Вікіпедія

Дональд Гарріс

Дональд Джаспер Гарріс (англ. Donald Jasper Harris; нар. 23 серпня 1938(1938серпня23), Ямайка) — ямайський та американський економіст, почесний професор Стенфордського університету, знаний застосуванням посткейнсіанських ідей до економіки розвитку[4]. Батько ймовірної кандидатки від Демократичної партії США на президентських виборах 2024 року Камали Гарріс, а також її сестри, юриста та політичного оглядача Маї Гарріс.

Дональд Гарріс
Народився23 серпня 1938(1938-08-23) (85 років)
Сент-Еннс-Бей, Мідлсекс, Ямайка
Країна США
Діяльністьнауково-педагогічний працівник, викладач університету, економіст
Alma materУніверситет Каліфорнії (Берклі) (1966)
Лондонський університет
Titchfield High Schoold
Галузьекономіка[1]
ЗакладСтенфордський університет[1]
Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн
Північно-Західний університет
Університет Вісконсин-Медісон
Університет Вест-Індії
Науковий керівникДеніел Макфадден
Аспіранти, докторантиSteven Mark Fazzarid
Robert A. Bleckerd
Warren C. Whatleyd[2]
Venkatesh B. Athreyad[2]
Harvey N. Gramd[2]
Gayle Frederick Southworthd[2]
James Arthur Cliftond[2]
Michael P. Witterd[2]
Mushtaq A. Khand[2]
Nawfal Nathir Umarid[2]
Ann Dickson Velenchikd[2]
БатькоOscar Harrisd[3]
У шлюбі зШаямала Ґопалан
ДітиКамала Гарріс
Мая Гарріс
РодичіДаґлас Емгофф і Тоні Вестd
Нагороди
Особ. сторінкаprofiles.stanford.edu/donald%20j%20harris

Протягом своєї кар'єри працював над економічним аналізом і політикою щодо економіки його батьківщини Ямайки[5]. У різний час працював консультантом з економічної політики уряду Ямайки й економічним радником наступних прем'єр-міністрів[6][7]. 18 жовтня 2021 року йому надано орден «За заслуги», національної нагороди Ямайки «за видатний внесок у національний розвиток»[8].

Молодість й освіта

ред.

Народився у Браунс-Тауні, округ Сент-Енн, Ямайка, в сім'ї афроямайців[9][10] Оскара Джозефа Гарріса та Беріл Крісті Гарріс (уродженої Фінеган)[11][12]. У дитинстві вивчив катехізис, був охрещений в англіканській церкві та служив аколітом. За його словами, будівництво місцевої англіканської церкви започаткував уродженець Ірландії Гамільтон Браун, якого Гарріс вважає своїм предком, покликаючись на свою бабусю[13]. Ріс у районі Орандж-Гілл округу Сент-Енн, поблизу Браун-Тауна[14][15].

Навчався в Університетському коледжі Вест-Індії та 1960 року здобув ступінь бакалавра мистецтв у Лондонському університеті, а 1966 року — докторський ступінь в Університеті Каліфорнії в Берклі[16]. Докторську дисертацію «Інфляція, концентрація капіталу та економічне зростання: теоретичний і числовий аналіз» писав під керівництвом економетриста Деніела Макфаддена[17].

Кар'єра

ред.

У своїй економічній філософії Гарріс критично ставився до основної економіки та ставив під сумнів ортодоксальні припущення[18].

Був доцентом в Університеті Іллінойсу в Урбана-Шампейн (1966—1967) і в Північно-Західному університеті (1967—1968). 1968 року перейшов до Університету Вісконсину у Медісоні на посаду доцента. 1972 року приєднався до факультету Стенфордського університету як професор економіки та став першим темношкірим вченим, якому отримав посаду на Стенфордському факультеті економіки[18]. У різний час був заїжджим ученим Кембриджського університету та Делійської школи економіки; і запрошеним професор Єльського університету[16]. Працював у редакційних колегіях «Журналу економічної літератури» та «Соціально-економічних досліджень»[19][20]. Давній член Американської економічної спілки[21].

У 1986—1987 роках керував Вищою школою соціальних наук Консорціуму в Університеті Вест-Індії, а також був стипендіатом програми Фулбрайта в Бразилії у 1990 і 1991 роках і в Мексиці у 1992 році. 1998 року залишив Стенфорд, ставши почесним професором[16].

У Стенфорді серед докторантів Гарріса були Стівен Фаццарі, професор економіки Вашингтонського університету в Сент-Луїсі[4][17] та Роберт А. Блекер, професор економіки Американського університету у Вашингтоні, округ Колумбія[18]. Він допоміг розробити нову програму з альтернативних підходів до економічного аналізу як галузі аспірантури[16]. Протягом багатьох років викладав студентський курс «Теорія капіталістичного розвитку». 1998 року залишив Стенфордський університет, щоб зайнятися розробкою державної політики для сприяння економічному зростанню та розвитку соціальної справедливості[22][23][24].

Внески в економічний аналіз і політику

ред.

Дослідження та публікації Гарріса були зосереджені на вивченні процесу концентрації капіталу та його наслідків для економічного зростання з метою довести, що економічна нерівність і нерівномірний розвиток є неминучими властивостями економічного зростання в ринковій економіці[25]. З цього погляду він намагався оцінити традиції економічних досліджень, успадковані від класичних економістів і Карла Маркса, а також сучасні внески, беручи участь у відповідних економічних дослідженнях досвіду різних країн[5][26].

Працює в традиціях посткейнсіанської економіки[27][28]. На його наукові дослідження найбільший вплив мали праці Джоан Робінсон, Моріса Добба, П'єро Сраффа, Міхала Калецького, Карла Маркса, Джона Мейнарда Кейнса, Йозефа Шумпетера й Артура Льюїса[5][29][30][31].

Одним з найпомітніших внесків Гарріса в економіку є його монографія «Capital Accumulation and Income Distribution». У цій праці він описує лінійну модель виробництва й обміну, де ціни визначаються класичним способом з урахуванням умов розподілу. На цій основі він створив модель зростання, яка розкриває можливість економічних криз, що виникають через різні джерела, пов'язані з інвестиційним попитом, визначенням заробітної плати, реалізацією прибутку та пропозицією робочої сили[32][33]. Гарріс показав, що вартість капіталу, яка визначається цінами виробництва основних вироблених капітальних товарів, не знаходиться у зворотній залежності від прибутку[34]. Він також розглянув значення й обмеження концепції вибору техніки та показав, що вона не відповідає спостережуваним особливостям процесу технологічних змін[35].

Основна увага подальших досліджень зосереджувалась на явищі «нерівномірного розвитку», яке визначається як «постійні відмінності в рівнях і темпах економічного розвитку між різними секторами економіки»[36][37]. Його аналіз показує, що стимулом до зростання та розвитку є прагнення окремих компаній до інвестицій і технологічних змін. Показано, що галузева диференціація та нерівність результатів виникають через динаміку пристосування до технологічних змін усередині та між компаніями з часом. Особливості процесу пристосування вважаються узгодженими з концепцією еволюційного процесу.

Гарріс досліджував економіку Ямайки, надаючи аналізи та звіти про структурні умови, історичні показники та сучасні проблеми економіки, а також розробляючи плани та політику сприяння економічному зростанню та соціальному залученню[5]. Помітними результатами цих зусиль є Національна промислова політика, оприлюднена урядом Ямайки 1996 року[38][39] та Стратегія стимулювання зростання 2011 року[40][41].

Книги

ред.

Автор монографії «Capital Accumulation and Income Distribution», опублікованої 1978 року видавництвом Stanford University Press[42].

Опублікував кілька книг про економіку Ямайки, зокрема «Jamaica's Export Economy: Towards a Strategy of Export-led Growth» (Ian Randle Publishers, 1997)[43] і «A Growth-Inducement Strategy for Jamaica in the Short and Medium Term» (під редакцією Г. Гатчінсона, Інститут планування Ямайки, 2012)[44].

Особисте життя

ред.

Восени 1961 року Гарріс прибув до Каліфорнійського університету в Берклі по стипендії Еліаса Ісси[45]. Восени 1962 року, він виступив на зборах Афро-американської асоціації, студентської групи в Берклі[45]. Після виступу він зустрів Шаямалу Ґопалан (1938—2009), аспірантку дієтології й ендокринології того ж університету з Індії, яка була в авдиторії[45]. За словами Гарріса, «ми розмовляли тоді, продовжували розмовляти на наступній зустрічі, і на іншій, і на іншій»[45]. У липні 1963 року вони одружилися[45].

