Дмитренки (Білоцерківський район)

село в Київській області, Україна

Дмитре́нки — село в Україні, у Медвинській сільській громаді Білоцерківського району Київської області. До старостинського округу також належать села Гута й Коряківка.

село Дмитренки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Медвинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1600
Населення 321
Площа 1,8 км²
Густота населення 248,33 осіб/км²
Поштовий індекс 09750
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°25′17″ пн. ш. 30°51′51″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 30.86417° сх. д. / 49.42139; 30.86417Координати: 49°25′17″ пн. ш. 30°51′51″ сх. д. / 49.42139° пн. ш. 30.86417° сх. д. / 49.42139; 30.86417
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Місцева влада
Адреса ради 09750, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дмитренки
Карта
Дмитренки. Карта розташування: Україна
Дмитренки
Дмитренки
Дмитренки. Карта розташування: Київська область
Дмитренки
Дмитренки
Мапа
Мапа

Загальна інформація ред.

Село Дмитренки розташоване за 80 кілометрів на південь від районного центру — міста Біла Церква. Площа села — 239 га. Станом на 01.01.2012 року в селі мешкав 321 житель, було 246 приватних господарств: 156 господарств постійного населення та 90 господарств сезонного населення. Село газифіковане, є діючий водопровід, яким користуються школа та 27 приватних господарств. У селі був навчально-виховний комплекс: школа — дитячий садок,в якому у 2012 році навчалися 35 дітей.На даний час школа не працює,в її приміщенні розташовується будинок культури.В селі є фельдшерський пункт,бібліотека,поштове відділення,магазин. Працюють дві станції стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна». Усі землі для ведення товарного виробництва орендує СТОВ «Щербашенське», контора якого знаходиться в селі Медвині.[1]

Географія та сільський туризм ред.

Через село Дмитренки протікають річки Реп'яшка та Хоробра, на території села є 4 ставки, навкруги розкинулись поля й ліси, територія села горбиста. Мальовничі краєвиди й затишний відпочинок на лоні природи дали початок розвитку зеленого туризму на селі — садиба «Калиновий кущ» організовує відпочинок для туристів.[1][2]

Історія ред.

Відомо, що раніше тут жили скіфи — 3 групи скіфських курганів розташовані в лісі біля села й відомі як «Медвинська Група курганів».[1]

Назва села Дмитренки походить, за переказами, від імені першого поселенця Дмитра. Село засновано в 16 столітті. Через горбисту місцевість і ліси селяни в давні часи були малоземельними й жили дуже бідно.[1]

1727 року в селі було побудовано Свято-Покровську церкву. Священиком тоді був отець Даміан, посвячений у Переяславі. 1741 року в селі було 40 дворів. З 1744 священиком став уніат Матвій Тарасенко. 1748 року дерев'яний храм було повністю перебудовано.[3]

Після скасування Гетьманщини з 1796 року Дмитренки належали Медвинській волості Богуславського, а з 1844 року — Канівського повіту Київської губернії.

До скасування кріпацтва село належало графам Браницьким, на заході села — на Дмитренській Гуті — існував скляний завод. 1859 року в селі мешкали 1294 особи.[3]

З 1847—1883 роки в церкві Покрова Пресвятої Богородиці священиком був Моїсей  Іродіонович  Пясецький. Також були причетник та просвирня. Серед прихожан було 830 чоловіків та 840 жінок, також у селі мешкало 36 євреїв. Таким чином, населення території сільського приходу (разом із Гутою) налічувало 1706 осіб. У церковно-приходській школі навчалися 15 хлопців. Дерев'яний храм був у поганому стані, а церква мала близько 38 десятин землі.[4] Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Дмитренки (приписні прис. с.* Гута Дмитринська) Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/dmyt_002.xml [Архівовано 25 червня 2019 у Wayback Machine.]

1890 року в селі було збудовано першу шкільну хатину, де дітей став навчати вчитель, а до цього селян навчав дяк.[1]

За даними перепису 1897 року у Дмитренках мешкала 1241 особа (595 чоловіків та 646 жінок, православних — 1215).[5]

1909 року було збудовано 3-класну школу, яку відвідували 35-40 учнів.[1]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 519 жителів села[6], село потрапило на «чорну дошку».

Протягом Німецько-радянської війни боїв у селі не було. В 1944 році в приміщенні Дмитренківської школи був шпиталь для поранених бійців Корсунь-Шевченківської битви. 29 померлих від ран солдат похоронено у братській могилі в центрі села. Також у центрі села є меморіал Слави, де увічнено імена 203 жителів сіл Дмитренки, Гута, Коряківка, які загинули на фронтах війни.[1]

Кінець 1980-х — початок 1990-х років минулого століття став періодом активного розвитку села. Побудовано 10 житлових будинків із господарськими будівлями та 4 2-поверхові 8-квартирні будинки для спеціалістів та колгоспників. Побудовано дороги з твердим покриттям, гаражі, комори, тік, контору, ряд об'єктів соціальної інфраструктури села, проведено водопровід, газифіковано село. Більше 200 чоловік працездатного населення працювали в полях та на тваринницьких фермах колгоспу, працював колгоспний дитячий садок.[1]

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. а б в г д е ж и Дмитренки на сайті Богуславської РДА http://boguslav-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=349 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 7 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. а б Л. Похилевичъ. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ, 1864. — С. 551-552, 567. http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/EStore/Local/1864Poxylevych.html [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  4. Памятная книжка Кіевской епархіи. — Кіевъ, 1882. — II. Статистическіе списки церквей Кіевской епархіи. — С. I-III, 91-92. http://ua.bookfi.org/book/1476527 [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
  5. Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей. — С.-Петербургъ, 1905. — С. 81. http://book-old.ru/BookLibrary/00100-Statistika-Rossii/1905.-Naselennyie-mesta-Rossiyskoy-Imperii-v-500-i-bolee-zhitele.html [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
  6. Дмитренки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Цікаві посилання ред.