DiVasto P, Kaufman A (October 1976). Diethylstilbestrol in the treatment of rape victims. The Western Journal of Medicine. West J Med. 125 (4): 331—334. PMC 1237330. PMID 1032235.(англ.)
  85. ↑ Diamond EF (March 1978). Physician notes hazards of DES use to prevent pregnancy. Hospital Progress. 59 (3): 6—10. PMID 631811.(англ.)
  86. ↑ Schilling S, Samuels-Kalow M, Gerber JS, Scribano PV, French B, Wood JN (December 2015). Testing and Treatment After Adolescent Sexual Assault in Pediatric Emergency Departments. Pediatrics. 136 (6): e1495—e1503. doi:10.1542/peds.2015-2093. PMC 5012186. PMID 26527554.(англ.)
  87. ↑ Holmes MM, Resnick HS, Kilpatrick DG, Best CL (August 1996). Rape-related pregnancy: estimates and descriptive characteristics from a national sample of women. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 175 (2): 320—4. doi:10.1016/S0002-9378(96)70141-2. PMID 8765248.(англ.)
  88. ↑ Stewart FH, Trussell J (November 2000). Prevention of pregnancy resulting from rape: a neglected preventive health measure. American Journal of Preventive Medicine. 19 (4): 228—229. doi:10.1016/S0749-3797(00)00243-9. PMID 11064225.(англ.)
  89. ↑ Чи варто відпускати екстрені контрацептиви за рецептом – позиція медиків. https://life.pravda.com.ua/health/2023/03/31/253606/. Архів оригіналу за 28.11.2023. Процитовано 16 липня 2024.
  90. ↑ Princeton University. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 4 лютого 2020.(англ.)
  91. ↑ а б в Ukraine. https://www.ec-ec.org/emergency-contraception-in-europe/country-by-country-information/ukraine/. Архів оригіналу за 28.11.2023. Процитовано 16 липня 2024.
  92. ↑ а б Note to pharmacists on how not to sell the morning-after pill. 20 березня 2013.(англ.)
  93. ↑ The morning after pill.(англ.)
  94. ↑ Emergency Contraception Awareness vs Access. 2 серпня 2017.(англ.)
  95. ↑ Weekly Dose: New morning after pill makes it difficult to choose which to take. 29 червня 2016.(англ.)
  96. ↑ Albania. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
  97. ↑ Emergency Contraception in Albania (PDF). escrh.eu. Процитовано 16 листопада 2020.(англ.)
  98. ↑ Doci, Florida; Thaci, Jonida; Foster, Angel M. (August 2018). Emergency contraception in Albania: a multimethods qualitative study of awareness, knowledge, attitudes and practices. Contraception. 98 (2): 110—114. doi:10.1016/j.contraception.2018.03.033. PMID 29654750. S2CID 4886232.(англ.)
  99. ↑ Albania. European Consortium for Emergency Contraception. Процитовано 11 травня 2019.(англ.)
  100. ↑ а б в г д Krassovics, M.; Virágh, G. (2016). Usage patterns and attitudes towards emergency contraception: the International Emergency Contraception Research Initiative. The European Journal of Contraception & Reproductive Health Care. 21 (4): 310—7. doi:10.1080/13625187.2016.1190962. PMID 27259660. S2CID 22347122.(англ.)
  101. ↑ Bulgaria. European Consortium for Emergency Contraception. 2015.(англ.)
  102. ↑ а б в Emergency Contraception Availability in Europe - ECEC. ECEC. Процитовано 7 серпня 2018.(англ.)
  103. ↑ Belarus.(англ.)
  104. ↑ Belgium.(англ.)
  105. ↑ Третій уряд Дональда Туска вніс закон через Сейм з метою дозволу вільного продажу засобів ЕК. Президент Польщі Анджей Дуда ветував цей закон 29 березня 2024, заявивши, що засоби ЕК не повинні бути вільно доступні неповнолітнім до 18 років. (джерело: tagesschau.de(нім.)
  106. ↑ Boffey, Daniel (26 червня 2017). Polish government widely condemned over morning-after pill law. the Guardian.(англ.)
  107. ↑ а б U.S. Teens still denied morning-after pill. Reuters. 7 березня 2018.(англ.)
  108. ↑ Belluck, Pam (5 квітня 2013). Judge Strikes Down Age Limits on Morning-After Pill. The New York Times. Процитовано 5 April 2013.(англ.)
  109. ↑ What is the Plan B Morning-After Pill | Cost & Effectiveness. www.plannedparenthood.org. Процитовано 15 червня 2018.(англ.)
  110. ↑ а б Types of Emergency Contraception. Princeton University: Office of Population Research. 15 серпня 2017. Процитовано 11 травня 2019.(англ.)
  111. ↑ Payakachat, Nalin; Ragland, Denise; Houston, Cherri (14 квітня 2018). Impact of emergency contraception status on unintended pregnancy: observational data from a women's health practice. Pharmacy Practice. 8 (3): 173—178. doi:10.4321/s1886-36552010000300004. PMC 4127052. PMID 25126137.(англ.)
  112. ↑ Falah-Hassani, Kobra; Kosunen, Elise; Shiri, Rahman; Rimpelä, Arja (2007). Emergency contraception among Finnish adolescents: Awareness, use and the effect of non-prescription status. BMC Public Health. 7: 201. doi:10.1186/1471-2458-7-201. PMC 1976617. PMID 17688702.(англ.)
  113. ↑ News about the NorLevo becoming prescription-free. Finnish National Agency for Medicines. January 2002. Архів оригіналу за 27 серпня 2006. Процитовано 5 січня 2007.(англ.)
  114. ↑ Finland.(англ.)
  115. ↑ La pilule du lendemain (фр.). Процитовано 31 січня 2024.(фр.)
  116. ↑ Contraception d'urgence hormonale gratuite (фр.). 6 квітня 2023. Процитовано 31 січня 2024.(фр.)
  117. ↑ Czech Republic. European Consortium for Emergency Contraception. Процитовано 10 травня 2019.(англ.)
  118. ↑ Czech Republic: Morning-after pill made available over the counter. грудень 2011. Процитовано 16 лютого 2014.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екстрена_контрацепція&oldid=43082700