Відкрити головне меню

Дніпрóвський район (до 2016 року — Ленінський) — адміністративно-територіальна одиниця міста Запоріжжя.

Дніпровський район
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Запоріжжя
Код КОАТУУ: 2310136900
Утворений: 16 березня 1928 року
Населення: 134,372 тис. осіб (на 1 січня 2017)
Площа: 49,67 км²
Густота населення: 2805 осіб/км²
Географічні координати: 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д. / 47.87915160002777526; 35.068823000027776970Координати: 47°52′44″ пн. ш. 35°04′07″ сх. д. / 47.87915160002777526° пн. ш. 35.068823000027776970° сх. д. / 47.87915160002777526; 35.068823000027776970
Районна влада
Веб-сторінка: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району

Дніпровський район розташований вздовж Правого та частково Лівого берегів річки Дніпро. Межує з Вознесенівським районом міста Запоріжжя по залізничній колії та по вул. 12 Квітня; з Заводським районом  міста Запоріжжя — уздовж річки Дніпро та частини Восьмого селища по вул. Північне шосе; з Хортицьким районом міста Запоріжжя — уздовж річки Дніпро. Орган управління районом — Дніпровська районна державна адміністрація.

ІсторіяРедагувати

Дніпровський район є першим за часом виникнення адміністративним районом міста Запоріжжя. Уперше цей район було утворено 16 березня 1928 року під назвою Кічкаський (Дніпробудівський) район, який проіснував до 9 вересня 1935 року.

21 січня 1939 року район було утворено вдруге під назвою Ленінський[1].

Сучасну назву район отримав 19 лютого 2016 року[2]. Ключову роль у розвитку району відіграло будівництво ДніпроГЕСу в 1927 — 1932 роках. Після завершення будівництва греблі, внаслідок затоплення місцевості з частини правого берега Дніпра, на початку 1930-х років, утворилося Дніпровське водосховище з мальовничим островом.

 
Житловий будинок, що формує в'їзд з боку шляхопроводу, архітектори І. Л. Козлінер, Л. Я. Гершович, просп. Соборний, 175

З 1934 року працює у верхньому б'єфі Дніпра річковий порт. Вирішення енергетичних проблем у 1920-х роках ХХ століття будівництвом у рекордно короткі терміни Дніпровської гідроелектростанції, на той час найпотужнішої у Європі, дало могутній поштовх для розвитку промислових та культурних об’єктів міста і в цілому Запорізької області і прилеглих областей.

Згідно з державним Генеральним планом 1932 року почала будуватись лівобережна частина району — «Соцмісто». Забудова здійснювалась у актуальному для першої половини ХХ століття стилі конструктивізму.

Поблизу електростанції було засноване поселення, що отримало назву «Соцмісто». Забудова здійснювалась у актуальному для першої половини XX століття стилі конструктивізму. Конструктивною функціональністю, силуетами будівництва і архітектурними деталями Соцмісто скликалося з ДніпроГЕС. У 1937 році на Всесвітній виставці у Парижі цей план будівництва міста отримав нагороду як «Видатне місто — будівельний і архітектурний комплекс» та у 1939 році — премію у Нью-Йорку.

 
Естакада греблі ДніпроГЕС

Парки та сквери, приміщення торгівельно-промислового призначення, будівлі дитячих садочків, лікарень, установ культури, школи–гіганта (зараз це приміщення належить Запорізькій державній інженерній академії), стадіон «Металург» (сьогодні — це стадіон «Славутич-Арена») — все це представляло гармонійний ансамбль. Конструктивною функціональністю, силуетами будівництва і архітектурними деталями Соцмісто скликалося з Дніпровською ГЕС. У 1937 році на Всесвітній виставці у Парижі цей план будівництва міста отримав нагороду як «Видатне місто — будівельний і архітектурний комплекс» та у 1939 році — премію у Нью-Йорку.

На території району знаходяться національно-історичні пам'ятки, які визнані всесвітньо значущими і мають велике значення у вихованні свідомих патріотів України.

У 1995 році у зв'язку з адміністративно-територіальними змінами міста частина території тогочасного Ленінського району відійшла до новоутвореного Хортицького району.

Територія та населенняРедагувати

Площа району становить 49,67 км². Населення району станом на 1 січня 2017 року становить 134,372 тисяч осіб, однак має тенденцію до зменшення в останні роки:

Рік 2011[3] 2016[4] 2017[5]
Чисельність, тис. осіб 139,3 135,8 134,372

Основні галузі промисловостіРедагувати

Основними видами промислової діяльності в районі є: обробна промисловість, виробництво і розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, будівництво та транспорт.

На території району розташована низка комунальних підприємств: Дніпровська дільниця КП «Зеленбуд», КП «ЕЛУАШ», дільниця КП «Міськсвітло», філія концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, Правобережний районний відділ електричних мереж Запорізьких міських електричних мереж ВАТ «Запоріжжяобленерго», дільниця каналізації та водопроводу Дніпровського району КП «Водоканал», річковий порт.

Економіко-визначальні підприємства району, на сучасному етапі, в значній мірі зберігають свій виробничий, технічний та інтелектуальний потенціал.

Освіта, наука та медицинаРедагувати

В Дніпровському районі розташовані 21 загальноосвітній навчальний заклад комунальної форми власності, 18 дошкільних навчальних закладів та 2 дошкільних відділення при навчально-виховних комплексах.

На території району функціонують 2 навчально-виховних заклади недержавної форми власності: спеціалізована школа «Хабад Любавич» з поглибленим вивченням івриту та англійської мови, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліцей економіки та інформаційних технологій».

У 23 школах Дніпровського району навчаються понад 11,8 тис. школярів, у 18 дошкільних закладах виховуються понад 4,7 тис. малюків.

Дошкільні заклади мають спеціалізовані групи, які спрямовані надавати додаткові послуги, що сприяють всебічному розвитку дітей дошкільного віку. Так, в районі функціонує 7 санаторних груп та 31 спеціалізована група.

На території району розташовані 2 вищих навчальних заклади різних рівнів акредитації:

Також функціонують 3 професійно-технічних навчальних заклади:

Науковий потенціал району представляють: Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України, ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» ПАТ «ВІТ», ПАТ Спеціальне проектне і конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь».

У Дніпровському районі працюють дві клінічні лікарні:

  • Комунальний заклад «Міська клінічна лікарня № 3»;
  • Комунальна установа «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9»;
  • Комунальний заклад охорони здоров'я «Дитяча поліклініка № 6»;
  • Комунальний заклад «Пологовий будинок № 4»;
  • Комунальний заклад охорони здоров'я «Міська стоматологічна поліклініка № 3».

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району сприяє налагодженій роботі лікувально-профілактичних установ.

Культура та мистецтвоРедагувати

На території Дніпровського району розташована значна кількість історико-культурних національних пам'яток та пам'ятників.

Саме на території району знаходяться основні пам'ятки доби раннього слов'янства, антів, Київської Русі, пам'ятки XVIII століття.

Це унікальна природна і козацька реліквія — 700-річний Запорозький дуб, поряд з яким здійснено реконструкцію туристичного комплексу. Це і легендарний ДніпроГЕС, це і меморіал «Скорботна мати», де увічнено пам'ять понад 1600 загиблих бійців-визволителів міста Запоріжжя від фашистських загарбників у жовтні 1943 року.

На території району розташовані:

  • Запорізька обласна філармонія;
  • Міський палац юнацької та дитячої творчості;
  • Центр дитячої та юнацької творчості Дніпровського району;
  • музичні школи;
  • Палац культури «Металургів» ПАТ «Запоріжсталь», Палац культури ПАТ «ЗалК», Палац культури ПАТ «Запоріжтрансформатор», Палац культури «Енергетиків» ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Працює 10 бібліотек з загальним фондом понад 345,4 тис. книг, обсяг читачів яких складає 38064 особа.

Для відпочинку в районі існує 13 скверів та 5 парків; зокрема сквер на площі Запорізькій, парки Металургів та Енергетиків, сквери по бульвару Вінтера, вулицях Товариській, Ладозькій, Розенталь, Сергія Синенка тощо.

На території району розташований стадіон «Славутич-Арена» (раніше — «Металург»).

З метою організації відпочинку дітей в районі функціонують дитячо-юнацькі клуби, спортивні та дитячі майданчики у парку по вулиці Сергія Синенка, у Осипенківському і Бородінському мікрорайонах.

У серпні 2011 року на території району відкрито новий меморіальний комплекс (встановлено зенітне знаряддя КС-12 зразка 1941 року), присвячений солдатам 3-ї батареї 16 зенітно-артилерійського полку.

Для вшанування Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні по вулиці Гребельній розташований меморіал «Скорботна мати».

Житлово-комунальне господарствоРедагувати

Житловий фонд району налічує 32 тис. квартир. Це понад 800 будинків та 21 гуртожиток.

Політичне життяРедагувати

Дніпровський район (разом із Заводським районом м. Запоріжжя) відноситься до територіального виборчого округу № 75 з виборів Народних депутатів України ЦВК, 75 округ. У жовтні 2014 року перемогу на виборах до Верховної Ради України вздобув висуванець Блоку Петра Порошенка Артюшенко Ігор[6].

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Шиханов Р. Б. Ленінський район міста Запоріжжя (1928—2008 роки): становлення та розвиток місцевих органів влади. — Запоріжжя: АА Тандем, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-488-015-9

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Перейменування Кічкаського (Дніпробудівського) району в Ленінський район
  2. Про перейменування Ленінського району в місті Запоріжжі на Дніпровський район. Архів оригіналу за 24 березень 2016. Процитовано 20 лютий 2016. 
  3. Головешко В. П. (01.05.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск. Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу за 07.03.2012. Процитовано 23.07.2016. 
  4. Головешко В. П. (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск. Головне управління статистики у Запорізькій області. [недоступне посилання з травень 2019]
  5. Соціально-економічний паспорт Дніпровського району (станом на 01.07.2017). Архів оригіналу за 22.08.2017. Процитовано 07.10.2017. 
  6. Артюшенко баллотируется в депутаты от блока Порошенко на округе Кальцева