У пари народилося двоє дітей: Камала Гарріс, колишній сенатор США від Каліфорнії та віцепрезидент США; і Мая Гарріс, юрист і політичний оглядач[18][45]. Пара розлучилася, коли Камалі було п'ять[46] або сім[47] років.

Підростаючи, діти відвідували сім'ю Гарріса на Ямайці[48][14].

До травня 2015 року став натуралізованим громадянином США[49][50][16].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б https://profiles.stanford.edu/donald%20j%20harris
  2. ↑ а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ http://archive.is/907zm
  4. ↑ а б Donald J. Harris, 1938–. The History of Economic Thought. Institute for New Economic Thinking. Процитовано 11 серпня 2020.
  5. ↑ а б в г «Donald J. Harris», Stanford University | Department of Economics.
  6. ↑ Patterson, Percival James (2018). My Political Journey: Jamaica's Sixth Prime Minister (англ.). University of the West Indies Press. ISBN 978-976-640-701-8.
  7. ↑ Planning Institute of Jamaica hires growth expert. jamaica-gleaner.com (англ.). 24 листопада 2010. Процитовано 24 липня 2024.
  8. ↑ Prof Donald Harris, father of US vice president, to receive Jamaica's third highest honour. Jamaica Observer. August 6, 2021.
  9. ↑ Harris, Kamala (2019). The Truths We Hold: An American Journey. Penguin Publishing Group. с. 320, 330. ISBN 978-0-525-56072-2. my paternal grandfather, Oscar Joseph … my paternal grandmother, Beryl
  10. ↑ Washington, District of Columbia 1800 I. Street NW; Dc 20006. PolitiFact - Looking at claims Kamala Harris is the descendant of a slave owner. @politifact (амер.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  11. ↑ McDermott, Peter (23 September 2020). Running mates share a family name. The Irish Echo. Процитовано 1 April 2022.
  12. ↑ Who is Donald Harris? Kamala's Jamaican dad is a prominent economist. Loop Caribbean News. 10 November 2020. Процитовано 1 April 2022.
  13. ↑ Harris, D. (14 січня 2019). Kamala Harris' Jamaican Heritage – Updated: Reflections of a Jamaica's father. Jamaica Global.
  14. ↑ а б Harris, Donald J. (26 вересня 2018). Reflections of a Jamaican Father. I would go to her shop to wait for the drive home to Orange Hill, as published in Kamala Harris' Jamaican Heritage. Jamaica Global Online. 14 січня 2019.
  15. ↑ Did U.S. Sen. Kamala Harris' Ancestor Own Slaves in Jamaica?. Snopes.
  16. ↑ а б в г д Donald J. Harris Professional career. Stanford University. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 12 жовтня 2020. Citizenship .. Jamaica (by birth); USA (by naturalization).
  17. ↑ а б Дональд Гарріс(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
  18. ↑ а б в г Barry, Ellen (21 серпня 2020). Kamala Harris's father, a footnote in her speeches, is a prominent economist. The New York Times. Процитовано 24 серпня 2020.
  19. ↑ Nominating Committee Members and Editorial Boards. The American Economic Review. Т. 75, № 6. 1985. с. 653—654. ISSN 0002-8282. Процитовано 24 липня 2024.
  20. ↑ Social and Economic Studies | JSTOR. www.jstor.org (англ.). Процитовано 24 липня 2024.
  21. ↑ Historical Overview | The Faculty of Social Sciences. www.mona.uwi.edu. Процитовано 24 липня 2024.
  22. ↑ Rodrik, Dani; Perez, Carlota; Nesvetailova, Anastasia; Harris, Donald J.; MacFarlane, Laurie; Perrons, Diane (2018). Searching for an alternative economic model. IPPR Progressive Review. 25 (2): 114—132. doi:10.1111/newe.12107.
  23. ↑ «'Better' education, trade breaks hurt Caribbean nations, economist says». Stanford University News Service. October 19, 1994
  24. ↑ «A new economic plan for Jamaica». Jamaica Observer. March 18, 2011
  25. ↑ Who’s Who in Economics, Third Edition. www.e-elgar.com (англ.). Процитовано 24 липня 2024.
  26. ↑ Harcourt, Geoffrey (1980). Review [Untitled], Journal of Economic Literature, 18 (3): pp. 1084—1086. JSTOR 2723980
  27. ↑ Harcourt, Geoffrey (2006). The Structure of Post-Keynesian Economics. Cambridge University Press. ISBN 9780521833875.
