Економіка Грузії
Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеливарна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Головні морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
| Економіка Грузії | |
|---|---|
 Нічний Батумі | |
| Валюта | 1 грузинський ларі = 100 тетрі |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | СОТ, ГУАМ |
| Статистика | |
| ВВП | ▲$33,1 млрд (2023) |
| Зростання ВВП | ▲6,1 % (2023) |
| ВВП на душу населення | $8,867 (2023) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 9,2 %, промисловість: 22,1 %, послуги: 67,9 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | 5,9 % (2023) |
| Населення поза межею бідності |
13,1 % (2023) |
| Індекс Джіні | 34,2 (2021) |
| Робоча сила | 2,011,755 млн (2019) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство (8,2 %), промисловість (23,7 %), послуги (35,5 %) (2006) |
| Безробіття | 16,7 % (2023) |
| Галузі виробництва | сталь, верстати, електроприлади, видобуток (марганець, мідь, золото), хімікати, вироби з дерева, молоде вино |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $3,043 млрд (2015) |
| Експортні товари | транспортні засоби, феросплави, добрива, горіхи, металобрухт, золото, мідні руди |
| Партнери |
 Азербайджан 10,9 % Болгарія 9,7 % Туреччина 8,4 % Вірменія 8,2 % Росія 7,4 % КНР 5,7 % США 4,7 % Узбекистан 4,4 %(2015) |
| Імпорт | $7,363 млрд (2015) |
| Імпортні товари | паливо, транспортні засоби, машини і комплектуючі, зерно та інші продукти, фармацевтичні препарати |
| Партнери |
Туреччина 17,2 % Росія 8,1 % КНР 7,6 % Азербайджан 7 % Ірландія 5,9 % Україна 5,9 % Німеччина 5,6 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 13,31 млрд (2015) |
| Доходи | $3,966 млрд (2015) |
| Витрати | $4,142 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Історія ред.
До кінця 1980-х років в Грузії склалися і успішно працювали такі галузі промисловості, як гідроенергетика, видобуток вугілля, марганцю і міді, чорна металургія (виробництво феросплавів, чавуну і сталі), машинобудування (верстатобудування, приладобудування, випуск вантажівок, електровозів, морських суден), нафтопереробка, виробництво будівельних матеріалів (цементу, шиферу, блоків), хімічна (виробництво мінеральних добрив і хімічного волокна) і текстильна (шовкова, шерстяна, бавовняна). Розвивалися харчова і текстильна промисловість. У 1990 р. республіка виробила 0,2 % всієї світової промислової продукції, приблизно стільки ж, скільки Норвегія. Промисловість давала понад 40 % національного доходу країни. В період 1990-х рр. перехід на ринкову економіку супроводжувався економічною кризою. У 1992 виробництво загалом скоротилося на 40 % (в промисловості на 48 %, в сільському господарстві — на 32 %).
З 1995 року спостерігається позитивна тенденція виводу економіку з стану кризи. Зростання ВВП в 1996 досягло 14 % (в 1995 — 2,4 %). Було зареєстровано понад 30 тис. приватних підприємств. Загальна чисельність зайнятих в 1996 оцінювалася в 2,2 млн чол. (в промисловості і будівництві — 31 %, сільському і лісовому господарстві — 25 %, інших галузях — 44 %). У 1997 економічне зростання стимулювало розвиток дрібних і середніх приватних підприємств, які активно функціонували в сфері послуг, на транспорті, в будівництві і харчовій промисловості. Приватний сектор забезпечував понад 50 % ВВП. У його структурі 38,8 % складала частка сільського господарства, 12 % — промисловості, 39,1 % — послуг. Прискорилися темпи приватизації. У 1990-х рр. Грузія отримувала велику фінансову і гуманітарну допомогу від міжнародних організацій і країн-донорів.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,8 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9 %. ВВП на душу населення — $703. Прямі закордонні інвестиції — $ 152,5 млн. Імпорт — $ 1,6 млрд (г.ч. країни ЄС — 28,4 %; Росія — 20,0 %; Азербайджан — 12,3 %; Туреччина — 11,9 %; США — 7,4 %). Експорт — $ 799 млн (г.ч. Росія — 28,4 %; країни ЄС — 18,8 %; Туреччина — 12,6 %; Азербайджан — 9,6 %; Вірменія — 9,5 %).
Найбільший банк країни — TBC Bank.
Виробничий сектор ред.
Майже все промислове виробництво Грузії сконцентроване у рівнинних районах країни. Більше ніж половина підприємств розташовані в містах Тбілісі, Руставі і Кутаїсі. Найвищий рівень економічного розвитку в східно-центральному регіоні (Тбілісі-Руставі), за ним ідуть західно-центральний регіон (Кутаїсі-Зестафоні), Абхазія, Південна Осетія і південні райони.
Важка промисловість включає виробництво сталі, залізничних локомотивів, вантажних автомобілів, суден і сільськогосподарських машин. Металургія, яка представлена Руставським металургійним заводом, виробляє труби і прокат для нафтової та автомобільної промисловості, а також для заводів, що виробляють залізничні локомотиви, судна і сільськогосподарські машини. Металургійне виробництво значною мірою залежить від поставок коксу і залізної руди з Росії, країн СНД.
Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд КВт/год за рік і перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великої Британії, Швейцарії та ФРН. На початку XXI ст. використовується менше 10 % цього потенціалу і виробляється майже 50 % всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з яких — ГЕС. Вони задовольняють 3/4 попиту на електроенергію.
На 2006 рік обсяг державного зовнішнього боргу і взятих під державні гарантії кредитів перевищив 1 млрд 688 млн доларів США. Грузія заборгувала 15 країнам 497 млн 918 тис. доларів
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Примітки ред.
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.