Зеніт-3SLБ
«Зеніт-3SLБ» — модифікація ракети космічного призначення «Зеніт-3SL», до складу якої входить модифікована ракета-носій «Зеніт-2SБ» і розгінний блок ДМ-SLБ.
Призначення | Ракета космічного призначення | |||
---|---|---|---|---|
Виробник | Південний машинобудівний завод | |||
Країна | Україна | |||
Розміри | ||||
Висота | 59,6 м м | |||
Діаметр | 3,9 м м | |||
Маса | 471,000 кг кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на ГПО |
3,750 кг кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Історія запусків | ||||
Статус | активний | |||
Космодроми | LC-109, Байконур | |||
Всього запусків | 6 | |||
Перший запуск | 28 квітня 2008 | |||
Останній запуск | 31 серпня 2013 | |||
Перший ступінь | ||||
Двигуни | 1 РД-171 | |||
Тяга | 806,2 тс кН | |||
Питомий імпульс | 318 секунд с | |||
Тривалість горіння | 150 секунд с | |||
Паливо | Гас/LOX | |||
Другий ступінь | ||||
Двигуни | Маршевий 1 РД-120
Рульовий 1 РД-8 | |||
Тяга | 93 т*с кН | |||
Питомий імпульс | 350 секунд с | |||
Тривалість горіння | 190 секунд с | |||
Паливо | Гас/LOX | |||
Третій ступінь - Блок ДМ-SLБ | ||||
Двигуни | 1 РД-58M | |||
Тяга | 84,9 kN кН | |||
Питомий імпульс | 352 с | |||
Тривалість горіння | 650 с | |||
Паливо | РГ-1/LOX |
«Зеніт-3SLБ» належить до середнього класу і виконана за моноблочною схемою з послідовним розташуванням ступенів. Триступенева ракета «Зеніт-3SLБ» складається з ракети-носія «Зеніт-2SБ» і космічної головної частини, що включає:
- розгінний блок ДМ-SLБ розробки РКК «Енергія»;
- головний обтікач довжиною 10400 мм і діаметром 4100 мм розробки НВО ім. С. А. Лавочкіна;
Ракета-носій «Зеніт-2SБ» створюється на основі ракети-носія «Зеніт-2S», розробленої в рамках програми «Морський старт (програма)», і уніфікована з РН «Зеніт-2S», що дозволить використовувати її як в складі РКН "Зеніт-3SLБ " і РКН «Зеніт-2SБ», так і в складі РКН «Зеніт-3SL» з мінімальними змінами конструкції та комплектації, виконуваними, при необхідності, в заводських умовах.
Ракета космічного призначення «Зеніт-3SLБ» входить в сімейство РН «Зеніт», що працюють на нетоксичних компонентах палива (рідкий кисень і гас РГ-1). Вона розроблена в рамках програми «Наземний старт» для запусків космічних апаратів з космодрому Байконур на середні і високі кругові й еліптичні навколоземні орбіти (у тому числі перехідну до геостаціонарної і геостаціонарну), а також на відлітні траєкторії.
Запуски
ред.- «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Amos 3 28 квітня, 2008.[1]
- «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Telstar 11N на геосинхронну орбіту 26 лютого, 2009.[2][недоступне посилання з липня 2019]
- Зеніт-3SLБ доставив на орбіту супутник MEASAT-3a 21 червня, 2009.[3][недоступне посилання з квітня 2019]
- «Зеніт-3SLБ» запустив 30 листопада, 2009 на орбіту апарат Intelsat 15.[1]
- «Зеніт-3SLБ» 6 жовтня 2011 вивів на орбіту супутник «Intelsat 18».[4]
- «Зеніт-3SLБ» 1 вересня 2013 року вивів на орбіту ізраїльський супутник зв'язку Amos 4. Запуск став шостим в програмі "Наземний старт".[2]
Виноски
ред.- ↑ Zenit rocket launches with communications satellite. Spaceflight Now. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 25 вересня 2011.
- ↑ Украинская ракета «Зенит» успешно вывела на орбиту спутник связи. Известия.ua
Джерела
ред.- Wade, Mark. Zenit. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 15 квітня 2009.
- Krebs, Gunter. Zenit family. Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 15 квітня 2009.
Це незавершена стаття з космонавтики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |