Вікіпедія

Ґільґамеш (цар)

Шумерський цар та головний герой Епосу про Ґільґамеша
(Перенаправлено з Гільгамеш)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґільґамеш.

Гільгаме́ш[2][3], або Ґільґаме́ш[4][5][6] (аккад. 𒀭𒄑𒂆𒈦, трансліт. Gilgāmeš; походить від шум. 𒀭𒄑𒉋𒂵𒎌, трансліт. Bilgames)[7] — персонаж шумеро-аккадської міфології та головний герой Епосу про Гільгамеша, епічної поеми написаної аккадською мовою наприкінці II століття до н. е. Ймовірно міг бути реальним царем, який правив у шумерському місті Урук та згодом був увіковічнений як божество. Його правління могло припадати на ранньодинастичний період (прибл. 2900 – 2350 рр. до н. е.), але популярним персонажем літератури він став лише за третої династії Ур (прибл. 2112 – 2004 рр. до н. е.).

Ґільґамеш
Народивсяневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Урук Редагувати інформацію у Вікіданих
Померневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Урук Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності28 століття до н. е.[1] — 27 століття до н. е.[1]
БатькоЛугальбанда Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиНінсун Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиУрнунгаль Редагувати інформацію у Вікіданих

Легендарні подвиги Гільгамеша описані в п’яти збережених шумерських поемах. Найдавнішою із них, ймовірно, є «Гільгамеш, Енкіду та підземний світ»[8], в якій Гільгамеш приходить на допомогу богині Інанні та відганяє істот, що захопили її дерево «хулуппу». За це богиня винагороджує його двома подарунками — «мікку» та «пікку» (ймовірно, м'яч та палиця; проте їх призначення достаменно невідомі[9]), які він губить. Після смерті Енкіду його тінь розповідає Гільгамешу про похмурі умови в підземному світі. Поема Гільгамеш і Ага описує повстання Гільгамеша проти його сюзерена Агга з Кіша. Інші шумерські поеми розповідають про перемогу Гільгамеша над велетнем Хумбабою і Небесним биком, а п'ята, погано збережена поема розповідає про його смерть і похорон.

Пізніше ці історії були оброблені в єдину пов’язану оповідь. Стандартна аккадська версія Епосу про Гільгамеша була складена писарем на ім’я Сін-лекі-уннінні, ймовірно, протягом середньовавилонського періоду (бл. 1600 – 1155 рр. до н. е.) на основі набагато давнішого джерельного матеріалу. В епосі Гільгамеш — напівбог надлюдської сили, який дружить з дикою людиною Енкіду. Разом вони потрапляють у багато пригод, найвідоміша з яких — перемога над Хумбабою (шумер. Хувава) і Небесним биком, якого насилає на них богиня Іштар після того, як Гільгамеш відхиляє її пропозицію стати її дружиною. Після смерті Енкіду від хвороби, насланої богами як покарання, Гільгамеш починає боятися власної смерті та відвідує мудреця Утнапіштіма, який пережив Великий потоп, сподіваючись знайти безсмертя. Гільгамеш постійно провалює поставлені перед ним випробування і повертається додому в Урук, розуміючи, що безсмертя йому недоступне.

Епос про Гільгамеша було віднайдено при розкопках бібліотеки Ашшурбаніпала в 1849 році. Після перекладу на початку 1870-х років твір викликав широку полеміку через подібність між його частинами та єврейською Біблією. Гільгамеш залишався маловідомим до середини 20-го століття, але з кінця 20-го століття він стає все більш помітною фігурою в сучасній культурі.

Етимологія імені

ред.
 
«Gišțubar – на вихід!», публікація Теофіла Пінчеса 1890 року щодо правильного прочитання імені Гільгамеша, яке раніше розшифровувалося як «Іздубар». Після цього Арчибальд Сейс зазначив, що назва з’явилася в «De Natura Animalium» Еліана як дав.-гр. Γίλγαμος, трансліт. Gilgamosна початку 200-х років нашої ери[10].

Сучасна форма «Гільгамеш» є прямим запозиченням з аккадського 𒀭𒄑𒂆𒈦, яке зазвичай передають як Gilgāmeš. Ассирійська форма імені походить від ранньої шумерської форми 𒀭𒄑𒉋𒂵𒎌, або «Більгамеш». Сама назва скоріше за все перекладається як «(родич) — герой», хоча дослідники досі не визначилися про якого саме «родича» тут йде мова. Іноді припускають, що шумерська форма імені вимовлялася як «Пабільгамеш», читаючи компонент «більга» як «пабільга» (𒉺𒉋𒂵), споріднений термін, який описував сімейні стосунки, однак це не підтверджено епіграфічними чи фонологічними доказами[11].

Біографічні відомості

ред.

Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.

Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.

На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю Кіша Аззі.

Агга через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Агги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Аггга прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою кішців.

У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.

Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.

Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Ковалів, Ю. (2007). Літературознавча енциклопедія у двох томах. Видавничий центр «Академія».
  3. ↑ Іванченко, Михайло (2000). Таємниця нашої прадавнини: науково-популярна розповідь. Видавництво «Молодь».
  4. ↑ Ґільґамеш [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  5. ↑ Лозко Галина. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Навчальний посібник / К.: АртЕК, 2001.- 304 c.
  6. ↑ Віттлін Юзеф [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
  7. ↑ George, A. R., ред. (2003). The Babylonian Gilgamesh epic: introduction, critical edition and cuneiform texts. Переклад: George, A. R. Oxford: Oxford University Press. с. 71—77. ISBN 0-19-814922-0. OCLC 51668477.
  8. ↑ Гільгамеш, Енкіду та підземний світ: переклад. etcsl. Oxford University. Процитовано 18 березня 2021.
  9. ↑ Foster, Benjamin R.; Frayne, Douglas; Beckman, Gary M., ред. (2001). The epic of Gilgamesh: a new translation, analogues, criticism. A Norton critical edition. New York: Norton. ISBN 978-0-393-97516-1.
  10. ↑ Emmerich, Karen (2016). "A message from the antediluvian age": The Modern Construction of the Ancient "Epic of Gilgamesh". Comparative Literature. [Duke University Press, University of Oregon]. 68 (3): 251—273. doi:10.1215/00104124-3631557. ISSN 0010-4124. JSTOR 44211304. Процитовано 2 січня 2024.
  11. ↑ Gonzalo Rubio. "Reading Sumerian Names, II: Gilgameš." Journal of Cuneiform Studies, vol. 64, The American Schools of Oriental Research, 2012, pp. 3–16, https://doi.org/10.5615/jcunestud.64.0003.

Література

ред.
  • Кантата Ґільґамеш (укр.) (ерз.)
  • Damrosch, David (2007). The Buried Book: The Loss and Rediscovery of the Great Epic of Gilgamesh. Henry Holt and Co. ISBN 0-805-08029-5.
  • George, Andrew [1999], The Epic of Gilgamesh: the Babylonian Epic Poem and Other Texts in Akkadian and Sumerian, Harmondsworth: Allen Lane The Penguin Press, 1999 (published in Penguin Classics 2000, reprinted with minor revisions, 2003. ISBN 0-14-044919-1
  • George, Andrew, The Babylonian Gilgamesh Epic — Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts, Oxford: Oxford University Press, 2 volumes, 2003.
  • Gmirkin, Russell E, Berossus and Genesis, Manetho and Exodus, New York, T & T Clark International, 2006.
  • Foster, Benjamin R., trans. & edit. (2001). The Epic of Gilgamesh. New York: W.W. Norton & Company. ISBN 0-393-97516-9.
  • Hammond, D. & Jablow, A. [1987], «Gilgamesh and the Sundance Kid: the Myth of Male Friendship», in Brod, H. (ed.), The Making of Masculinities: The New Men's Studies, Boston, 1987, pp. 241-258.
  • Kovacs, Maureen Gallery, transl. with intro. (1985,1989). The Epic of Gilgamesh. Stanford University Press: Stanford, California. ISBN 0-8047-1711-7. Glossary, Appendices, Appendix (Chapter XII=Tablet XII). A line-by-line translation (Chapters I—XI).
  • Jackson, Danny (1997). The Epic of Gilgamesh. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers. ISBN 0-86516-352-9.
  • Mitchell, Stephen (2004). Gilgamesh: A New English Version. New York: Free Press. ISBN 0-7432-6164-X.
  • Oberhuber, K., ed. (1977). Das Gilgamesch-Epos. Darmstadt: Wege der Forschung.
  • Parpola, Simo, with Mikko Luuko, and Kalle Fabritius (1997). The Standard Babylonian, Epic of Gilgamesh. The Neo-Assyrian Text Corpus Project. ISBN 951-45-7760-4 (Volume 1). {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  • Pettinato, Giovanni (1992). La saga di Gilgamesh. Milan, Italy: Rusconi Libri. ISBN 9788818880281.
  • Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0.
  • Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев. — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4.
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Gilgamesh
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґільґамеш_(цар)&oldid=45270776