Дубати
Дубати, або Білі тюрбани — нерегулярні військові формування у складі італійського Королівського корпусу колоніальних військ (італ. Regio Corpo di Truppe Coloniali), які діяли на території Італійського Сомалі з 1924 по 1941. Назва дубати походить з сомалійської мови; перекладається як білі тюрбани.
Походження та обов'язки
ред.Дубати були місцевим військовим формуванням на території Італійського Сомалі, що використовувались італійською армією після Першої світової війни.[1]
Сформовані полковником Каміло Бекісом у липні 1924, дубати застосовувалися здебільшого у легкій піхоті та здобули собі репутацію ефективних бійців.[2] Дубати служили на постійній основі та були краще тренованими й озброєними, ніж племінні банди, задіювані за потреби італійським військовим командуванням у якості допоміжних з'єднань у Сомалі та інших колоніях.
Дубати були сконцентровані вздовж кордонів з Британським Сомалі, Ефіопією та Британською Східною Африкою.
Регіон Огаден патрулювали загони дубатів, що пересувалися на верблюдах.
Форма, озброєння та звання
ред.З часів свого заснування дубати носили традиційний сомалійський аналог саронга — білу футу.[3] На голові носили щільно закручений тюрбан (дуб),[4] від якого й походить термін дубат.[2] Сомалійські унтерофіцери, згідно зі своїм званням, носили зелені, червоні або чорні ремені та китиці. Протягом 1935-36 ці предмети одягу, пофарбовані у колір хакі та доповнені сахарською тунікою, застосовувались у якості військової форми.[5]
Унтерофіцерами дубатів були виключно італійці. Їх зазвичай брали з шести регулярних арабо-сомалійських батальйонів Королівського корпусу колоніальних військ, сформованих на територіях сучасних Сомалі та Ємена.[6]
Дубати були озброєні карабінами Манліхера (Mannlicher M1895).[2] У якості холодної зброї застосовували традиційні викривлені кинджали — білао.
Кампанії
ред.Протягом 1925—27 три тисячі дубатів були задіяні в «кампанії султанатів», що мала на меті окупацію територій султанатів Гобйо та Маджиртін. У 1927 дубати перетнули кордон Ефіопії. Застосування дубатів у цій акції дозволила італійцям уникнути дипломатичних складнощів, пов'язаних з Ефіопією.[7]
На перших етапах італійського вторгнення в Ефіопію у 1935 кількість формувань дубатів збільшилася з чотирьох до десяти. 5 грудня 1934 стався конфлікт між загоном дубатів, що вторгнувся в оазу Вал-Вал в Огадені, та військами Ефіопії, що супроводжували комісію з державного кордону. Інцидент став приводом для подальшої Другої італо-ефіопської війни. Під час завоювання Ефіопії у 1936 було задіяно близько 20 тис. дубатів та інших нерегулярних формувань.[8]
Після завершення окупації Ефіопії дубати були дислоковані в пустелі Огаден та біля кордонів Французького та Британського Сомалі. Вони постійно здійснювали напади на ефіопських партизан у Хараро.
Перед вступом Італії у Другу світову війну дубати зазнали реорганізації та стали більш синхронізованими з регулярними сомалійськими бойовими одиницями Королівського корпусу колоніальних військ. Перша група дубатів у подальшому стала частиною військ генерала Карло Де Сімоне — під час італійського завоювання Британського Сомалі у серпні 1940. Дубати брали участь у нападі на Кенію та завоюванні Мояле та Буни.[9]
Протягом Східноафриканської кампанії 1941 дубати служили у групі армій П'єтро Гадзери.[2] Після британської військової окупації Італійського Сомалі у 1941 загони дубатів були розформовані.
Британські дубати
ред.Протягом 1936 — кінця 1950-х британський колоніальний уряд утримував на кенійсько-сомалійському кордоні загони місцевої поліції, відомої як «дуби» (англ. Dubas). Деякі з них пересувалися на верблюдах. Виконували ті ж самі функції, що і їхній італійський аналог, за яким вони й були створені. Носили білий національний одяг та червоний тюрбан.
Нагороди
ред.Нагороджені італійською Золотою медаллю за військову хоробрість.
За мужність народу, підживлювану любов'ю до прапора та вірою у вище призначення Італії в Африці протягом війни, за численні прояви найблискучішого героїзму. За велику щедрість та вірність, з якими жертвували собою задля освячення Італійської імперії. Італо-ефіопська війна, 3 жовтня 1935 — 5 травня 1936. — 19 листопада 1936.[10]
Примітки
ред.- ↑ Stephanie Hom Cary, Destination Italy: Tourism, colonialism, and the modern Italian nation-state, 1861--1947, (ProQuest: 2007), с.264.
- ↑ а б в г Philip S. Jowett, Stephen Andrew, The Italian Army 1940-45: Africa 1940-43, Volume 2, (Osprey Publishing: 2001), с.7.
- ↑ стор. 25, Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), la Roccia 1980
- ↑ Luigi Frusci, In Somalia sul fronte meridionale, (L. Cappelli, 1936), с.31.
- ↑ Elioe Vittorio, tavola XXVI "Atlante delle Uniformi Militari - militarie italiane del 1934 ad oggi", Grafica Editoiale 1984
- ↑ стор. 12-13, Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), la Roccia 1980
- ↑ Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), стор. 24-25 la Roccia 1980
- ↑ Dubats in 1936 Ethiopia conquest (original video in Italian). Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Attack of Dubats in Kenya (original video in Italian). Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Motivazione della medaglia d'oro (італійською мовою). Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 11 квітня 2020.
Джерела
ред.- The Italian Invasion of Abyssinia 1935-36; David Nicolle 1997; ISBN 1-85532-692-2
- Le Uniformi dell AOI (Somalia 1889-1941); Piero Crociani, la Roccia 1980