Душатин (Польща)
Душатин (пол. Duszatyn) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства. Знаходиться на річці Ослава.
Село
Церква святого Володимира у 1925 році. Розібрана у 1950-х роках.
Координати 49°18′43″ пн. ш. 22°07′05″ сх. д.H G O
|
Розташування
ред.Знаходиться на річці Ослава неподалік кордону зі Словаччиною, за 7 км на південний-схід від Команчі, 27 км на південь від Сяніка і 81 км на південь від Ряшева.
Історія
ред.Душатин засновано у XV столітті на волоському праві. Відносилось до королівських володінь і було передано у 1572 році сяноцькому старості Миколаю Ціковському. У 1657 році село було цілком знищено військом угорського шляхтича Юрія II Ракоці. У 1686 угорські збійники ще раз пограбували і спалили село. Останніми власниками Душатина, наприкінці ХІХ століття, були польські шляхтичі Ян і Станіслав Потоцькі з Риманова. В цей час - у 1898 році село займало 2,60 км², нараховувало 25 господарств і 179 мешканців. У 1905 році Юзеф Миколай Потоцький був власником 1313 га довколишніх лісів. До 1914 року Душатин відносився до гміни Буківсько, Сяноцького судового повіту.
У період листопада 1918 — січня 1919 років разом з іншими 33 селами входив до складу Команчанської Республіки.
Через село пролягала Бескидська лісова залізниця, яка після Першої світової війни більше не використовувалась.
В 1925 р. збудована церква св. Володимира Великого.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 220 жителів села — 200 українціві 20 поляків[2].
До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році[3] у селі була греко-католицька громада парафії Перелуки Лупківського деканату[4].
Після депортацій українського населення 1944-1946 років та операції «Віслі» у 1947 Душатин припинив своє існування. У 1950-х роках тут відновили поселення для працівників лісового господарства.
Церква святого Володимира
ред.Греко-католицький храм присвячений хрестителю Русі, святому рівноапостольному князю Володимиру, був споруджений у Душатині у 1925 році. Він був розташований на так званій Рівні - рівнинна місцевість між сучасною дорогою та річкою Ослава. Це була дерев'яна церква, побудована в українському національному стилі, на плані грецького хреста, увінчана восьмигранним куполом над навою та двосхилим дахом над рештою частин. Перед церквою (із заходу) була дзвіниця із дерев'яних стовпів, згодом оббита дошками.[5] Церква була зруйнована орієнтовно у 1956 - 1959 роках, жодних слідів її існування не збереглося. На церквищі поставлено меморіальний камінь.
-
Вигляд храму у 1925 році, після завершення будівництва.
-
Церква у 1936 році (фото Ю. Тарновича із книги "Ілюстрована історія лемків").
-
Споруда в стані руйнування, 1950-роки
-
Група польських кліриків на фоні руїн церкви, 1956 р. (фото С. Порембського)
Примітки
ред.- ↑ https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/061813317042-0354270?var-id=1639616&format=jsonapi
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 4 вересня 2016.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії. – Перемишль, 1936. – с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
- ↑ Michnewic M, Michnewic A, Duda M. Cerkwie drewniane Karpat,wyd. Rewasz, Pruszków 2003
Див. також
ред.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |