Економіка Чехії
Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.
Економіка Чехії | |
---|---|
Валюта | чеська крона |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | WTO, ЄС, НАТО |
Статистика | |
ВВП | ▲ $342,99 млрд (2024) |
Зростання ВВП | ▲ 4,2 % (2015) |
ВВП на душу населення | ▲ $31,370 (2024) |
ВВП за секторами | сільське господарство — 2,3 %; промисловість — 36,9 %; сфера послуг — 60,8 % (2017) |
Інфляція (ІСЦ) | 2,3 % (2024) |
Населення поза межею бідності | 9,5 % (2023) |
Індекс Джіні | 24 (2019) |
Робоча сила | 5,378 млн (2024) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство — 2,8 % промисловість — 38 % послуги 59,2 % (2015) |
Безробіття | 2,8 % (2024) |
Галузі виробництва | автомобілі, металургія, машини і обладнання, скло, озброєння |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $161,2 млрд (2016) |
Експортні товари | машини та транспортне обладнання, сировина, паливо, хімікати |
Партнери | Німеччина 32,4 % Словаччина 8,4 % Польща 5,8 % Велика Британія 5,2 % Франція 5,2 % Італія 4,2 % Австрія 4,1 % (2016) |
Імпорт | $140,3 млрд (2016) |
Імпортні товари | машини та транспортне обладнання, сировина, паливо, хімікати |
Партнери | Німеччина 30,6 % Польща 9,6 % КНР 7,5 % Словаччина 6,3 % Нідерланди 5,3 % Італія 4,1 % (2016) |
Державні фінанси | |
Борг | $125,1 млрд або 41,4 % від ВВП (2015) |
Доходи | $80,94 млрд (2024) |
Витрати | $91,46 млрд (2024) |
Головне джерело: CIA World Fact Book[1] |
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 53 млрд. Темп зростання ВВП — (-2,3 %)%. ВВП на душу населення — $ 5142. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії та напівфабрикати для чеської промисловості) — $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина — 34,4 %; Словаччина — 7,2 %; Австрія — 5,9 %; Росія — 5,5 %; Італія — 5,2 %; Франція — 4,4 %). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби та взуття) — $ 37,2 млрд (г.ч. Велика Британія — 3,4 %; Франція — 2,5 %).
ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. Водночас спостерігалося постійне зростання рівня життя коштом реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторговельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, у сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6 % і становив лише 52 % від відповідного показника для країн Європейського Союзу.
Державний бюджет
ред.Доходи, витрати і профіцит державного бюджету Чехії в млн крон:
Рік | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дохід | 162 513 | 225 342 | 251 379 | 358 000 | 390 508 | 439 968 | 482 817 | 508 950 | 537 411 | 567 275 | 586 208 | 626 223 | 705 043 | 699 665 | 769 207 | 866 490 | 923 320 | 1 025 888 |
Витрати | 163 557 | 240 089 | 253 076 | 356 919 | 380 059 | 432 738 | 484 379 | 524 668 | 566 741 | 596 909 | 632 268 | 693 921 | 750 758 | 808 718 | 862 892 | 922 850 | 1 020 630 | 1 092 227 |
Профіцит | -0,6 % | -6,5 % | -0,7 % | +0,3 % | +2,7 % | +1,6 % | -0,3 % | -3,1 % | -5,5 % | -5,2 % | -7,9 % | +10,8 % | -6,5 % | -15,6 % | -12,2 % | -6,5 % | -10,5 % | -6,5 % |
Промисловість
ред.Частка переробної промисловості становила у 1997 р 83 %, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3 %, виробництво металів і металопродукції — 14,2 %, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8 %, транспортне машинобудування — 9,9 % і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5 %.
Велика частина підприємств обробної промисловості була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85 % державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75 %, у 2001 р — 76 %. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.
Сільське господарство
ред.Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля становила наприкінці 1990-х років 39,2 %. У середині 1998 в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.
Інтернет у Чехії
ред.Перші спроби відносять до 1991 р. 13 лютого 1992 р. підключено до глобальної мережі Чеського техн. університету (чеськ. České vysoké učení technické).
Рік | Кількість абонентів |
---|---|
1993 | 4 000 |
1995 | 22 000 |
1998 | 81 000 |
1999 | 199 000 |
2000 | 418 000 |
2001 | 1 250 000 |
2002 | 1 640 000 |
2003 | 2 140 000 |
2004 | 3 130 000 |
2005 | 3 600 000 |
2006 | 4 100 000 |
Станом на 2008 року покриття доступом до Інтернету становить 85 %, в селі 75 %.
Азартні ігри
ред.Азартні ігри в Чехії — є легальними, але малорегульованими. 2012 року Чехія нараховувала найбільше ігрових автоматів на душу населення, ніж будь-яка інша країна Євросоюзу, але поступово, через регулювання, їхня кількість зменшувалась.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Література
ред.- Швіглікова, Ілона (2014). Чеська Республіка: неоліберальна реформа та економічна криза. Спільне (№ 7). Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X