Експрес (супутникова платформа)
Експрес (рос. Экспресс) — серія сучасних супутникових платформ негерметичного виконання російської компанії ВАТ ІСС, на яких базуються перспективні супутники зв'язку, розроблені цією фірмою. Наразі розроблені три платформи, які розрізняються за своєю масою і за електричною потужністю, яка виділяється для модуля корисного навантаження (МКН): «Експрес 1000», «Експрес 2000» і «Експрес 4000».
| Експрес 1000/2000/4000 | |
|---|---|
 КА Глонасс К1, побудований на базі Експрес-1000 | |
| Загальні дані | |
| Розробник | ВАТ ІСС |
| Виробник | Інформаційні супутникові системи імені академіка М. Ф. Решетньова |
| Країна походження |  Росія |
| Призначення | Супутники зв'язку |
| Орбіта | ГСО, орбіта ГЛОНАСС |
| Оператор | Різні |
| Строк активного існування | 10 — 15 років |
| Попередник | КАУР-4 |
| Виробництво і експлуатація | |
| Статус | У виробництві |
| Всього побудовано | 6 |
| Замовлено | більше 18 |
| Всього запущено | 6 |
| У робочому стані | 5 |
| Втрачено | 1 |
| Перший запуск | 26.02.2011 |
| Останній запуск | 03.11.2012 |
| Типова конфігурація | |
| Типова маса КА | 1200 — 3600 кг (суха) |
| Потужність | 3 — 14 кВт |
| Акумуляторні батареї | Saft VES 180 |
| Сонячні батареї | GaAs (НПП Квант) |
| Двигуни корекції орбіти | СПД-100 |
Сімейство цих платформ прийшло на зміну класичним серіям герметичних платформ КАУР (зокрема КАУР-3 і КАУР-4), на базі яких будувалися багато попередніх космічних апаратів (КА) ВАТ ІСС.
Загальні вимоги для платформ «Експрес»
ред.Платформи розроблялися з урахуванням можливостей російських космодромів і сучасних (а також майбутніх) ракет-носіїв. Так, платформа «Експрес 1000» оптимізувалася під запуски з космодрому «Плесецьк» використовуючи РН «Союз-2», водночас як «Експрес 2000» розраховувалася на запуски з «Байконура» за допомогою РН «Протон-М»[1]. Проте, супутники серії «Експрес 1000» можуть запускатися з Байконура в суміщеному режимі (по два КА в одному пуску РН «Протон-М»)[2].
Платформи сімейства «Експрес» були спроектовані з наступними характеристиками:
- експлуатаційний термін активного існування не менше 15 років;
- ймовірність безвідмовної роботи платформ в кінці терміну активного існування на рівні 0,9;
- робота космічного апарату в будь-якій точці геостаціонарної орбіти;
- утримання супутника в робочій точці з похибками не більше ±0,05° за довготою і широтою;
- можливість одноразового переведення космічного апарату за довготою у будь-яку точку робочої дуги зі швидкістю 2 градуси на добу[1].
Виходячи з цих вимог, платформи включають наступні елементи:
- негерметичне виконання;
- комбінована система терморегулювання: відвід тепла від корисного навантаження здійснюється за допомогою изогридной центральної труби. Крім того, для поліпшення теплопереносу поміж різними конструктивними елементами супутника застосовується повністю резервований рідинний контур;
- високоефективні сонячні батареї на основі трьохкаскадних арсенід-галієвих фотоперетворювачів виробництва НВП «Квант»;
- літій-іонні акумуляторні батареї Saft VS 180 SA для комерційних супутників або нікель-водневі російського виробництва для військових супутників;
- стаціонарні плазмові двигуни СПД-100 виробництва ДКБ «Факел» для корекції на орбіті.
Експрес 1000
ред.Під час розробки космічна платформа «Експрес 1000» мала три варіанти, в залежності від маси КА і енергетичних характеристик МКН[1]:
- «Експрес 1000К»: маса супутників до 1200 кг;
- «Експрес-1000Н»: маса супутників до 1700 кг, маса модуля корисного навантаження до 450 кг, відведення надлишкового тепла 3500 Вт[3];
- «Експрес 1000SH»: маса супутників до 2200 кг
- загальна потужність, виділювана для МКН, планувалася до 6 кВт.
Після перших запусків, моделі та основні характеристики були переглянуті. Наразі є два варіанти платформи «Експрес 1000К» і «Експрес 1000НТВ». Їх характеристики представлені в таблиці:
| Основні характеристики платформ «Експрес»[4][5] | |||
|---|---|---|---|
| Характеристики | «Експрес 1000К» | «Експрес 1000НТВ» | «Експрес 2000» |
| Маса корисного навантаження, кг | до 230 | до 350/660 | до 1100 |
| Точність орієнтації, забезпечувана підсистемою орієнтації і стабілізації | ±0,07° | ||
| Потужність енергоспоживання для КН КА, Вт | 3600 за перші 5 років САІ; 3150 в кінці САС | 6480 за перші 5 років САІ; 5880 в кінці САС | 13000 за перші 5 років САІ; 12100 в кінці САС |
| Тип використовуваної командно-вимірювальної системи | визначається замовником | ||
| Робоча орбіта | ГСО | ||
| Засоби виведення | одиночний запуск: РН «Зеніт» з РБ «Фрегат-СБ» груповий запуск: РН «Протон-М» — РБ «Бриз-М» |
одиночний запуск: РН «Зеніт» з РБ «Фрегат-СБ» або РН «Протон-М» з РБ «ДМ-03» груповий запуск: РН «Протон-М» — «Бриз-М» |
одиночний запуск: РН «Протон-М» — «Бриз-М» |
| Строк активного існування, років | 15,25 | ||
| Маса КА на базі платформи | до 1450 кг | до 1900/2100 кг | до 3250/3410 кг |
| Діапазон утримання за довготою і нахилом | ±0,05° | ||
| Надійність, не менше | 0,934 | 0,938 | 0,905 |
Єдина конструктивна основа платформ є силовою конструкцією у вигляді центральної силової труби з встановленими на ній приладовими і стільниковими панелями. Всі три варіанти використовують однакові бортовий комплекс управління, системи орієнтації та стабілізації і систему корекції. Окрім того, для багатьох КА субпідрядниками ВАТ ІСС з модуля корисного навантаження (ретранслятора і антен) виступають різні зарубіжні компанії, як наприклад Thales Alenia Space (TAS). У проектах «Луч» ця компанія створює блоки підсилювачів потужності, а компанія NEC поставляє малошумні підсилювачі, передавачі апаратури «Маяк».
У таблиці наведені всі супутники, побудовані на платформі «Експрес 1000». Жовтим кольором виділені вже запущені КА.
| Список супутників основаних на платформі «Експрес-1000» | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Назва | Замовник | Платформа | Дата запуску[6][7] | Орб. поз. | Маса, кг | Потуж. КН, кВт | САІ, років | РН | КН і призначення | Статус |
| 1 | «Глонасс-К1» № 11 | Космічні війська Росія
|
«Експрес-1000K» | 26 лют 2011 | 935 | 1,6 | 10 | «Союз-2» з РБ «Фрегат» | Три сигнали FDMA і два CDMA ГЛОНАСС. КА російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС. Крім традиційних сигналів FDMA, будуть випробувані нові сигнали CDMA, схожі за форматом на GPS/Galileo/Compass). | ЛКВ | |
| 2 | «AMOS-5»[8] | Spacecom  Ізраїль
|
«Експрес-1000H» | 11 гру 2011 | 17° сх.д. | 1600 | 5.6 | 15 | РН «Протон» (разом з «Луч-5А») | 14 °C по 72 МГц і 4 по 36 MHz, 18 Ku-діапазону по 72 MHz. Телекомунікаційні послуги для Африки: безпосереднє телемовлення (DTH), VSAT і широкосмуговий інтернет, телефонія, мобільна транспортна мережа тощо. | В експлуатації з кінця січня 2012 року[9]. |
| 3 | «Луч-5А»[10] | Роскосмос Росія
|
«Експрес-1000K» | 11 гру 2011 | 16° з.д.[11] | 950 | 10 | РН «Протон» (разом з «AMOS-5») |
7 S і Ku, P / L (для «Коспас-Сарсат») і системи «Планета-С». Луч-5а і Луч-5б: КА Багатофункціональної космічної системи ретрансляції (БКСР) «Луч». |
В експлуатації. | |
