Дюксин
Дю́ксин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1325 осіб. Входить до ОТГ Деражне. До 2016 року було центром Дюксинської сільської ради. Нині входить до Деражненського сільської ради
село Дюксин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Деражненська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1446 | ||||
Населення | 1186 | ||||
Площа | 4,65 км² | ||||
Густота населення | 284,95 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35055 | ||||
Телефонний код | +380 3657 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°49′43″ пн. ш. 26°05′34″ сх. д. / 50.82861° пн. ш. 26.09278° сх. д.Координати: 50°49′43″ пн. ш. 26°05′34″ сх. д. / 50.82861° пн. ш. 26.09278° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
170 м | ||||
Водойми | р.Горинь | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35055, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Дюксин | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Дюксин (пол. Duxin) (в документах Духсин, Доксин, Диксин) одне з найстаріших поселень західної України. Річка Горинь тут особливо красива в обрамленні густих верболозів. За народними оповідями село Дюксин було засноване двома братами, які мовляв, після довготривалого плавання зупинились тут при високому березі Горині для відпочинку. Оглянувши мальовничу околицю, вирішили осісти . Невдовзі появився малий хутірець який назвали Дюксином, оскільки у ньому проживали дюксинці — знамениті мисливці і риболови. Інша легенда твердить що засновником села є сім'я Дюка, який заснувавши свій хутір, піклувався про нього, лікував людей, пізніше його справу продовжив син. За оповідями людей саме на честь Дюка і його сина, назвали село.
За іншою версією, село засноване Князем, який відпочива тут перед тим як перебратися на іншу сторону річки Горинь.
Дукс (лат. Dux; множ. Duces) - в Римській імперії і Візантії - звання військового вождя або лідера. Duc - чоловіче ім'я, похідне з латинської. Дукс – начальник, пізніше також використовувалось для позначення ватажків варварських войовничих племен. У ІХ-Х столітті він перетворився на титул спадкових володарів племен, пізніше територіальних правителів. У польській мові «dux» перекладається як вожак, командир, генерал, князь .[1]
Діалектично щодо назви села, тут варто лише говорити про особливості вимови її діалектоносіями. Фонетично це можна записати так [д іỳ к с ин], хоча звучить як дифтонг [іу]. Але голосний [і] тут під більшим наголосом, тому частіше кажуть [д і к с и н], де [і] наближається у вимові до [и]. Отже, назва має іншомовне походження з германських мов, а саме корінь dux, який вказує на статус князівства. Діалектоносії імовірно намагались пристосувати власне нашу вимову до кореня романо-германського походження, до назви додали власне український суфікс [ин], що позначає приналежність комусь, чиюсь власність, як-от: Маріїн, Миколин.[2]
Перша письмова згадка про село — 1446 р."20 листопада 1446, в селі Несвіч князь Свидриґайло Ольґердович слузі за вірну службу надав кн. Івану Дмитровичу дозвіл про повернення Острожця та інших сіл: Косарів, Блищани, Теренош, Войниця на річці Іква, Перекали у Радомишля, а біля Стубли - Дюксин, Суськ на річці Горині.[3]
На початок XVI ст. володіння Дмитра Острозького. Згодом належали нащадкам Івана Дмитровича, Головані-Острожецькі.
У середині 16 ст. Дюксин належало до Доростайських. В 1577 р. село належало до Клеванської волості княгині Іванової Чарторийської, яка платила з 8 дим. і 2 город. В 1587 р. Дюксин належав до Жуковецької волості князя Олександра Пронського, луцького старости. Дюксин перебував у власності білорусько-литовського магнатського роду Сапег, Ходкевичів, а також кількох поміщиків.
Від найдавніших часів в Дюксині був великий сплав лісу, тут зв'язували великі каравани плисів, що йшли до Дніпра Горинню і Прип'яттю. В околицях села, особливо над річками, часті знахідки кремінних і камінних знарядь. Навколо села чимало памяток археології місцевого значення.
В 1887 р. було 129 будинків і 889 жителів, дерев'яна церква з 1775 р.
20 вересня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон освятив храм на честь святого архістратига Божого Михаїла[4]
Відомі люди ред.
У селі народилися:
- Хасевич Ніл Антонович (псевд. Бей, Зот, Старий; 13.11.1905 — 4.3.1952) — український художник, графік, автор ескізів усіх нагород УПА та УГВР, лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах».. Псевда: Бей-Зот, Левко, Рибалка, 333, Старий, Джміль;
- Профорук Олександр Юрійович - вчитель, краєзнавець, автор книги "Історія Дюксина через віхи століть";[5]
- Валерій Адамович Опанасюк - Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно);
- Рибачок Леонід Ростиславович - Керівник ОП санаторій "Червона калина" ім. М. Сивого та директор ТЗОВ " ВОДОГРАЙ ";
- Ющик Юлія Миколаївна — українська бандуристка;
- Овдійчук Ольга Вікторівна — відома футболістка.
Примітки ред.
- ↑ https://pl.wiktionary.org/wiki/dux
- ↑ Профорук Олександр Юрійович. Історія Дюксина через віхи століть. – Рівне: ПП «Формат-А», 2021. – 240с.
- ↑ Российский государственный архив древних актов, ф. 389, оп. 1, спр. 196, арк. 220 зв.–221
- ↑ Архієпископ Іларіон освятив храм на честь Архистратига Божого Михаїла у селі Дюксин на Рівненщині. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
- ↑ Мартинюк Марія. В селі є три пам'ятки археології: вийшла книга про історію Дюксина.
Джерела ред.
- Diuksyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 33. (пол.) — S. 33. (пол.)
Посилання ред.
- Погода в селі Дюксин [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |