Економіка Ірану
Іран — аграрно-індустріальна країна з розвинутою нафтовою промисловістю. Основні галузі: нафтова і нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкційних матеріалів, харчова, металообробна, чорна і кольорова металургія. У структурі промисловості Ірану провідне місце займає гірничовидобувна промисловість, яка, зокрема, забезпечує високий рівень прибутків від експорту нафти. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Головні морські порти в Перській затоці: Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк (нафтовий термінал), Абадан, Бендер-Махшехр і Чахбехар у Аравійському морі. На Каспійському морі: Ензелі, Ноушехр. Навігація здійснюється по оз. Урмія і р. Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучається з Перською затокою.
| Економіка Ірану | |
|---|---|
 Тегеран - столиця Ірану. Тут зосереджено 45% промисловості країни | |
| Валюта | 1 іранський ріал |
| Фінансовий рік | 21 березня - 20 березня |
| Організації | ОЕС, ОПЕК, ВТО (спостерігач) |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,459 тлрн. (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,5 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $18,100 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 9,1 %, промисловість: 39,9 %, послуги: 51 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 18,7 % (2007) |
| Індекс Джіні | 44,5 (2006) |
| Робоча сила | 29,75 млн. (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (16,3 %), промисловість (35,1 %), послуги (48,6 %) (2013) |
| Безробіття | 10,7 % (2016) |
| Галузі виробництва | нафта, нафтохімічні продукти, газ, добрива, каустична сода, текстиль, цемент та інші будівельні матеріали, харчова промисловість (зокрема, цукор і олія), чорн і кольорових металів виготовлення, озброєння |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $87,52 млрд. (2016) |
| Експортні товари | нафта 80 %, хімічні і нафтохімічні продукти, фрукти та горіхи, килими, цемент, руда |
| Партнери |  КНР 22,2 % Індія 9,9 % Туреччина 8,4 % Японія 4,5 % (2015) |
| Імпорт | $62,12 млрд. (2016) |
| Імпортні товари | промислові товари, продукти харчування та інші товари народного споживання, технічні послуги |
| Партнери |  ОАЕ 39,6 % КНР 22,4 % Південна Корея 4,7 % Туреччина 4,6 %(2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $7,116 млрд. (2016) |
| Доходи | $65,87 млрд. (2016) |
| Витрати | $72,29 млрд. (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Найбільшою авіакомпанією, зайнятою міжнародними перевезеннями, є Iran air, внутрішніми — Iran Aseman Airlines. Польоти в зону Перської затоки, Франкфурт, Лондон і Париж здійснює також компанія Kish Air. У країні в 1999 р. діяло 288 аеропортів, з них тільки 112 мали посадочні смуги з твердим покриттям.
Економіка Ірану— вісімнадцята у світі за обсягом національного виробництва (ПКС). Обсяг ВВП в 2015 році склав $416,5 млрд. (ПКС: $ 1357 млрд.)
Майже половина всіх бюджетних коштів (45 %) поступає від експорту сирої нафти. Іран володіє другим за обсягом після Саудівської Аравії запасом нафти (18 млрд тонн) і займає 5,5 % на світовому ринку торгівлі нафтопродуктами. З 2008 року Іран торгує своєю нафтою на власній біржі в євро і ріалах.
Останні роки особлива увага приділяється диверсифікації економіки завдяки розвитку таких галузей як точне машинобудування, автомобільне машинобудування, ракетно-космічна промисловість, а також індустрія інформаційних технологій.
Історія
ред.Ісламська конституція декларує необхідність планової економіки. Держава регулює майже всі сфери економічної діяльності за допомогою річних бюджетів, участю у виробництві товарів і послуг, через цінову політику, нормування, виділення сировини і контроль за зовнішньою торгівлею. Протягом 1990-х років уряд зосередив зусилля на розвитку видобувної промисловості, створивши нові робочі місця і збільшивши частку в експорті не пов'язаних з нафтою галузей. Ісламський режим сприяв зниженню фінансової залежності Ірану від продажу нафти. У 1990 частка нафти в прибутках держави становила 21 %, у 1984 — 50 %, в 1976 — 70 %. Ірану належить 18 % розвіданих світових запасів газу.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 79 млрд. Темп зростання ВВП — 1,7 %. ВВП на душу населення — $ 1275. Прямі закордонні інвестиції — $ 14,5 млн. Імпорт — $ 13 млрд (г.ч. Німеччина — 11,8 %, Італія — 7,8 %, Японія — 7,5 %, Китай — 5,6 %, Франція — 5,4 %). Експорт — $ 20,2 млрд (г.ч. Японія — 16,6 %, Італія — 8,6 %, Греція — 7,5 %, Франція — 4,9 %).
Динаміка ВВП Ірану
ред.| Рік | Валовий внутрішній продукт | ПКС ($ млрд.) | Курс до американського долару | Інфляція (2000=100) |
|---|---|---|---|---|
| 1980 | 6 621 700 | 98,797 | 70,61 іранських реалів | 2,10 |
| 1985 | 16 555 801 | 186,782 | 207,29 іранських реалів | 4,40 |
| 1990 | 34 505 630 | 206,768 | 415,60 іранських реалів | 11 |
| 1995 | 185 927 978 | 206,768 | 2 046,80 іранських реалів | 43 |
| 2000 | 580 473 336 | 373,725 | 6 019,01 іранських реалів | 100 |
| 2005 | 1 768 665 370 | 554,775 | 9 005,01 іранських реалів | 194 |
Промисловість
ред.Майже 40 % підприємств обробних галузей зосереджені в Тегерані. Важливими промисловими центрами є також Ісфахан (текстильна промисловість і чорна металургія), Тебриз (машинобудування, в тому числі важке), Казвін і Саве (різні галузі легкої індустрії), Решт (електротехнічна і електронна промисловість), Ерак (виплавка алюмінію і машинобудування), Ахваз (машинобудування і металообробка), Шираз (нафтохімічна і електронна промисловість), Абадан і Бендер-Хомейні (нафтохімія і нафтопереробка).
Сільське господарство
ред.В середині 1990-х рр. сільське господарство давало близько 29-30 % ВВП. Важливе місце в економіці Ірану займають традиційні кустарні промисли і ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимів істотно скоротився через припинення їх збуту в США і конкуренції виробників інших країн.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
ред.- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.