Відкрити головне меню

Діброва (Сокальський район)

село в Сокальському районі Львівської області (Україна)

Діброва — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 630 осіб. Орган місцевого (самоврядування — Домашівська сільська рада.

село Діброва
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Домашівська сільська рада
Код КОАТУУ 4624882003
Основні дані
Населення 630
Площа 5,36 км²
Густота населення 117,54 осіб/км²
Поштовий індекс 80068
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°18′20″ пн. ш. 23°51′29″ сх. д. / 50.30556° пн. ш. 23.85806° сх. д. / 50.30556; 23.85806Координати: 50°18′20″ пн. ш. 23°51′29″ сх. д. / 50.30556° пн. ш. 23.85806° сх. д. / 50.30556; 23.85806
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Місцева влада
Адреса ради 80067, Львівська обл., Сокальський р-н, с.Домашів , тел. 5-66-41
Карта
Діброва. Карта розташування: Україна
Діброва
Діброва
Діброва. Карта розташування: Львівська область
Діброва
Діброва
Мапа

НазваРедагувати

У дорадянські часи село називалося Салаші.

МікротопонімікаРедагувати

Складається із таких присілків: Шевський кут, Михалюки, Пільце, Горби, Осіки, Яреми, Пащуки, Нагуньки, Майдан, Куцьки, Кулиничі, Залісся, Парцеляни (вже не заселені), Бродюки (знищили росіяни під час Другої Світової війни 28 серпня 1944 року), Іваньки(знищили росіяни під час Другої Світової війни 28 серпня 1944 року).

ІсторіяРедагувати

В десятому томі "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich", подаються такі відомості про село у ІІ половині ХІХ століття:

"Салаші знаходяться в Равському повіті, 20 км від Рави-Руської, 12 км на пд.схід від Угнова. На північ від села Домашів, на схід — Хоронів, на південь — Волиця і на захід — Карів. Село лежить в басейні Вісли через її притоки Вільчину (Wilczyna) та Острилку (Ostryłka). Починається Вільчина в південно-східній частині села і тече в тому ж напрямку, а Острилка тече південною стороною села. Обидві річки течуть до Хоронова, де і зливаються в одне русло і під назвою Болотня впадають в Рату (притоку Бугу). Найвища точка 222 м над рівнем море в західній частині села. В селі є такі групи будинків: Бродюки, Михалюки, Пільце, Осіки, Залісся і фільварок "За греблею". Пан (Теобальд Семільський) володів 20 моргами ріллі, 28 — сінокосів та садів, 46 — пасовищ , 1787 — лісу. У власності людей було 305 моргів орної землі, 813 — сінокосів і садів та 134 — пасовищ. У 1880 році в селі було 134 будинки і 826 мешканців у селі та 8 будинків і 40 мешканців на території фільварку. З них за віросповіданням: 792 — греко-католики, 40 римо-католиків і 34 юдеї; за національністю: 788 русинів (українців), 44 поляки і 34 німці. Парафія римо-католицька знаходиться в Брукенталі, греко-католицька в Домашеві. В селі є церква Св.Миколая. Раніше в селі був василіанський монастир. Василіани з Кристинополя (Червонограда) мали тут фільварок і при церкві утримували вікарія. За часів Речі Посполитої село було у власності короля і належало до староства Великі Мости Белзського повіту"

На 01.01.1939 в селі проживало 1530 мешканців, з них 1420 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 25 євреїв, 5 німців, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду[1]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати