Димитар Дечев
Димитар Фердинандов Дечев — болгарський вчений, класик-філолог, історик і епіграф[2], академік Болгарської академії наук. Засновник і дійсний член Болгарського археологічного інституту (1920) і член Австрійського археологічного інституту.
| Димитар Дечев | |
|---|---|
| Димитър Дечев | |
| Народився |
28 серпня 1877 або 1877[1] Свіштов, Османська імперія |
| Помер |
4 вересня 1958 або 1958[1] Софія, Народна Республіка Болгарія |
| Діяльність | філолог, класичний філолог, історик, викладач університету, декан, науково-педагогічний працівник |
| Галузь | класична філологія[1] і історія[1] |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Знання мов | болгарська[1] і німецька[1] |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Членство | Болгарська академія наук |
| Батько | Q12297535? |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Дечев народився 28 серпня 1877 року в місті Свиштов в родині вчителя Фердинанда Дечева. Він пройшов і закінчив класичну філологію в Німеччині в Лейпцигу і в Геттінгені. Спеціалізувався в Німеччині, Італії та Австрії.
Після повернення до Болгарії він працював викладачем у Чирпані (1895—1896) і Софії (1903—1904). У 1914 році почав працювати у Софійському університеті як викладач латинської мови, з 1921 — доцент, а з 1928 — постійний професор і завідувач кафедри латинської філології. У 1933 — 1934 рр. — декан історико-філологічного факультету Софійського університету. З 1943 року він був дійсним членом, академіком Болгарської академії наук.
Джерела ред.
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ Інформаційний бюлетень. Центральна бібліотека Болгарської академії наук [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] , вип