Відкрити головне меню

«Либідь» — перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник. Призначений для формування Національної системи супутникового зв'язку України. Запуск національного супутника зв'язку «Либідь» планувався на 2018 р.

Либідь
Либідь (супутник).png
КА «Либідь»
Основні параметри
Повна назва Либідь
Організація ДКАУ
Оператор Укркосмос Україна Україна
Тип апарата Супутник зв'язку
Штучний супутник Землі
Дата запуску 2018
Ракета-носій Зеніт-3SLBФ
Космодром Байконур
Технічні параметри
Маса 1200 кг
Потужність 3 кВт
Час активного існування 15 років
Орбітальні дані
Тип орбіти ГСО
Вебсторінка
Вебсторінка http://www.ukrkosmos.com/project-main/libyd/

Вартість виробництва і підготовки супутника склала понад $ 300 млн.[1]

Зміст

ПризначенняРедагувати

Головне призначення супутника зв'язку:

  • надання послуг регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення;
  • безпосереднього телемовлення;
  • надання послуг мультимедіа й Інтернет;
  • забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранет на основі VSAT.

Супутник створюється на базі універсальної космічної платформи.

«Либідь» забезпечить пряму телевізійну трансляцію і швидкісний інтернет-доступ в країнах Східної Європи, частині Азії і на Близькому Сході. Експерти прогнозують підвищений попит на ємності вітчизняного космічного апарату в силу переходу багатьох зарубіжних і вітчизняних телеканалів у формат HD.

ВиробництвоРедагувати

Основним підрядником будівництва супутника визначена канадська компанія MacDonald Dettwiler and Associates (MDA), яка є провідним світовим виробником корисних навантажень для супутників зв'язку. MDA створить для «Либіді» електроніку, запустить космічний апарат у орбітальну позицію 38,2° східної довготи і побудує для нього два центри контролю. Корпус і двигуни супутника будуть побудовані в Україні.

Загальна вартість будівництва космічного апарата і його наземної допоміжної інфраструктури для ДКАУ становить $ 254,6 млн. Для фінансування його будівництва буде взято кредит на 10 років у Експортного агентства Канади (EDC).

Субпідрядником виступає ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева, який є відповідальний за супутникову платформу і конструкцію модуля корисного навантаження. Крім того, ІСС здійснює інтеграцію і випробування космічного апарата, його доставку на космодром, бере участь в передпускових роботах, надає послуги з управління КА на початкових етапах експлуатації та проводить орбітальні випробування платформи. Також ІСС навчає персонал наземного комплексу управління КА «Либідь»

Корисне навантаженняРедагувати

Зв'язкове корисне навантаження космічного апарату Либідь, що поставляється компанією MDA, включає в себе 24 транспондера в Ku-діапазоні, з яких активними є 20[2]. Потужність кожного транспондера складе 100—110 Ватт. У зону покриття променів супутника входять Східна Європа, частина Азії і Близький Схід.

Орбітальна позиціяРедагувати

38,2° с.д. Ця позиція викликає протести з боку французького супутникового оператора Eutelsat, який стверджує, що український супутник може конфліктувати з французькими супутниками на позиції 36 ° E. На сьогодні Eutelsat пропонує змінити орбітальну позицію українського супутника на 48° пн.д. натомість обіцяючи українській стороні можливість користування ретранслятором одного із супутників компанії[3].

ЗапускРедагувати

Спочатку супутник планували запустити в 2011 році. Проте згодом неодноразово переносили. У листопаді 2016 року Державне космічне агентство України повідомило про плани запустити «Либідь» в 2017 році. Затримка із запуском була пояснена втратою наземного комплексу управління супутником, створеного біля міста Євпаторія. У результаті було побудувано наземний сегмент в альтернативній конфігурації на території, підконтрольній Україні.[4].

Станом на кінець грудня 2017 року, згідно інформації, яку надав голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко, виникла ситуація, коли в канадської компанії MacDonald Dettwiler and Associates (MDA) з'явилося небажання продовжувати роботу над проектом, а саме: «MDA, яке є підрядником з розробки і запуску цього космічного апарату, заявило про вихід з проекту 7 вересня. Протягом цього часу ми зробили ряд зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проекту. Зараз вони не згодні.» Окрім цього, сформувалася низка інших об'єктивних і суб'єктивних проблем, які не дали здійснити запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2017 році[5].

Згідно відомостей зі джерел на космодромі Байконур, запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2018 році також не відбудеться з причини відсутності ракети-носія «Зеніт-3SLВФ»[6].

В даний час супутник знаходиться в Росії на зберіганні в ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелоРедагувати