Душатин (Польща)

село в Польщі

Душатин (пол. Duszatyn) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства. Знаходиться на річці Ослава.

Село
Душатин
пол. Duszatyn
Церква святого Володимира у 1925 році. Розібрана у 1950-х роках.

Координати 49°18′43″ пн. ш. 22°07′05″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Ґміна Команча
Висота центру 485 м
Населення 2 осіб (31 березня 2021)[1]
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Автомобільний код RPR
Код SIMC 0354270
GeoNames 772829
OSM 2905012 ·R (Ґміна Команча)
Душатин. Карта розташування: Польща
Душатин
Душатин
Душатин (Польща)
Душатин. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Душатин
Душатин
Душатин (Підкарпатське воєводство)
Мапа
Міст Бескидської лісової залізниці над річкою Ослава біля Душатина

Розташування ред.

Знаходиться на річці Ослава неподалік кордону зі Словаччиною, за 7 км на південний-схід від Команчі, 27 км на південь від Сяніка і 81 км на південь від Ряшева.

Історія ред.

Душатин засновано у XV столітті на волоському праві. Відносилось до королівських володінь і було передано у 1572 році сяноцькому старості Миколаю Ціковському. У 1657 році село було цілком знищено військом угорського шляхтича Юрія II Ракоці. У 1686 угорські збійники ще раз пограбували і спалили село. Останніми власниками Душатина, наприкінці ХІХ століття, були польські шляхтичі Ян і Станіслав Потоцькі з Риманова. В цей час - у 1898 році село займало 2,60 км², нараховувало 25 господарств і 179 мешканців. У 1905 році Юзеф Миколай Потоцький був власником 1313 га довколишніх лісів. До 1914 року Душатин відносився до гміни Буківсько, Сяноцького судового повіту.

У період листопада 1918 — січня 1919 років разом з іншими 33 селами входив до складу Команчанської Республіки.

Через село пролягала Бескидська лісова залізниця, яка після Першої світової війни більше не використовувалась.

В 1925 р. збудована церква св. Володимира Великого.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 220 жителів села — 200 українціві 20 поляків[2].

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році[3] у селі була греко-католицька громада парафії Перелуки Лупківського деканату[4].

Після депортацій українського населення 1944-1946 років та операції «Віслі» у 1947 Душатин припинив своє існування. У 1950-х роках тут відновили поселення для працівників лісового господарства.

Церква святого Володимира ред.

Греко-католицький храм присвячений хрестителю Русі, святому рівноапостольному князю Володимиру, був споруджений у Душатині у 1925 році. Він був розташований на так званій Рівні - рівнинна місцевість між сучасною дорогою та річкою Ослава. Це була дерев'яна церква, побудована в українському національному стилі, на плані грецького хреста, увінчана восьмигранним куполом над навою та двосхилим дахом над рештою частин. Перед церквою (із заходу) була дзвіниця із дерев'яних стовпів, згодом оббита дошками.[5] Церква була зруйнована орієнтовно у 1956 - 1959 роках, жодних слідів її існування не збереглося. На церквищі поставлено меморіальний камінь.

Примітки ред.

  1. https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/061813317042-0354270?var-id=1639616&format=jsonapi
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 74.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 4 вересня 2016.
  4. Шематизм Перемиськои єпархії. – Перемишль, 1936. – с. 64. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 6 вересня 2016.
  5. Michnewic M, Michnewic A, Duda M. Cerkwie drewniane Karpat,wyd. Rewasz, Pruszków 2003

Див. також ред.