Едмунд Вахенфельд

Едмунд Вахенфельд (нім. Edmund Wachenfeld; 24 листопада 1878, Мюльгаузен4 грудня 1958, Грефельфінг) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Едмунд Вахенфельд
нім. Edmund Wachenfeld
Народився 24 листопада 1878(1878-11-24)
Мюлуз
Помер 4 грудня 1958(1958-12-04) (80 років)
Грефельфінг, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець, офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Rank insignia of General of the Wehrmacht.svg Генерал артилерії Luftwaffe epaulette General.svg Генерал авіації
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Орден дому Гогенцоллернів
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

БіографіяРедагувати

1 липня 1896 року вступив у 10-й піший артилерійський полк. Закінчив Військову академію (1909), в 1910-13 служив у Великому Генштабі. У 1912 пройшов підготовку льотчика-спостерігача. Учасник Першої світової війни; з 27 січня 1915 року — начальник оперативного відділу штабу 9-ї, з 1 жовтня 1916 року — 221-ї піхотної дивізії. З січня 1918 року служив у штабі головнокомандувача на Сході. У 1919-20 служив при комісії з перемир'я. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1920 року — начальник оперативного відділу штабу командування 1-ї групи сухопутних військ, з 1 липня 1923 року — командир 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку. 1 лютого 1925 року переведений в штаб 6-ї дивізії, 15 листопада 1927 року призначений командиром 1-го артилерійського полку, а 1 жовтня 1929 року — командувачем артилерією 1-го військового округу. З 1 жовтня 1930 року — начальник штабу командування 1-ї групи сухопутних військ. 30 листопада 1932 року вийшов у відставку. 1 квітня 1934 року поступив на службу в люфтваффе і призначений президентом авіаційної служби в Кенігсберзі. З 1 березня 1935 року — начальник 1-го (Кенігсберг), з 1 квітня 1935 року — 3-го авіаційного округу зі штаб-квартирою в Дрездені. 1 червня 1937 року призначений генералом люфтваффе при головнокомандувачі сухопутними військами. В ході масової чистки армії, 4 лютого 1938 року переведений на посаду офіцера для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, а 31 березня 1938 року звільнений у відставку. У серпні 1939 року призваний в армію і 26 серпня 1939 року поставлений на чолі 7-го військового округу. 28 лютого 1943 року звільнений у відставку.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 119.
  • Klaus D. Patzwall, Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941–1945. Geschichte und Inhaber. Band II. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 559.

ПосиланняРедагувати