Відкрити головне меню

Дрозді́в — село в Україні, у Гощанського району Рівненської області. Адміністративний центр Дроздівської сільради, до якої належать села Горбів та Микулин.

село Дроздів
Drozdiv 03.JPG
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Гощанський район Гощанський район
Рада/громада Дроздівська сільська рада
Код КОАТУУ 5621282101
Основні дані
Засноване 1577
Населення 386
Поштовий індекс 35415
Телефонний код +380 3650
Географічні дані
Географічні координати 50°39′06″ пн. ш. 26°33′28″ сх. д. / 50.65167° пн. ш. 26.55778° сх. д. / 50.65167; 26.55778Координати: 50°39′06″ пн. ш. 26°33′28″ сх. д. / 50.65167° пн. ш. 26.55778° сх. д. / 50.65167; 26.55778
Водойми річка Горинь
Відстань до
обласного центру
35 км
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Гощанський район, с. Дроздів,тел. 9-25-16
Карта
Дроздів. Карта розташування: Україна
Дроздів
Дроздів
Дроздів. Карта розташування: Рівненська область
Дроздів
Дроздів

Дроздів у Вікісховищі?

РозташуванняРедагувати

Село Дроздів розташоване в південно-східній частині Рівненської області за 35 кілометрів від м. Рівного та за 16 км від районного центру смт. Гоща. Через Дроздів протікає річка Горинь. Населення становить 386 осіб.

В селі розташовані: адміністративне приміщення Дроздівської сільської ради, загальноосвітня школа І-ІІ ст., Свято-Георгіївська церква (пам'ятка архітектури XVIII ст.), фельдшерський пункт, клуб, відділення зв'язку, публічно-шкільна бібліотека.

Походження назвиРедагувати

Про походження назви села Дроздів відсутні писемні свідчення дослідників, побутують лише версії старожилів села.

Одна з версій свідчить, що в давні часи на цих місцях, на узбережжі Горині мешкало древнє плем'я, яке через швидкість говірки було невиразним при розмові. Цебто — «дрозділо». Від цього і поселення стали називати «дроздів».

За другою версією, на місці сучасного села ріс розлогий гай, куди весною та восени збиралася сила-силенна птахів дроздів.

Існує також версія, що ніби на цих землях колись володарював пан Дроздовський. Доки він жив, доти село називалось Дроздовським. Коли пана не стало, стала назва — Дроздів.

ІсторіяРедагувати

 
Свято-Георгіївська церква
  • 1577 рік − перша писемна згадка про Дроздів;
  • ІІ пол. XVI століття − село Дроздів за адміністративно-територіальним поділом належав до Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої[1];
  • 1788 рік − на кошти прихожан і поміщика місцевими майстрами споруджена Свято-Георгіївська церква;
  • 1795 рік − землі Рівненщини увійшли до складу Російської імперії. Село Дроздів стає частиною Волинської губернії та входив до складу Тучинської волості;
  • 1846 рік − коштами місцевих священиків Іоана Павловського та Іоана Данилевича проводилася заміна дерев'яного фундаменту на кам'яний, мінялася підлога розфарбовувалася церква всередині та зовні[2];
  • 1886 рік− відкрито церковно-приходську школу для жителів сіл Дроздів та Горбів;
  • 1921 рік — село Дроздів та інші землі Рівненщини відійшли до складу Польщі. Тут було створено Волинське воєводство з центром у м. Луцьку, яке існувало до вересня 1939 року.
  • 1930 рік − відкрито однокласну церковну школу у ній навчалося близько 70 дітей. Навчання проводилось польською мовою, але вивчали і українську, математику, Божий закон. Як правило, діти там навчалися лишень взимку, а весною, з початком робіт у полі, прилучалися до господарських справ;
  • 1939 рік − відкрито початкову школу 1-5 класів;
  • 1940 рік − на території села організовано колективне господарство, головою якого обрано Фокія Кирилюка;
  • Липень 1941 року − село Дроздів окупували німецькі загарбники. Під час окупації були зруйновані колгоспні будівлі, спалено понад 150 будинків селян, школу, млин;
  • 19 січня 1944 року − село Дроздів звільнено від німецько-нацистських загарбників. Загалом в роки другої світової війни в бойових діях брали участь 120 чоловіків, з них 45 загинуло. Багатьох фронтовиків, односельчан нагороджено орденами і медалями. На жаль, сьогодні вони всі відійшли за межу життя. У повоєнний період на честь загиблих у роки війни односельчан був споруджений обеліск в центрі села Дроздів;
  • Березень 1944 року − відновлено роботу сільської ради. Головою було обрано Петра Кравчука, секретарем — Андрій Сидорчука;
  • 1950 рік — радянська влада закрила храм і прийняла рішення використовувати його для зберігання зерна;
  • 1952 рік — відремонтовано млин;
  • 1953 рік − колгоспи у найближчих сіл Горбів та Миколин об'єдналися в колгосп ім. Чапаєва із центральною садибою у с. Дроздів;
  • 1957 рік − добудоване довоєнне приміщення школи за рахунок односельчан. Директором школи у повоєнний час і упродовж 20 років працював Андрійчук В. Г.
  • березень 1961 року − колгосп ім. Чапаєва увійшов до складу Тучинського колгоспу ім. Сталіна, який пізніше реорганізовано у радгосп «Тучинський»;
  • 1970—1973 роки − Дроздівську школу очолює директор Прядун П.П;
  • 1973 рік − директором школи призначений Блізняков В.М, який працював на посаді 40 років;
  • 15 червня 1989 року − Свято-Георгіївську церкву освятили та відкрили в день пам'яті Святителя Никифора;
  • 1989 рік − настоятелем храму призначено отця Миколу Фурманця;
  • 1987рік− зроблено капітальний ремонт Дроздівської школи завдяки сприянню директора дослідного господарства «Тучинське» Зінчука М.П;
  • 2011 рік − при школі відкрито краєзнавчий музей, в якому зберігаються зібрані старовинні речі та документи про історію та побут села;
  • 6 травня 2013 року − Свято-Георгіївська церква святкувала 225 років від часу спорудження.

Відомі уродженціРедагувати

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Прищепа Б., Прищепа О. Основні етапи територіального розвитку Волині як історико-географічного регіону України // Слов'янський вісник. Науковий збірник. — Вип. ІІ. — Рівне, 2001.
  2. Теодорович М. І. Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії. Т. 2 : Ровенський, Дубенський, Острозький повіти / М. І. Теодорович. — Рівне: Рівненська друкарня, 2011. — 698 с. — (Серія «Старожитності Волині»).

ДжерелаРедагувати

  • Гощанське Погориння: давнина і сучасність. Науковий збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції, присвяченій 850-річчю Гощі. — Рівне-Гоща: Перспектива, 2002.
  • Історія села на сайті Гощанської ЦСПШБ