Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.

Економіка Чехії
Бізнес район в Празі
Валютачеська крона
Фінансовий ріккалендарний рік
ОрганізаціїWTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП $342,99 млрд (2024)
Зростання ВВП 4,2 % (2015)
ВВП на душу населення $31,370 (2024)
ВВП за секторамисільське господарство — 2,3 %; промисловість — 36,9 %; сфера послуг — 60,8 % (2017)
Інфляція (ІСЦ)2,3 % (2024)
Населення
поза межею бідності
9,5 % (2023)
Індекс Джіні24 (2019)
Робоча сила5,378 млн (2024)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство — 2,8 % промисловість — 38 % послуги 59,2 % (2015)
Безробіття2,8 % (2024)
Галузі виробництваавтомобілі, металургія, машини і обладнання, скло, озброєння
Зовнішня діяльність
Експорт$161,2 млрд (2016)
Експортні товаримашини та транспортне обладнання, сировина, паливо, хімікати
ПартнериНімеччина Німеччина 32,4 %
Словаччина Словаччина 8,4 %
Польща Польща 5,8 %
Велика Британія Велика Британія 5,2 %
Франція Франція 5,2 %
Італія Італія 4,2 %
Австрія Австрія 4,1 % (2016)
Імпорт$140,3 млрд (2016)
Імпортні товаримашини та транспортне обладнання, сировина, паливо, хімікати
ПартнериНімеччина Німеччина 30,6 %
Польща Польща 9,6 %
КНР КНР 7,5 %
Словаччина Словаччина 6,3 %
Нідерланди Нідерланди 5,3 %
Італія Італія 4,1 % (2016)
Державні фінанси
Борг$125,1 млрд або 41,4 % від ВВП (2015)
Доходи$80,94 млрд (2024)
Витрати$91,46 млрд (2024)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 53 млрд. Темп зростання ВВП — (-2,3 %)%. ВВП на душу населення — $ 5142. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії та напівфабрикати для чеської промисловості) — $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина — 34,4 %; Словаччина — 7,2 %; Австрія — 5,9 %; Росія — 5,5 %; Італія — 5,2 %; Франція — 4,4 %). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби та взуття) — $ 37,2 млрд (г.ч. Велика Британія — 3,4 %; Франція — 2,5 %).

ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. Водночас спостерігалося постійне зростання рівня життя коштом реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторговельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, у сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6 % і становив лише 52 % від відповідного показника для країн Європейського Союзу.

Державний бюджет

ред.

Доходи, витрати і профіцит державного бюджету Чехії в млн крон:

Рік 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Дохід 162 513 225 342 251 379 358 000 390 508 439 968 482 817 508 950 537 411 567 275 586 208 626 223 705 043 699 665 769 207 866 490 923 320 1 025 888
Витрати 163 557 240 089 253 076 356 919 380 059 432 738 484 379 524 668 566 741 596 909 632 268 693 921 750 758 808 718 862 892 922 850 1 020 630 1 092 227
Профіцит -0,6 % -6,5 % -0,7 % +0,3 % +2,7 % +1,6 % -0,3 % -3,1 % -5,5 % -5,2 % -7,9 % +10,8 % -6,5 % -15,6 % -12,2 % -6,5 % -10,5 % -6,5 %

Промисловість

ред.
 
Škoda Auto, найбільший виробник автомобілів Центральної Європи. 2007 року продано 630,032 авто, це стало рекордом компанії

Частка переробної промисловості становила у 1997 р 83 %, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3 %, виробництво металів і металопродукції — 14,2 %, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8 %, транспортне машинобудування — 9,9 % і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5 %.

Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85 % державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75 %, у 2001 р — 76 %. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.

Сільське господарство

ред.

Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля становила наприкінці 1990-х років 39,2 %. У середині 1998 в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.

Інтернет у Чехії

ред.

Перші спроби відносять до 1991 р. 13 лютого 1992 р. підключено до глобальної мережі Чеського техн. університету (чеськ. České vysoké učení technické).

Рік Кількість абонентів
1993 4 000
1995 22 000
1998 81 000
1999 199 000
2000 418 000
2001 1 250 000
2002 1 640 000
2003 2 140 000
2004 3 130 000
2005 3 600 000
2006 4 100 000

Станом на 2008 року покриття доступом до Інтернету становить 85 %, в селі 75 %.

Азартні ігри

ред.

Азартні ігри в Чехії — є легальними, але малорегульованими. 2012 року Чехія нараховувала найбільше ігрових автоматів на душу населення, ніж будь-яка інша країна Євросоюзу, але поступово, через регулювання, їхня кількість зменшувалась.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.

Література

ред.
  • Швіглікова, Ілона (2014). Чеська Республіка: неоліберальна реформа та економічна криза. Спільне (№ 7). Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  • Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X

Посилання

ред.