Дячан Пилип Микитович

Дячан Пилип Микитович (псевдонім — М. Розношинський; 25 жовтня 1831, Розношинці, тепер Збаразького району Тернопільської області — 1 лютого 1906, Високе[1]) — український мовознавець, педагог, спочатку греко-католицький священик, потім православний. Москвофіл.

Дячан Пилип Микитович
Народився 25 жовтня 1831(1831-10-25)
Розношинці, Австрійська імперія
Помер 1 лютого 1906(1906-02-01) (74 роки)
Високе, Ґміна М'єндзижець-Подляський, Більський повіт, Республіка Польща
Країна  Австрійська імперія
Королівство Польське
Діяльність мовознавець, священник, класицист
Конфесія Українська греко-католицька церква і РПЦ

Біографія ред.

Навчався на факультеті слов'янської філології Віденського університету, у Львівському університеті.

Від середини 1850-х до 1861 року вчителював у Бережанській гімназії, переїхав до Львова, згодом — професор Варшавського університету.

Праці ред.

Автор книги «Геродот і його музи» (1877) та інших праць з класичної філології, статті «Критика на граматику руского язика, составлену д-ром Михайло Осадців» (1864), однієї з перших українських шкільних граматик «Методична граматика язика малоруского» (1865, українською і польською мовами).

Примітки ред.

Джерела ред.