Дольницький Ісидор Іванович

учений-богослов Української Греко-Католицької Церкви
(Перенаправлено з Дольницький Ісидор)

Ісидор Іванович Дольницький (21 лютого 1830, с. Старі Залізці, нині нині в межах смт Залізці, Тернопільська область — 22 березня 1924, м. Львів) — український релігійний діяч, учитель Колегії св. Атанасія в Римі, потім духівник і професор Львівської духовної семінарії, папський диякон, домашній прелат папи Лева ХІІІ, видатний учений-богослов Української Греко-Католицької Церкви, що виховав багато поколінь священиків Галичини.

о. Ісидор Дольницький
Dolnyts'kyy Isydor.JPG
Прізвисько Дзядзьо
Народився 21 лютого 1830(1830-02-21)
с. Старі Залізці, нині в межах смт Залізці
Помер 22 березня 1924(1924-03-22) (94 роки)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність священик
Відомий завдяки видатний учений-богослов Української Греко-Католицької Церкви
Alma mater Грецька колегія святого Атанасія
Посада учитель Колегії св. Атанасія в Римі, духівник і професор Львівської духовної семінарії, папський диякон, домашній прелат папи Лева ХІІІ
Конфесія греко-католик
Батько Іван Дольницький
Мати Єва Дольницька

ЖиттєписРедагувати

Народився Ісидор Дольницький 21 лютого 1830 р. в с. Старі Залізці (нині в межах смт Залізці, Зборівський район Тернопільська область, Україна) у домі № 258, в родині о. Івана і Єви Дольницьких. Дату народження дитини занотовано в книзі залозецької церкви Святої Трійці.

Ріка Серет розділяла містечко Заліжці на дві частини: Залізці Старі та Залізці Нові. У кожній з них була своя парафія. 1807 р., після злуки в Залізцях Старих трьох приходів в один, парохом там став о. Василь Дольницький, дід Ісидора.

Наприкінці 1830 — початку 1831 р. холера бушувала по всій Галичині. Жертвою холери став і батько Ісидора о. Іван. Молода вдова Єва у свої 19 років опинилася з трьома маленькими дітьми у важкому становищі. Отець д-р Йосиф Боцян стверджує, що вже через рік після смерті о. Івана Єва вийшла вдруге заміж за Григорія Рачинського, який «за тодішнім звичаєм з рукою вдови обняв після висвячення залізецьку парохію», заступив дітям батька. Напівсиріт Михайла й Ісидора віддали після закінчення ними початкової школи в Залізцях на навчання до Тернопільської гімназії. Закінчив її тільки Михайло, Ісидорові судилася інша доля.

Дорога до РимуРедагувати

За стараннями вітчима о. Григорія Рачинського митрополит Левицький вислав Ісидора 1845 р. до Риму, на виховання й науку в Грецьку колегію св. Атанасія. У той час Рим, за ствердженням Я. Головацького, звернув увагу на стан української освіти в Галичині, і «папа римський милостиво зробив місце для 13 українських вихованців, які мали учитися в навчальних закладах Propaganda fide». Для підготовки місць у Грецькій колегії св. Атанасія для вихованців з Галичини в Рим 1842 р. був відряджений відомий учений-славіст Ернест Вартоломей Копітар. Планувалось також, що українські вихованці мають навчатися рідною мовою, а для цього було необхідним послати разом з ними вчителя.

У жовтні 1845 р. остаточно до Рима виїхало сім хлопців, а саме

зі Львівської єпархії
  • Струминський Іларій (нар. 19.VII.1831, с. Ярославичі)
  • Дольницький Ісидор (нар. 21.ІІ.1830, м-ко Заліжці Старі)
  • Дейницький Лев (нар. 23.ІІ.1832, с. Маркопіль)
  • Білинський Йосип (с. Дегова)
з Перемишльської єпархії
  • Черлюнчакевич Йосип (нар. 2.IV.1829, с. Олешичі)
  • Рачинський Іван (нар. 10.ІХ.1829, с. Старява)
  • Сінкевич Діонісій (нар. 20.Х.1830, с. Чернева)

У грецькій колегії св. АтанасіяРедагувати

До колегії Ісидор Дольницький зарахований 6 листопада 1845 р. Про це свідчить витяг з книги реєстрації вихованців. За чергою запису він став 147 студентом уславленої найстарішої східної колегії Рима. У грецькій колегії св. Атанасія впродовж 400 років навчалося 213 студентів з України й Білорусі, багато з них стали видатними діячами унійної Церкви. У Колегії св. Атанасія Ісидора Дольницького зарахували на курс «граматики», тут він навчався два роки (1846—1847), потім вивчав: «гуманітарні науки» (1848), «риторику» (1849), «філософію» (1850—1851).

Після закінчення Грецької колегії св. Атанасія — вона давала вихованцям середню освіту — Ісидор Дольницький вступив до університету Конгрегації пропаганди віри, де завершив курс філософії (1851) і теології (1852—1855).

На батьківщиніРедагувати

Після здобуття богословської освіти (1855) Ісидор Дольницький повернувся на батьківщину, до Львова. Тут 13 квітня 1856 р. він прийняв з рук кардинала Михайла Левицького свячення і став служителем архікатедральної церкви Святого Юра. Затриматися в Галичині йому, однак, не довелося. Через рік праці у Львові ординаріат відіслав о. Ісидора до Риму як учителя церковних обрядів і церковного співу його alma mater.

У Львівській духовній семінарії навчав співу; одним із його учнів був Модест Менцинський.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Іван Деркач. Модест Менцинський. Нарис. — Львів: Каменяр, 1969.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати