Відкрити головне меню

Шапур II Великий — цар царів (шахиншах) Ірану, правив у 309—379. З династії Сасанідів, син Ормізда II. У Вавилонському Талмуді його матір'ю названа юдейка Кушанку по імені Іфра Ормізд (Орімед).

Шапур II
парф. šhypwhr; пехл. šhpwr-y‎;
вірм. Շապուհ (Шапух);
дав.-гр. Σαπώρης (Сапурис);
лат. Sapores, Sapor
Shapurii.jpg
шахиншах Ірану і не-Ірану
309 — 379
 
Народження: 309[1]
Фірузабад, Фарс (остан), Іран
Смерть: 379
Бішапур, Казерун[d], Фарс (остан), Іран
Громадянство: Держава Сасанідів
Віросповідання: Зороастризм
Батько: Ормізд II
Діти: Хорміздухт[d] і Шапур III

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився вже після смерті свого батька. Вступ його на престол проходив в складній обстановці. У 309 році були живі ще як мінімум два його старших брата: теж Шапур, згодом цар «Сакастан, Турестана і Індії до узбережжя моря», і Хормізда, але шахом став саме Шапур II.

Джерела повідомляють, що коли Шапур II досяг віку шістнадцяти років (325), він почав кампанію з метою приборкати арабські племена і забезпечити безпеку на кордонах імперії. Шапур II вперше атакував Аяду, який знаходився в Межиріччі. Потім він перетнув Перську затоку, досягнувши Аль Ḵaṭṭ, який є прибережним регіоном Бахрейну та Катару. Він напав на Хаджар, населені племенами Taghlib, Bakr bin Wael і Abd al-Qays. Убивши велику частину населення, він також, наказав зруйнувати колодязі, змушуючи арабів страждати від спраги. Треба відзначити, що жорстокість войовничого Шапура II була однією з яскравих сторін його характеру. Араби прозвали його «Зу-ль актаф», «власник лопаток», «той, хто пробиває плечі», «заплічників» (від «актаф», плечі) — в пам'ять про те, що він наказував пробивати полоненим лопатки і, протягнувши мотузку, підвішувати на деревах. В результаті цих завоювань арабські племена були витіснені в глибину Аравійського півострова і район Перської затоки залишився в руках Сасанідів. Після смерті Шапура II у 379 році. трон спадкував Ардашир II.

ПриміткиРедагувати

  1. Faceted Application of Subject Terminology

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати