Дзета Золотої Риби
Розташування Дзета Золотої Риби (обведено) | |
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Золота Риба |
ζ Золотої Риби A | |
Пряме сходження | 05г 05х 30.65618с[1] |
Схилення | -57° 28′ 21.7289″[1] |
Видима зоряна величина (V) | 4.708[2] |
ζ Золотої Риби B | |
Пряме сходження | 05г 05х 47.37235с[3] |
Схилення | -57° 33′ 13.7974″[3] |
Видима зоряна величина (V) | 8.932[4] |
Характеристики | |
Спектральний клас | F7V |
Показник кольору (B−V) | 0.526±0.011 |
Показник кольору (U−B) | {{{u-b}}}
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −1.15±0.22[1] км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: −32.140[1] мас/р Схил.: 117.417[1] мас/р |
Паралакс (π) | 86.0239 ± 0.1516 мас[1] |
Відстань | 37.91 ± 0.07 св. р. (11.62 ± 0.02 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
4.38[5] |
Фізичні характеристики | |
Маса | 1.07[6] M☉ |
Радіус | 1.07+0.02 −0.07[1] R☉ |
Світність | 1.550±0.005[1] L☉ |
Ефективна температура | 6,227+223 −59[1] K |
Обертальна швидкість (v sin i) | 15.4 ± 0.8[5] км/с |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для zet+Dor |
Дзета Золотої Риби (лат. Zeta Doradus, ζ Dor) — молода зоряна система, розташована приблизно за 38 світлових років від нас. Система складається з двох далеко віддалених зірок, причому основна досить яскрава, щоб її можна було спостерігати неозброєним оком, а вторинна набагато слабша зірка, для спостереження за якою потрібне телескопічне обладнання.
Компоненти
ред.Дзета Золотої Риби А — яскрава зірка високого власного руху зі спектральним типом F7V, що означає, що це зірка головної послідовності, гарячіша та яскравіша за Сонце. З видимою зоряною величиною 4,71 це приблизно восьма за яскравістю зірка в сузір’ї Золотої Риби. Хоча було відомо, що Дзета Золотої Риби B яка є сусідньою зіркою принаймні з часів Каталогу найближчих зірок Глізе, що це звичайний правильний супутник Дзети Золотої Риби A, який був утворений набагато пізніше завдяки супутниковим даним Гіппаркоса. Дві зірки утворюють широку подвійну систему з фізичною відстанню між компонентами приблизно 0,018 парсек[6] (0,06 світлових років), що становить приблизно 3700 астрономічних одиниць. Це можна порівняти з відстанню в 15000 астрономічних одиниць між Альфа Центавра AB і Проксима Центавра.
Обидва компоненти системи демонструють значну активність: логарифм R'HK зірок дорівнює -4,373 і -4,575[7] відповідно, тоді як зірка є «тихою», якщо має логарифм R'HK <-4,8. Це свідчить про молодість системи; справді, оцінений вік Дзета Золотої Риби A становить лише 0,58 мільярда років[8], приблизно восьма частина сонячного віку.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
- ↑ zet Dor. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних.
- ↑ а б Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
- ↑ GJ 1075. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних.
- ↑ а б Ammler-von Eiff, Matthias; Reiners, Ansgar (June 2012), New measurements of rotation and differential rotation in A-F stars: are there two populations of differentially rotating stars?, Astronomy & Astrophysics, 542: A116, arXiv:1204.2459, Bibcode:2012A&A...542A.116A, doi:10.1051/0004-6361/201118724, S2CID 53666672.
- ↑ а б Shaya, Ed J.; Olling, Rob P. (January 2011), Very Wide Binaries and Other Comoving Stellar Companions: A Bayesian Analysis of the Hipparcos Catalogue, The Astrophysical Journal Supplement, 192 (1): 2, arXiv:1007.0425, Bibcode:2011ApJS..192....2S, doi:10.1088/0067-0049/192/1/2, S2CID 119226823
- ↑ Gray, R. O. та ін. (2006). Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 pc-The Southern Sample. The Astronomical Journal. 132 (1): 161—170. arXiv:astro-ph/0603770. Bibcode:2006AJ....132..161G. doi:10.1086/504637. S2CID 119476992.
- ↑ Maldonado, J. та ін. (May 2012). Metallicity of solar-type stars with debris discs and planets. Astronomy & Astrophysics. 541: A40. arXiv:1202.5884. Bibcode:2012A&A...541A..40M. doi:10.1051/0004-6361/201218800. S2CID 46328823.
Посилання
ред.- NStars: 0505-5728[недоступне посилання з 01.07.2016]