Дяченко Лавр Іванович
Лавр (Лаврентій) Іванович Дяченко (нар.. 10 (23) серпня 1900, с. Грунь[1], Охтирський повіт, Харківська губернія— пом.. 22 грудня 1937, Київ, Українська РСР) — український поет і публіцист.
| Лаврентій Дяченко | |
|---|---|
| Дяченко Лавр Іванович | |
| Народився | 10 (23) серпня 1900 Грунь, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 грудня 1937 (37 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія УНР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | поет, публіцист, перекладач |
| Галузь | література, журналістика |
| Заклад | Наше слово Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
| Членство | Гроно |
Біографія
ред.Лавр Дяченко народився 1900 року в с. Грунь на Сумщині. Освіту здобув самотужки. У 1920-х рр. з приходом до влади більшовиків працював у Полтаві. Там він редагував газети «Робітник» і «Більшовик Полтавщини», журнал «Наше слово» у Полтаві[2], а у 1930-х рр. — газету «Селянин Харківщини». Також друкував свої вірші у місцевій пресі.
Належав до літературної групи «Гроно»[1]. 1922 року вийшла друком перша (і остання) збірка віршів «Червоний шлях» у Зінькові. У наступні роки Лавр Дяченко спробував свої сили у публіцистиці. Він збирав матеріал для історико-публіцистичного нарису «Боротьба за радянську владу на Полтавщині в 1917-1918 рр.». Ця праця бувала опублікована 1928 року у Києві. Одним з перших переклав українською мовою «Інтернаціонал»[1].
У тридцятих роках поет працював у Харкові та Києві. Він писав вірші, публіцистичні статті. Від 1934 року працював інспектором та начальником Інституту української літератури в системі Народного комісаріату освіти УРСР в Києві.
21 листопада 1937 року Лавра Дяченка заарештовано за звинуваченням у антирадянській діяльності під час сумнозвісної «операции по борьбе с кулачеством, уголовниками и иными антиобщественными элементами». Через декілька тижнів, 12 грудня його було розстріляно.
1956 року Дяченка було посмертно реабілітовано[1].
Ушанування пам'яті
ред.Образ Лавра Дяченка відтворив Семен Журахович у повісті «Нам тоді було по двадцять», яка побачила світ у Києві 1967 року.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Видатні співвітчизники. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Advertising Архів української періодики онлайн
Джерела
ред.- П. П. Ротач. Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Нудьга Г. «Інтернаціонал» українською мовою // Жовтень. 1965. № 11;
- Журахович С. Про Л. І. Дяченка // РЛ. 1970. № 2;
- Мукомела О. Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович // Українська журналістика в іменах. Ленінград, 1997. Вип. 4.