| 4 | «Телком-3» | Telkom Індонезія
|
«Експрес-1000H» | 10 лип 2012 | 118° сх.д. | 1600 | 5.6 | 15 | РН «Протон» (разом з «Експрес-МД2») | 32 С-діапазону і 10 Ku-діапазону. ТВ ретрансляція на Індонезію, Малайзію і країни ASEAN. | Втрачено в результаті аварії РН |
| 5 | «Луч-5Б»[10] | Роскосмос Росія
|
«Експрес-1000K» | 3 лис 2012[12] | 95° сх.д[11] | 950 | 10 | РН «Протон» (разом з «Ямал-300К»[13]) | 6 S, Ku; + лазерно-радіотехнічний канал зв'язку. Ретрансляція інформації з низьколетячих супутників, пілотованих космічних комплексів (МКС), а також ракет-носіїв і розгінних блоків. | Введення в експлуатацію. | |
| 6 | «Ямал-300К»[14] | ГКС Росія
|
«Експрес-1000H» | 3 лис 2012[12] | 90° сх.д. | 1640 | 5.6 | 14 | РН «Протон» (разом з «Луч-5Б»[13]) | 8 по 72 МГц С-діапазону, 18 по 72 МГц Ku-діапазону. Надання телекомунікаційних послуг у зонах, що охоплюють значну частину Східної півкулі. |
В експлуатації[15]. |
| 7 | «Експрес-АТ1»[16] | ДПКЗ Росія
|
«Експрес-1000SH» | 16 бер 2014 | 56° сх.д. | 1726 | 5,88 | 15 | РН «Протон» (разом з «Експрес-АТ2») | 32 радіовідповідачів Ku-діапазону. Ретрансляція ТВ на західну і східну частини Росії. |
В експлуатації з 22 квітня 2014. |
| 8 | «Експрес-АТ2»[17] | ДПКЗ Росія
|
«Експрес-1000K» | 16 бер 2014 | 140° сх.д. | 1427 | 3 | 15 | РН «Протон» (разом з «Експрес-АТ1») | 16 транспондерів Ku-діапазону. Ретрансляція ТВ на західну частину Росії. |
В експлуатації з 27 травня 2014. |
| 9 | «Казсат-3»[18][19] | Казкосмос Казахстан
|
«Експрес-1000Н» | 28 кві 2014 | 58.5° сх.д (?) | 1740 | 4 | 15 | РН «Протон» (разом з «Луч-5В») | Транспондери: Луч 1 — 16 Ku-діапазону (по 54 МГц); луч 2 — 12 Ku-діапазону (по 36 МГц). Телекомунікаційні послуги на території Республіки Казахстан, більшої частини Росії, у країнах Закавказзя, частини України і Білорусі, всіх країнах Центральної Азії, а також Північно-Західного Китаю і Монголії | В експлуатації з 29 грудня 2014.[20] |
| 10 | «Луч-5В»[21] | Роскосмос Росія
|
«Експрес-1000K» | 28 кві 2014 | 167° сх.д (?) | 950 | 10 | РН «Протон» (разом з «Казсат-3») | 6 S, Ku; + лазерно-радіотехнічний канал зв'язку. Ретрансляція інформації з низьколетячих супутників, пілотованих космічних комплексів (МКС), а також ракет-носіїв і розгінних блоків. | Виведений на орбіту, відокремився від РБ у розрахунковий час[22] | |
| 11 | «Луч» | Роскосмос Росія
|
«Експрес-1000» | 28 вер 2014 | 167° сх.д (?) | РН «Протон» — РБ «Бриз-М» | Ретрансляція інформації з низколетячих супутників, пілотованих космічних комплексів (МКС), а також ракет-носіїв і розгінних блоків. | Виведений на геостаціонарну орбіту[23] | |||
| 12 | «Либідь»[24][25] | НКАУ Україна
|
«Експрес-1000НТ» | невідомо | 48° сх.д.[26] | 1200 | 1.5-4.5 | 15 | Зеніт 3SLБ — Фрегат-СБ | 24 транспондера Ku-діапазону (20 активних). Безпосереднє телемовлення, мультимедіа та Інтернет, передача даних, телефонії, відеоконференцій і Інтранет на основі VSAT. | Зберігається на складі ВАТ ІСС в очікуванні подальшої долі. |
| 13 | «Експрес-АМ8» | ДПКЗ Росія
|
«Експрес-1000SH» | 14 вер 2015 | 14° з.д. | 2100 | 5.9 | 15 | РН «Протон» — ДМ-03 | 24 транспондера C-діапазону, 16 Ku-діапазону і 2 L-діапазону. Ретрансляція ТВ на Європу, Африку, Азію, Північну і Південну Америку. |
В експлуатації з 1 грудня 2015.[27] |
| 14 | «Глонасс-К1» № 12 | Космічні війська Росія
|
«Експрес-1000K» | 1 гру 2014 | 935 | 1,6 | 10 | «Союз-2» з РБ «Фрегат» | Три сигнали FDMA і два CDMA ГЛОНАСС. Другий примірник експериментальної моделі супутника Глонасс-К1 російської глобальної навігаційної системи ГЛОНАСС для проведення льотно-конструкторських випробувань. | ЛКВ | |
| 15 | «Глонасс-К2» № 11 | Космічні війська Росія
|
«Експрес-1000K» | 2015 | «Союз-2» з РБ «Фрегат» | КА Глонасс-К2 для проведення льотно-конструкторських випробувань. Буде обладнаний точнішим хронометром, а також випромінюватиме нові сигнали. |
Замовлений | ||||
| 16 | «Глонасс-К2» № 12 | Космічні війська Росія
|
«Експрес-1000K» | 2015 | «Союз-2» з РБ «Фрегат» | КА Глонасс-К2 для проведення льотно-конструкторських випробувань. Буде обладнаний точнішим хронометром, а також випромінюватиме нові сигнали. |
Замовлений | ||||
| 17 | «Глонасс-К2» № 13 | Космічні війська Росія
|
«Експрес-1000K» | ??? | «Союз-2» з РБ «Фрегат» | КА Глонасс-К2 для проведення льотно-конструкторських випробувань. Буде обладнаний точнішим хронометром, а також випромінюватиме нові сигнали. |
Замовлений | ||||
| 18 | «AOneSat-1» | AOneSat Communications AG.svg){kind=small} Швейцарія
|
«Експрес-1000Н» | 2016 | 15 | РН «Протон» | КА зв'язку і мовлення для використання в Латинській Америці. | У виробництві. | |||
Експрес-2000/4000
ред.Платформа «Експрес-2000», і її варіант «Експрес-4000», є розвитком платформи «Експрес-1000Н» з наданням більших масо-габаритних і енергетичних ресурсів для модуля корисного навантаження (МКН):
- маса КА може сягати 3600 кг і маса МКН 1600 кг;
- загальна потужність, виділювана для МКН, доведена до 14 кВт[1].
«Експрес-2000» призначена для застосування на російському ринку в інтересах замовників, що мають обмеження на застосування у складі своїх КА не-російського обладнання, а також закордонного програмного забезпечення. Отже, «Експрес-2000» застосовуватиметься для побудови супутників ув інтересах Роскосмосу, Міністерства оборони Росії, а також інших замовників зі схожими вимогами[1].
Експрес 4000
ред.
Платформа «Експрес-4000» глибоко уніфікована з «Експрес-2000» та призначена для використання на зовнішньому ринку для реалізації комерційних проектів. Контракт на її розробку був укладений 2008 року між ВАТ ІСС і Thales Alenia Space (TAS). «Експрес-4000» створюється з використанням технологій Спейсбас-4000, основної важкої платформи TAS. Згідно з договором, платформа «Експрес-4000» використовуватиметься для побудови важких телекомунікаційних та метеорологічних супутників масою до 3200 кг у ВАТ ІСС з установлення корисного навантаження виробництва TAS. Основною відмінністю платформи від Спейсбас буде відсутність апогейної рухової устави, як традиційно прийнято в російських супутниках: РН «Протон-М» з РБ «Бриз-М» виводить супутники безпосередньо на стаціонар. Окрім того, буде розроблений варіант «Експрес-4000» для високоеліптичних орбіт[1][28].
Також, розглядається можливість уніфікувати платформи «Spacebus-4000» і «Експрес-4000» для зниження їх вартості: Thales Alenia Space була зацікавлена в закупівлі у Росії фотоперетворювачів для сонячних батарей і електрореактивних двигунів для «Spacebus-4000»[29].
Потужність для живлення МКН у супутниках на базі «Експрес-4000» може досягати 14 кВт, що приблизно відповідає 60 транспондерам. Термін активної експлуатації — не менше 15 років[28].
Перша спроба запропонувати «Експрес-4000» закінчилася невдачею: в тендері на постачання супутника «Експрес АМ-4», оголошеному ФДУП «Космічний зв'язок» (ДПКЗ) платформа «Експрес-4000» програла спільній пропозиції ДКНВЦ імені М. В. Хрунічева і EADS Astrium на платформі Eurostar 3000[29].
| Список супутників заснованих на платформі «Експрес-2000» | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Замовник | Дата запуску[6][7] | Орб. поз. | Маса, кг | Потуж. КН, кВт | САІ, років | Засіб виведення | КН (кіл-сть стовбурів) | Призначення і статус | |
| «Експрес АМ-5»[30] | ДПКЗ Росія
|
26 гру 2013 | 140° сх.д. | 3400 | 14 | 15 | РН «Протон» з Бриз-М | C-діапазон: 30 Ku-діапазон: 40 Ka-діапазон: 12 L-діапазон: 2 |
Поширення програм цифрового телебачення, а також для президентського і урядового зв'язку й VSAT-мереж. Статус: виведений на цільову орбіту. | |
| «Експрес АМ-6»[30] | ДПКЗ Росія
|
21 жовтня 2014 | 53° сх.д. | 3400 | 14 | 15 | РН «Протон» з Бриз-М | C-діапазон: 14 Ku-діапазон: 44 Ka-діапазон: 12 L-діапазон: 2 |
Поширення програм цифрового телебачення, а також для президентського і урядового зв'язку й VSAT-мереж. Статус: виведений на цільову орбіту. | |
| «Ямал-401»[31] | ГКС Росія
|
15 грудня 2014 | 90° сх.д. | 3270 | 10.6 | 15 | РН «Протон» з Бриз-М | 17 по 72 МГц С-діапазону, 18 по 72 МГц і 18 по 36 МГц Ku-діапазону. | Надання телекомунікаційних послуг в Росії і країнах СНД. Статус: виведений на цільову орбіту. | |
| «Єнісей-А1» (раніше «Луч-4») | Роскосмос Росія
|
??? | 167° сх.д.[11] | 3000 | 12 | РН «Протон» з Бриз-М | 6 S, Ku, P/L (для «Коспас-Сарсат») і системи «Планета-С» |
КА Багатофункціональної космічної системи ретрансляції (БКСР) «Луч». Також буде обладнаний міжсупутн. каналом ретрансляції у Ka-діапазоні і експерим. стовбуром системи персонального мобільного супутникового зв'язку в S-діапазоні. Статус: у виробництві. | ||
Див. також
ред.Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е (рос.) Уніфіковані платформи для створення сучасних супутників (Журнал ВАТ ІСС №8, стор. 8) (PDF). Інформаційні супутникові системи імені академіка М.Ф. Решетньова. Архів оригіналу (PDF) за 28.05.2012. Процитовано 17.10.2010.
- ↑ (рос.) На космодромі Байконур триває підготовка до запуску космічних апаратів «Луч-5А» й «Амос-5». Федеральне космічне агентство (Роскосмос). 11.11.2011. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 04.12.2011.
- ↑ (рос.) Журнал ВАТ ІСС № 10. Проект «Ямал»: серія супутників для ВАТ «Газпром космічні системи», стор. 13-18 (PDF). ВАТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М.Ф. Решетньова». Архів оригіналу (PDF) за 12.02.2012. Процитовано 26.11.2011.
- ↑ (рос.) Перспективи підвищення ефективності супутників зв'язку, створюваних на базі платформ сімейств «Експрес-1000Н» і «Експрес-2000» (PDF). ВАТ «ІСС» і ФДУП «Космічний зв'язок». 30 жовтня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
- ↑ (рос.) Космічні експреси. Журнал «Радіочастотний спектр», №1/2013, стор.34. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 3 червня 2013.
- ↑ а б (англ.) RUSSIAN LAUNCH MANIFEST. Small World Communications. 23 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 19 листопада 2013.
- ↑ а б (рос.) План російських космічних пусків (2012-2013). Форум журналу «Новини космонавтики». Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 23 листопада 2013.
- ↑ (рос.) ІСС підготував AMOS-5. http://www.comnews.ru/. Архів оригіналу за 28.05.2010. Процитовано 23.10.2010.
