Дриженко Федір Кирилович

Федір Кирилович Дриженко (22 квітня (4 травня) 1858, Катеринослав, Російська імперія (нині Дніпро, Україна) — 16 квітня 1922, Красноярськ, РРФСР) — генерал Корпусу гідрографів Російської імперії, російський вчений-гідрограф, відомий дослідник озера Байкал.

Федір Кирилович Дриженко
Fedor Dirijenko.jpg
Народився 4 травня 1858(1858-05-04)
Катеринослав, Російська імперія
Помер 16 квітня 1922(1922-04-16) (63 роки)
Красноярськ, РРФСР
·пневмонія
Поховання
Q598580? : 
зображення місця поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність гідрографія
Галузь Гідрографія і Геодезія
Alma mater Петербурзьке морське училище
Знання мов російська
Військове звання генерал

БіографіяРедагувати

ЮністьРедагувати

Народився в дворянській сім'ї. Батько — Кирило Олександрович Дриженко, секретар Дворянського депутатського зібрання, титулярний радник. Мати — Софія Ксенофонтівна Дриженко, уроджена Христофорова. За сімейними переказами, предки були запорожцями і їх прізвище походить від прізвища курінного отамана Дріж-Турського (або Дриго-Турського). За відзнаку в одній з турецьких воєн отаман був прозваний Турським і отримав дворянство. Згодом додаток до прізвища було втрачено, мабуть через те, що не завжди відбивалося в документах.

У сім'ї, крім Федора, було ще п'ять синів.

Навчався у класичній гімназії, з п'ятого класу якої пішов, щоб вступити в Морське училище.

В 1873 поступив в Санкт-Петербурзьке морське училище. Влітку 1874 пішов у своє перше навчальне плавання на парусно-паровому навчальному корветі «Варяг», яким на той час командував капітан 2 рангу К.І. Єрмолаєв. Закінчив училище в 1877 у другому з випуску з середнім балом 11,5 (за 12-ти бальною системою), з Нахімовською премією (300 рублів). Його прізвище та ім'я були занесені золотими літерами на білу мармурову дошку в галереї училища, він був проведений в корабельні гардемарини.

 
Броненосець «Петро Великий»
 
Фрегат «Мінін»

Навколосвітня плаванняРедагувати

Через наслідки Російсько-турецької війни замість традиційного навколосвітнього походу змушений був задовольнитися походом на броненосці «Петро Великий» по Балтійському морю з 28 травня по 25 вересня 1877. Спочатку в плаванні разом з ним був його товариш по навчанню по училищу Ю.М. Шокальський, але в серпні він за власним бажанням перевівся на митний крейсер «Кречет».

22 квітня 1878, в день коли йому виповнилося 20 років, відправився в навколосвітнє плавання і провів 5 років на фрегаті «Князь Пожарський», на фрегаті «Мінін», на кліпері «Пластун» та інших судах. Закінчилося навколосвітнє плавання 29 червня 1883.

У Миколаївській морської академії та Пулковській обсерваторіїРедагувати

У жовтні 1884 був зарахований слухачем Миколаївської морської академії. В академії вивчав гідрографію. Закінчив академію в 1886 по першому розряду.

З 1887 по 1889 прослухав в Головній астрономічній обсерваторії в Пулково курс практичної астрономії і геодезії. 19 грудня 1888 публічно захистив дисертацію в Миколаївській морській академії.

Відрядження в ЄвропуРедагувати

Двічі був відряджений до Європи з метою вивчення стану гідрографії.

Експедиція на Онезьке озероРедагувати

В 1891 - 1894 ах очолював роботи по зйомці Онезького озера.

Експедиція на БайкалРедагувати

У 1895 році разом з Ю.М. Шокальського написав проект гідрографічних досліджень озера Байкал.

Керував гідрографічною експедицією на озері Байкал (1896 - 1902).

Відіграв помітну роль в долі дослідника Георгія Сєдова.

 
Федір Дриженко (5-й зліва, за молодою) на весіллі Георгія Сєдова

Після БайкалуРедагувати

З 1903 до 1904 керував Гідрографічної експедицією Північного Льодовитого океану. З 1905 до 1908 був начальником Окремої зйомки Білого моря. З 1908 до 1912 був помічником начальника Головного гідрографічного управління. З 1912 — начальник Окремої зйомки Мурманського берега.

У травні 1917 в званні генерала Корпусу гідрографів вийшов у відставку.

У відставціРедагувати

Разом з сім'єю переїхав до Красноярська до свого племінникаС. Г. Дриженка[1], який обіймав посаду архітектора міста Красноярська.

У Красноярську поступив на службу в Окремий Об-Єнісейський гідрографічний загін, працював обчислювачем, начальником бази, керував гідрографічними дослідженнями сибірських річок. Служив в Комітеті Північного морського шляху при Сібревкомі.

Помер від запалення легенів. Похований на Троїцькому цвинтарі Красноярська.

 
Місце поховання

У наукових організаціяхРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Колотило Л. Г. Дриженко Фёдор Кириллович // Морской энциклопедический словарь. — Т. 1. — СПб.: Судостроение, 1991. — С. 426.
  • Колотило Л. Г. Фёдор Кириллович Дриженко (1858—1922). — СПб.: Наука, 1997. — 128 с. — (Серия «Научно-биографическая литература»). — ISBN 5-02-024722-7