  28. ↑ Donald J. Harris. www.hetwebsite.net. Процитовано 24 липня 2024.
  29. ↑ Harcourt, Geoffrey (2012). «Joan Robinson and Her Circle (2005)» in The Making of a Post-Keynesian Economist. Palgrave Macmillan, London. pp. 183—200. DOI:10.1057/9780230348653_12. ISBN 978-1-349-32988-5.
  30. ↑ Sraffian Economics. www.e-elgar.com (англ.). Процитовано 24 липня 2024.
  31. ↑ Howard, M. C.; King, J. E. (1976). The Economics of Marx, Penguin Education.
  32. ↑ Jones-Hendrickson, S. B. (1980). Review of Capital Accumulation and Income Distribution. Social and Economic Studies. 29 (1): 144—146. ISSN 0037-7651. JSTOR 27861872.
  33. ↑ Harris, Donald J. (1975). «The Theory of Economic Growth: A Critique and Reformulation». The American Economic Review, 65(2): 329—337.
  34. ↑ Harris, Donald J. (1973). «Capital, Distribution, and the Aggregate Production Function». The American Economic Review. 63 (1): 100—113. JSTOR 1803129
  35. ↑ Harris, Donald J. (2022). «Capital, Technology, and Time». Contributions to Political Economy. 41(1): 180—188.
  36. ↑ Feiwel, George R. (1 січня 1985). Issues in Contemporary Macroeconomics and Distribution (англ.). SUNY Press. ISBN 978-0-87395-942-1.
  37. ↑ Harris, Donald J. (2008). «Uneven Development» in The New Palgrave Dictionary of Economics. Palgrave Macmillan, London.
  38. ↑ National Industrial Policy, A Strategic Plan for Growth and Development. Jamaica Information Service. 25 квітня 1996.
  39. ↑ Gomes, Anthony (17 серпня 2003). The National Industrial Policy revisited. Jamaica Observer.
  40. ↑ Hutchinson, Gladstone; Harris, Donald J., ред. (2012). A Growth-Inducement Strategy for Jamaica in the Short and Medium Term (PDF). Kingston, Jamaica: Planning Institute of Jamaica.
  41. ↑ McIntosh, Douglas (22 березня 2011). PIOJ introduces Growth Inducement Strategy. Jamaica Information Service.
  42. ↑ Reviews of Capital Accumulation and Income Distribution:
  43. ↑ Collister, Keith (15 листопада 2017). How the IMF can help Jamaica unleash growth. Jamaica Observer.
  44. ↑ Collister, Keith (22 жовтня 2014). How to unlock growth in Jamaica. Jamaica Observer.
  45. ↑ а б в г д е Barry, Ellen (13 вересня 2020). How Kamala Harris's Immigrant Parents Found a Home, and Each Other, in a Black Study Group. New York Times. Процитовано 13 вересня 2020.
  46. ↑ Finnegan, Michael (30 вересня 2015). How race helped shape the politics of Senate candidate Kamala Harris. Los Angeles Times. Процитовано 1 грудня 2018. Her parents, Shyamala Gopalan and Donald J. Harris, met as graduate students at UC Berkeley. They divorced when Harris was 5.
  47. ↑ Igoe, Katherine J. (11 серпня 2020). Donald Harris, Kamala Harris's Dad, Is a Renowned Stanford Professor. Marie Claire. She and Donald separated when Kamala was five and divorced when she was seven.
  48. ↑ Dolan, Casey (10 лютого 2019). How Kamala Harris' immigrant parents shaped her life – and her political outlook. The Mercury News. Процитовано 14 серпня 2020. Kamala also visited far-flung family in India and Jamaica as she grew up, getting her first taste of the broader world.
  49. ↑ McBride, Jessica (21 лютого 2019). Donald Harris, Kamala Harris's Father: 5 Fast Facts You Need to Know. Heavy.com. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Donald Harris is also known as Donald J. Harris. He was born in Jamaica and is a naturalized U.S. citizen, according to his Stanford University biography.
  50. ↑ Chon, Monica (12 серпня 2020). Sen. Kamala Harris's Parents Met During the Civil Rights Movement. Oprah Magazine. According to Harris's 2018 autobiography, Donald was born in Jamaica in 1938 and immigrated to the United States to get his doctorate degree from the University of California, Berkeley. He eventually became a naturalized United States citizen.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дональд_Гарріс&oldid=43129277