Долуханова Зара Олександрівна

радянська, російська та вірменська співачка

Зара Олександрівна Долуханова (Заруї Агасьївна Макарян/Макар'ян, в заміжжі — Долуханян; 15 березня 1918, Москва4 грудня 2007, там же — радянська, російська та вірменська співачка (колоратурне мецо-сопрано). Народна артистка СРСР (1990)[2]. Лауреат Ленінської (1966) і Сталінської премії другого ступеня (1951).

Долуханова Зара Олександрівна
Основна інформація
Дата народження 15 березня 1918(1918-03-15)[1]
Місце народження Москва, Росія
Дата смерті 4 грудня 2007(2007-12-04)[1] (89 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання
Роки активності з 1938
Громадянство СРСР і Росія
Національність вірмени
Професії оперна співачка, музична педагогиня, співачка
Освіта Російська академія музики імені Гнесіних
Співацький голос мецо-сопрано
Жанри опера
Нагороди

БіографіяРедагувати

Народилася в Москві в сім'ї Агасія Марковича і Олени Гайківни Макар'ян[3].

У 1933-1938 роках навчалася скрипці в Третьому показовому державному музичному технікумі імені Гнесіних (нині Музичне училище імені Гнесіних) у В.М. Бєляєвої-Тарасевич. Технікум не закінчила.

З 1939 року — солістка Вірменського театру опери та балету імені О.А. Спендіарова в Єревані, де співала перші партії у всіх постановках.

Незабаром, залишивши оперну сцену, стала виступати як концертна співачка. З 1944 року — солістка Всесоюзного радіо і телебачення, з 1959 року — Московської філармонії.

Виконала партію Попелюшки в першій радянській постановці однойменної опери Дж. Россіні та оригінальну версію партії Розіни в його опері «Севільський цирульник»[4]. Виконувала партії Керубіно (Весілля Фігаро" Моцарта), Денізи («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), в опері «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні та ін. В 1969 році виступила в партії Анджеліки в концертному виконанні опери Дж. Пуччіні «Сестра Анжеліка».


Багато гастролювала (Румунія, НДР, Італія, Франція, Англія, Греція, Аргентина, Чехословаччина, Угорщина, США, Польща, Югославія, Японія, Ізраїль, Нова Зеландія та ін). Співала в кращих концертних залах Європи, Північної і Південної Америки, Азії, Австралії та Нової Зеландії. В більшості найбільших музичних центрах світу концертувала регулярно і з великим успіхом.

У 1957 році закінчила Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (нині Російська академія музики імені Гнесіних).

З 1972 року викладала в Музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних (з 1983 — професор, у 1980-1985 — завідувачка кафедри сольного співу).

Активно брала участь у журі музичних конкурсів.

Член Союзу театральних діячів РФ (1977).

За період з 1990 по 1995 рік фірмами «Мелодія», «Monitor», «Austro Mechana» і «Russian Disc», випущені вісім компакт-дисків.

Крім виконавської діяльності, серйозно захоплювалася живописом.

Померла 4 грудня 2007 року в Москві. Похована на Вірменському кладовищі Москви.

Міжнародний конкурс вокалістів «Бурштиновий соловей» в Калінінграді з 2007 року носить ім'я Зари Долуханової[5].

РодинаРедагувати

  • Перший чоловік — Долуханян Олександр Павлович (1910-1968), вірменський радянський композитор, заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1958).

Син — Михайло Долуханов.

  • Другий чоловік — Ігор Якович Ядров (1927-1998), архітектор.

Син — Сергій Ядров.

Онуки: Олександр Долуханов, Ігор Ядров, Олена Долуханова.

Правнуки: Сергій, Пилип, Анастасія

Нагороди та званняРедагувати

ФільмографіяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • О. Черников. Рояль и голоса великих. Серия: Музыкальная библиотека. Издательство: Феникс, 2011 г. Твердый переплет, 224 стр. ISBN 978-5-222-17864-5

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Указ Президента СССР от 27 декабря 1990 г. № УП-1248 «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тов. Долухановой З. А.»
  3. Зара Долуханова. Архів оригіналу за 7 травня 2005. Процитовано 27 березня 2018. 
  4. Скончалась певица Зара Долуханова [Архівовано 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] // РИА Новости
  5. В Калининграде открывается международный конкурс вокалистов. РИА Новости. 28 марта 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016. 
  6. Указ Президента Российской Федерации от 14 марта 2003 года № 331[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  7. Долуханова Зара Александровна — Энциклопедия фонда «Хайазг» [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)