Дзьобня

Дзьо́бня^[1], дзьобенка, коломийка — вовняна торба, яку носили українські жінки та дівчата. Слово «дзьобня» походить, певно, від прасл. *zobъ — «їжа», «корм»; пор. дав.-рус. зобьня, зобница («хлібна міра», «торба»), рос. зобня («хлібна міра»), болг. зобник, серб. зобница^[2].

Опис ред.

Надівали дзьобню через ліве плече. У такій торбі жінки носили хустку, хліб та ін. Дзьобні робилися ремісним способом, дівчати прикрашали свої торби срібними чи золотими вузькими галонами, нашивали також блискучі мосяжні ґудзики, тому таку торбу видно було уже здалеку. Також торба могла бути прикрашена золотими нитками. Торба до святкового строю була червоного кольору.

Чоловіки носили шкіряні сумки — табівки.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Дзьобня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Література ред.

Володимир Шухевич, «Гуцульщина», Т 1, ст. 159

Посилання ред.

Коломийка [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 682. — 1000 екз.

[1] Дзьобня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[1]

[2]