Дятлик золотохвостий
| Дятлик золотохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець золотохвостого дятлика (підвид C. a. abingoni, заповідник Боракабало, ПАР)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Campethera abingoni (Smith, 1836) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chrysoptilus abingoni Chrysoptilopicus abingoni Dendromus abingoni | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дя́тлик золотохвостий[2] (Campethera abingoni) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис ред.
Довжина птаха становить 20-23 см, вага 55-90 г, в залежності від підвиду. Самиці є дещо більшими за самиць. У самців верхня частина тіла жовтувато-зелена, оливкова або зеленувато-коричнева, поцяткована жовтувато-білими смужками. Верхні покривні пера хвоста більш смугасті, смужки на них більш широкі. Покривні пера крил поцятковані жовтуватими плямками або смужками. Крила коричнюваті, поцятковані жовтуватими смужками. Хвіст зеленувато-коричневий, поцяткований жовтуватими смужками, стрижні двох видовжених центральних стернових пер контрастно яскраво-жовті. Нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними смужками, на животі і гузці чорні плями. Груди і боки мають легкий жовтуватий відтінок. Нижні сторони крил і хвості блідіші, ніж верхні, смужки на них менш чіткі.
Верхня частина голови у самців червона, пера на лобі біля основи чорні. Під дзьобом короткі червоні "вуса", над очима білі "брови". У самиць лоб і тім'я чорні, поцятковані білими плямами, червона пляма обмежена потилицею, "вуса" у них чорнуваті. Щоки білі, поцятковані чорними смужками. Очі червоні, дзьоб сірий, знизу біля основи зеленуватий, лапи зеленувато-сірі. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць, однак жовті смужки у них менш виражені, загалом оперення скоріше плямисте, ніж смугасте[3][4].
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[5]
- C. a. chrysura (Swainson, 1837) — від Сенегалу і Гамбії до Південного Судану і західної Уганди;
- C. a. kavirondensis Van Someren, 1926 — від південно-західної Кенії і східної Руанди до центральної Танзанії;
- C. a. suahelica (Reichenow, 1902) — від північної Танзанії до східного Зімбабве, Мозамбіку і Есватіні;
- C. a. abingoni (Smith, A, 1836) — від заходу ДР Конго до західної Танзанії і на південь до північно-східної Намібії, північно-західної Замбії і північного сходу ПАР;
- C. a. anderssoni (Roberts, 1936) — південно-західна Ангола, Намібія, південно-західна Ботсвана і північ ПАР;
- C. a. constricta Clancey, 1965 — південь Мозамбіку, південь Есватіні і схід ПАР.
Поширення і екологія ред.
Золотохвості дятлики живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, в гірських тропічних лісах, рідколіссях і саванах міомбо, в заростях на берегах річок і озер, на плантаціях, в парках і садах. В ПАР зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Малаві на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться мурахами та їх личинками, а також іншими комахами, яких шукають на деревах. Сезон розмноження триває з серпня по грудень. Золотохвості дятлики гніздяться в дуплах дерев, площа гніздових територій у них становить 10-15 га. В кладці 2-3, іноді до 5 яєць. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 22-25 днів після вилуплення. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
Галерея ред.
-
Пташеня золотохвостого дятлика визирає з дупла -
Самиця номінативного підвиду -
Самиця підвиду C. a. constricta (ПАР) -
Самець підвиду C. a. anderssoni (Намібія)
_juvenile_..._(32481247024).jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Campethera abingoni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Winkler, Hans; Christie, David A.; Nurney, David (2010). Woodpeckers. London: A & C Black. с. 72, 230—231. ISBN 9781408135037.
- ↑ Ginn, Peter (1981). Birds of the Highveld (вид. 3rd impr.). Salisbury: Longman. с. 93–94. ISBN 0582608902.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 вересня 2022.
Джерела ред.
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 72–73, 230–231.
Посилання ред.
- Golden-tailed woodpecker - Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |