Девана, Дівана, Зівана, Дзівана (Dziewanna, Dziewonna) — у слов'янській міфології богиня полювання, дружина бога лісів Святобора, дочка Перуна та Діви-Додоли (Перуниці). Греки називали її Артемідою, римляни — Діаною.

Девана
Божество в слов'янська міфологія і лужицька міфологіяd
Покровитель для полювання і звірі
Персонаж твору Annals or Chronicles of the Famous Kingdom of Polandd і Mater Verborumd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Слов'яни уявляли богиню у вигляді молодої, вродливої та сильної дівчини, зодягненої у багатий кожух з куниці, оторочену білячим хутром. Поверх шуби Девана одягала ведмежу шкуру, а голова звіра служила їй шапкою. З собою донька Перуна носила лук зі стрілами, гострий ніж та рогатину, з якою ходять на ведмедя.

Девану в першу чергу шанували мисливці та звіролови, вони молили богиню дарувати удачу в полюванні, а в подяку приносили частину своєї здобичі до її святилища. Вірили, що саме вона допомагала відшукати в густому лісі таємні стежки тварин, уникати сутичок з вовками і ведмедями, а якщо зустріч таки відбулася, вийти людині з неї переможцем. При цьому вважалося, що богиня не сприймає безглуздих вбивств, наприклад, полювання заради розваги. Людей, що скоїли подібне злодіяння, Девана карала досить ефектно — насилала на них отруйних змій, чия отрута вбивала повільно й болісно.

Вважалося, що Девана не просто захищає лісових звірів. Вона вчила їх переносити суворі зими, уникати природних небезпек, а також допомагала перехитрити мисливців. При цьому й самим мисливцям Девана іноді допомагала, тим самим зберігаючи природний баланс.

Своєю пристрастю полювати саме в місячні ночі Дівана частково нагадує грецьку Артеміду, богиню полювання[1].

Примітки ред.

  1. Зевана — дух-покровителька звірів і мисливців. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 5 березня 2021.

Посилання ред.