Відкрити головне меню

Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович
Д. А. Донец-Захаржевский.jpg
Народився 1784?
Помер 18 грудня 1871(1871-12-18)
Костянтинівка Зміївський повіт Харківська губернія
Громадянство Російська імперія
Сфера інтересів ентомологія
Відомий завдяки: зібраній ним колекції твердокрилих комах та інших тварин
Донець-Захаржевський Дмитро Андрійович

Час на посаді:
1 січня 1828 — 10 серпня 1831
ПопередникСвєчин Олексій Іванович
НаступникФранк Отто Романович

Дмитро Андрійович Донець-Захаржевський (1784?[1] — 18 грудня 1871) — колекціонер та меценат, український збирач твердокрилих комах та інших тварин, колекції якого заклали підвалини Державного музею природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Дмитро Андрійович Донець-Захаржевський — прямий нащадок знаного слобожанського козацького старшинського і дворянського роду Донців-Захаржевських. Його батьками були надвірний радник Андрій Михайлович Донець-Захаржевський (1761—1795) та Катерина Дмитрівна, у дівоцтві Норова. Крім Дмитра, родина мала дітей: Єлизавету, Анастасію, Григорія та Надію.

У 1804 році він вступив на державну службу і успішно долав сходинки службової кар'єри[1]. Маючи цивільний чин дійсного статського радника, обіймав посаду губернатора Катеринославської губернії (1828—1831). Його обрали Почесним громадянином міста Зміїв. Володів фамільним маєтком — слободою Костянтинівка (в наш час село Костянтівка) (1689—1871). Він асигнував чималі суми на ремонт та оздоблення слобідського Різдвяно-Богородичного храму[2]. Дмитро Андрійович був одружений на графині Олені Олександрівні, у дівоцтві Самойловій. Дітей вони не мали, тож він став останнім представником роду. 18 грудня 1871 року його вбив небіж Похвеснєв, син сестри Надії. Поховали Д. А. Донця-Захаржевського у слободі Костянтівці, в склепі згаданого вище храму[3].

КолекціїРедагувати

Багато років Дмитро Андрійович збирав природничі колекції, не жалкував коштів на придбання цінних експонатів. Маєток у Костянтинівці прикрашали розкішний парк та оранжерея, де були зібрані тропічні рослини, в тому числі й рідкісні[4]. Але найбільше приваблювали його місцеві та екзотичні твердокрилі (жуки). Він збирав їх особисто на Харківщині, у Криму та на Кавказі, купляв у відомих російських та західноєвропейських ентомологів та колекціонерів. Врешті-решт його зібрання цієї групи комах складалося з 19 217 видів 2130 родів. Її рукописний каталог склав п'ять томів, а займала вона 10 ентомологічних шаф. Усе зібране Д. Донцем-Захаржевський заповів зоологічному кабінетові Харківського імператорського університету.

Спадкоємці виконали його волю. В 1873 році[5] зоокабінет, крім твердокрилих, поповнили зібрані Д. Донцом-Захаржевським 3218 черепашок молюсків в 11 вітринах з червоного дерева, а також палеонтологічне зібрання. Остання надійшла до мінералогічного кабінету. Завдячуючи такому суттєвому поповненню, зоокабінет невдовзі перетворився на Зоологічний музей[6].

Колекції Д. А. Донця-Захаржевського (особливо ентомологічну) використовують сучасні зоологи — при підготовці дисертацій (наприклад, ([7]), наукових статей[8], монографій[9]. Ці старовинні колекції, зокрема, дозволяють судити про поширення тварин, фауністичні зміни, що відбулися в Україні та за її межами протягом останніх століть та ін.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Волков С. В. Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь. — М.: Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — 800 с.
  2. Проект «Откуда родом» — http://www.otkudarodom.ua/ru/1857-god-konstantinovka-istoriko-statisticheskoe-opisanie-harkovskoy-eparhii .
  3. Русский провинциальный некрополь: картотека Н. П. Чулкова из собрания Государственного литературного музея. — М.: Еллис Лак, 1996. — 415 с.
  4. LyonL Staff. Кактус и трагедия Донец-Захаржевского. Удивительные истории появления редкостных цветов на территории Харьковской области — https://lyonl.com/ru/gorodskaya-zhizn/2017/5/7/kaktus-i-tragediya-donetszakharzhevskogo
  5. Чернай А. В. Заметка о коллекции жёсткокрылых насекомых коллекции Д. А. Захаржевского — https://ru.wikisource.org/wiki/РБС/ВТ/Чернай_Александр_Викентьевич
  6. Музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна — https://atur.com.ua/index.php?id=1794
  7. Мартынова Е. В. Хризидиды (Hymenoptera, Chrysididae) Восточной Украины (видовой состав, морфологические и экологические особенности) — Винница, 2016. — http://mail.izan.kiev.ua/disser/Martynova/Martynova-text.pdf
  8. Терехова В. В., Дрогваленко А. Н. Жуки-точильщики и притворяшки (coleoptera, ptinidae) фауны украины. подсемейство Anobiinae // Збірник праць Зоологічного музею, 2011, 42: 58–74 — https://docplayer.ru/28287058-Zhuki-tochilshchiki-i-pritvoryashki-coleoptera-ptinidae-fauny-ukrainy-podsemeystvo-anobiinae.html
  9. Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, R., Volovnyk S. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.)

ДжерелаРедагувати