Дятел сірощокий

вид птахів
Дятел сірощокий


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Савановий дятел (Dendropicos)
Вид: Дятел сірощокий
Dendropicos fuscescens
(Vieillot, 1818)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Chloropicus fuscescens
Посилання
Вікісховище: Dendropicos fuscescens
Віківиди: Dendropicos fuscescens
EOL: 1177598
ITIS: 554012
МСОП: 22680963
NCBI: 165736

Дя́тел сірощо́кий[2] (Dendropicos fuscescens) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Опис ред.

Довжина птаха становить 14—15 см, форма тіла типова для дятлів. Верхня частина тіла тьмяно-оливкова, поцяткована світлими смужками. Нижня частина тіла біла, поцяткована темними смужками, гузка жовтувато-коричнева. Обличчя і горло білуваті, під дзьобом темні "вуса". Лоб оливково-коричневий. У самців тім'я і потилиця червоні, у самиць чорні, у молодих самців тім'я червонувате, потилиця чорна. Пір'я на тімені може ставати дибки, утворюючи невеликий чуб[3].

Представники підвиду D. f. lafresnayi вирізняються наявністю смужок на обличчі і підборідді, нижня частина тіла у них є жовтувато-коричневою, а верхня частина тіла має зелений відтінок і поцяткована жовтуватими плямками.

 
Самиця сірощокого дятла
 
Сірощокий дятел

Підвиди ред.

Виділяють дев'ять підвидів:[4]

Поширення і екологія ред.

Сірощокі дятли живуть в різноманітних природних середовищах, що охоплюють савани і рідколісся, вологі і сухі рівнинні тропічні ліси, гірські тропічні ліси, чагарникові зарості, плантації, парки і сади. Вони зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Сірощокі дятли зустрічаються невеликими сімейними зграями. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають на деревах, серед чагарників і ліан. Гніздяться в дуплах дерев. Зазвичай вони видовбують нове дупло на початку кожного сезону розмноження. Вхідний отвір має овальну форму і розташований за 2 м над землею, гніздо не облаштовується, яйця відкладають у шар тирси, що залишається в дуплі[5]. У кладці 1—3 білих яйця. Інкубаційний період триває 12 днів, пташенята покидають гніздо через 27 днів після вилуплення. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Сірощокі дятли іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих воскоїдів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Dendropicos fuscescens. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Hans Winkler; David A. Christie (2010). Woodpeckers. Bloomsbury Publishing. с. 4. ISBN 978-1-4081-3504-4. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 30 грудня 2021.
  5. Tarboton, Warwick (2001). A Guide to the Nests and Eggs of Southern African Birds. Cape Town: Struik. с. 137—139. ISBN 1-86872-616-9.

Джерела ред.

Посилання ред.