Дублянський Олександр Павлович
Дублянський Олександр Павлович (14 березня 1713 — після 1784) — Генеральний суддя за правління гетьмана Кирила Розумовського в 1762—1764 рр., Генеральний суддя Генерального суду (1770—1781 рр.) під час Глухівського періоду в історії України, бунчуковий товариш, дійсний статський радник (1781 р.).
| Олександр Павлович Дублянський | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1762 — 1764 | |||
| Попередник: | Горленко Яким Іванович | ||
| Спадкоємець: | не призначався | ||
| |||
| 1770 — 1781 | |||
| Народження: | 14 березня 1713 | ||
| Смерть: | після 1784 | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Рід: | Дублянські | ||
| Батько: | Дублянський Павло Романович | ||
| Шлюб: | Гудович Дарія Андріївна (1714 — ?) | ||
| Діти: | Федір, Василь, Андрій, Яків, Степан, Іван, Пелагея, Олена Рославець, Ганна Долинська, Марія. | ||
Освіта та початок діяльності
ред.Народився єдиним сином в родині стародубського полового писаря Павла Романовича Дублянського.
2 грудня 1735 року за «військові служби батька» на його місце так як один у батька був син його приймають в службу під бунчуковий знак гетьманський (1735—1762 — ?).
У 1750 році знаходиться на службі в Стародубській полковій рахунковій комісії.
В Універсалі гетьмана Кирила Розумовського у липні 1761 року говорилось:
|
ради ныне впредь до бытия настоящего в том полку полковника, определены от нас бунч. товарищи Александр Дублянский и Петр Миклашевский ко управлению тем Старод. полком, к присутствию в полковой старод. канцелярии, обще с имеючимись при полку в наличности полковыми старшинами…[1] | 
|
На час обрання до Генеральної військової канцелярії О.Дублянський входив до колегіального управління Стародубським полком разом з Петром Андрійовичем Миклашевським[2].
Суддя в Глухові
ред.Обійняв уряд Генерального судді 8 березня 1762 року за правління гетьмана Кирила Розумовського.
Під час існування Другої Малоросійської колегії у 1770—1781 роках працював Генеральним суддею Генерального суду разом із суддею Іллею Журманом[3].
Володіння та сім'я
ред.В 1781 році після виходу на пенсію отримав звання дійсний статський радник та у володіння за ранг генерального судді село Суворове нині Путивльському районі Сумської області. Він був власником 56 посполитих дворів у селі, в яких було 62 хати[4]
Станом на 1737 рік володів у Мглинській сотні житловими дворами, включаючи один двір в слободі Олександрівка.
Одружився з Дарією Андріївною Гудович (1714 — ?).
Їх донька Олена була дружиною бунчукового товариша Йосипа Васильовича Рославця (1725 — ?).
Ще одна донька Ганна була одружена з бунчуковим товаришем Петром Григоровичем Долинським (1758 — ?)[5].
На пенсії жив будинку із «шістнадцяти покоїв», що побудував його батько, у селі Дідово нині село Мишківського сільського поселення Стародубського району Брянської області. Володів 378 душами.
Примітки
ред.- ↑ Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. — Том первый. Полк Стародубский // Под общей ред. О. Р. Вязьмитина. — Белые Берега: Группа компаний «Десяточка» (издательство Белобережье), 2008. — 560 с. (рос.)
- ↑ Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — С. 320.
- ↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 292—293.
- ↑ История Суворово[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 118.
Джерела
ред.- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — К.: Стилос, 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович' Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с. (рос. дореф.)