Дільмун
Дільму́н (можливо, сучасний острів Бахрейн) — відомий давнім шумерам острів у Перській затоці.[1]
| Дільмун | |
|---|---|
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| Країна | |
| Населення |
|
 Дільмун у Вікісховищі | |
В уявленнях шумерів Дільмун представлявся батьківщиною людства і колискою цивілізації в цілому і шумерського народу зокрема. Дільмун вперше згадується в шумерській міфології і аккадському героїчному епосі про Гільгамеш, а також у торгових написах шумерських міст-держав III тисячоліття до н. е., в яких острів відіграє роль посередника у торгівлі Шумера і Хараппської цивілізації долини Інду (мабуть, країна Мелухха в Аккадських записах). В шумерських сказаннях героїчного циклу і поемі про Гільгамеша Дільмун фігурує як місце проживання Ут-Напіштіма — людини, що врятувалася від потопу, до якого Гільгамеш припливає після смерті Енкіду в пошуках секрету вічного життя.
Через Дільмун в Шумер здійснювався експорт міді, дорогоцінних каменів, перлів і окремих овочів, натомість з Месопотамії через острів вивозилася різноманітна продукція сільського господарства. Дільмун залишався важливим центром міжнародної торгівлі і після об'єднання Шумера і Аккада під владою Шаррумкена і Ур-Намму; власне, документація часів Саргона Аккадського стверджує, що цар «брав кораблі з Мелуххі, Магана, Дільмун».
_burial_chambers_at_Saar,_Bahrain.JPG)
На північному узбережжі сучасного Бахрейну археологами було виявлено значне за розмірами міське поселення, що займало площу близько 18 га і населене декількома тисячами мешканців. Поселення розбудовувалося в кілька етапів в період близько 2800-1800 до н. е., що відповідає часу згадки про Дільмун в месопотамських джерелах. Археологічні пам'ятки, що нагадують знайдені в дільмунському поселенні на Бахрейні, зустрічаються також на південному узбережжі Перської затоки й на низці островів в затоці.
У наступні століття острів втрачає своє торгове значення: у період Новоассирійської імперії він вважався васалом Ассирії, а пізніше увійшов до складу Нововавілонського царства без збереження автономних прав. Нещодавнє відкриття палацу Рас аль-Калах на острові Бахрейн має дати нову інформацію про пізній період історії Дільмуна.
Наступні згадки про острів, вже під грецькою назвою Тілос, відносяться до періоду еллінізму. Полководець Олександра Македонського Неарх, можливо, допливав до острова, але не висаджувався на нього. Після маловивченого періоду панування Селевкідів колишній Дільмун відійшов до парфян, а потім — до Шапура II. Після арабського завоювання починається мусульманська історія Бахрейну.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Crawford, Harriet E. W. (1998). Dilmun and its Gulf neighbours. Cambridge: Cambridge University Press. с. 5. ISBN 0521583489.
Посилання ред.
- Indus Valley - Mesopotamian trade passing through Dilmun
- Bahrain National Museum's hall of Dilmun
- Greek inscriptions found on Bahrein (a pdf-file)[недоступне посилання з 01.10.2019]
- Dilmun Calendar Theory Backed, Gulf Daily News, 11 July 2006
- Dilmun Site Al-Khidr, Failaka Island, State of Kuwait [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Lost ancient civilisation's ruins lie beneath Gulf, says boffin [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]