- ↑ (рос.) Візит до ВАТ «ІСС» делегації компанії Spacecom. RosInvest.Com. 20.02.2012. Архів оригіналу за 08.07.2014. Процитовано 06.03.2012.
- ↑ а б (рос.) «Луч-5А» – апарат багатофункціональної системи ретрансляції. Журнал «Новини Космонавтики», №12/2003р. Архів оригіналу за 02.06.2010. Процитовано 18.10.2010.
- ↑ а б в (рос.) Сибірські «Лучи» (Журнал ВАТ ІСС №8, стор. 15) (PDF). Інформаційні супутникові системи імені академіка М.Ф. Решетньова. Архів оригіналу (PDF) за 28.05.2012. Процитовано 17.10.2010.
- ↑ а б (рос.) "Протон-М" з двома російськими супутниками успішно стартував з Байконура. "Вісті" інтернет-газета" ("VESTI.RU"). 03.11.2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 03.11.2012.
- ↑ а б (рос.) Російський "Луч-5А" запустять спільно з ізраїльським Amos-5 30 листопада. РІА НОВИНИ. 17.08.2011. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 30.11.2011.
- ↑ (рос.) Супутник Ямал-300К. ОАО "Газпром космічні системи". Архів оригіналу за 11.10.2010. Процитовано 23.10.2010.
- ↑ (рос.) Почалося надання послуг на супутнику «Ямал-300К». ВАТ "Газпром космічні системи". Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ (рос.) Експрес-АТ1 (56° сх.д.). Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2015.
- ↑ (рос.) Експрес-АТ2 (140° сх.д.). Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2015.
- ↑ (рос.) ВАТ «ІСС» побудує супутник для Казахстану. ВАТ «Інформаційні супутникові системи» імені академіка М.Ф. Решетньова». Архів оригіналу за 05.08.2011. Процитовано 22.06.2011.
- ↑ (рос.) Космічний апарат "KazSat-3". АТ "Республіканський центр космічного зв'язку". Архів оригіналу за 27.01.2011. Процитовано 22.06.2011.
- ↑ (рос.) KazSat-3 введено в експлуатацію. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 24 вересня 2018.
- ↑ (рос.) Росія створить глобальну систему супутникової ретрансляції - Роскосмос. ВАТ «Російські космічні системи». 14.12.2011. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 11.03.2012.
- ↑ (рос.) ДКНВЦ імені М. В. Хрунічева|Прес-релізи [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) АТ «ІСС» імені академіка М. Ф. Решетньова | Новини | Запуск космічного апарату виробництва «ІСС» [Архівовано 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ (укр.) Либідь. Державне Космічне Агентство України. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 17.03.2011.
- ↑ (рос.) Новий міжнародний проект – супутник LYBID (Газета ВАТ ІСС №247, стор. 2) (PDF). Інформаційні супутникові системи імені академіка М.Ф. Решетньова. Архів оригіналу (PDF) за 02.07.2012. Процитовано 17.03.2011.
- ↑ (англ.) Eutelsat Cuts Satellite Deal with Ukraine, Buys Access to Brazilian Slot - SpaceNews.com. Процитовано 3 вересня 2015.
- ↑ (рос.) ФДУП «Космічний зв'язок» починає надання послуг зв'язку та мовлення з використанням космічного апарату «Експрес-АМ8». www.rscc.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2015.
- ↑ а б (рос.) «Експрес-4000» − російсько-європейська супутникова платформа (PDF). ВАТ Інформаційні супутникові системи імені академіка М.Ф. Решетньова. Архів оригіналу (PDF) за 02.07.2012. Процитовано 04.12.2011.
- ↑ а б (рос.) ВЗАИМОВЫГОДНАЯ ПЛАТФОРМА. КОММЕРСАНТЪ BUSINESS GUIDE. Архів оригіналу за 21.06.2012. Процитовано 01.10.2010.
- ↑ а б (рос.) КА «Експрес-АМ5» і «Експрес-АМ6». ВАТ "Інформаційні супутникові системи" імені академіка М.Ф. Решетньова. Архів оригіналу за 02.07.2012. Процитовано 24.10.2010.
- ↑ (рос.) Супутник Ямал-401. ВАТ "Газпром космічні системи". Архів оригіналу за 11.10.2010. Процитовано 2.10.2010.