Дзвонарська вулиця (Калуш)

Вулиця Дзвона́рська — вулиця центральної частини міста Калуша.

Вулиця Дзвонарська
Калуш
Будівля ливарні на фоні радянської багатоповерхівки
Будівля ливарні на фоні радянської багатоповерхівки
Будівля ливарні на фоні радянської багатоповерхівки
МісцевістьСередмістя
РайонЦентр
Розміщенняміж вул. Сівецька і вул. Ковжуна
Назва на честьЛиварня Дзвонів
Колишні назви
Сівецька, Молотова, Семанишина
польського періоду (польською)Siwiecka
радянського періоду (українською)Молотова, Семанишина
радянського періоду (російською)Молотова, Семанишина
Загальні відомості
Протяжність440 м
Координати початку49°1′30.42″ пн. ш. 24°22′5.73″ сх. д. / 49.0251167° пн. ш. 24.3682583° сх. д. / 49.0251167; 24.3682583
Координати кінця49°1′28.62″ пн. ш. 24°21′44.01″ сх. д. / 49.0246167° пн. ш. 24.3622250° сх. д. / 49.0246167; 24.3622250
Транспорт
Автобуси8, 8А, 6, 6А, 11, 5
Рухудень — односторонній, уночі — двосторонній
Покриттяасфальт, тротуари
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиЛиварня дзвонів Фільчинських
Пам'ятникимеморіальна дошка Ярославу Косарчину
Навчальні закладишкола №3
Аптеки4
Забудовазмішана
Комерціябазар, магазини
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Дзвонарська вулиця у Вікісховищі

Розташування

ред.

Є продовженням вулиці Ковжуна від перехрестя з майданом Шептицького та площею Героїв, продовжується у вулицю Сівецьку від перехрестя з вулицею Винниченка та проспектом Лесі Українки. До Дзвонарської зліва прилучається вулиця Підвальна.

Історія

ред.

Одна з найдавніших міських вулиць — вже наявна була на карті Апенцелєра 1787 року. Була частиною найдовшої колись у Калуші вулиці — Сівецької[1], яка в реєстрі вулиць Калуша 1939 року мала № 60 і знаходились будинки № 1232—1355. За часів СРСР 14.03.1947 була перейменована на вулицю Молотова (один з поплічників Сталіна) і 22.10.1957 на Семанишина (місцевий комуністичний посіпака).

5 лютого 1991 року ця частина вулиці відділена від Сівецької і названа на честь розташованої тут будівлі колись знаменитої ливарні дзвонів Фільчинських.[2]

Сьогодення

ред.

На лівому боці вулиці розташовані два дев'ятиповерхові будинки (№ 5, № 19). Навпроти школи знаходиться будинок № 5, на першому поверсі якого розташувалися різноманітні комерційні заклади: супермаркет 555, магазин побутової техніки «Електрон», меблевий магазин, магазин побутової хімії. Також в будівлі знаходяться заклади соціального призначення: відділення дитячої поліклініки, студії міського і районного телебачень та виставкова зала. За студією КМТ знаходиться двоповерхова добудова до будинку комерційного призначення. На першому поверсі розташований магазин паркету, а на другому — заклад швидкого харчування Роял Бургер.

Далі стоїть найвідоміша двоповерхова будівля вулиці — колишня ліярня дзвонів Фельчинських[3], яка використовується для комерційного призначення і містить ряд бутиків.

Вулиця найбільш відома продуктовим ринком, що складається із торгових рядів, декількох новозбудованих магазинів[4] та манежу (до 1995 року стояв на стадіоні Хімік) з продажу м'ясних виробів. На ринку також розташовані дві аптеки та центральна філія Приватбанку. Позаду Приватбанку розташований Торговий центр, що торгує одягом — Пасаж.

З правого боку вулиці (від центру) розташовується ЗОШ № 3[5], СТО, магазин автозапчастин та басейн «Акваторія». До школи прилягають магазин шкільних товарів і торгові ряди. Ближче до р. Сівка розташувався речовий ринок — своєрідний секонд-хенд просто неба. Люди його називають «гуманітарка». Навпроти будинку № 19 знаходиться Торговий центр — Гостинний дім: на першому поверсі розташований однойменний продуктовий супермаркет, а на другому — торговий ряд з продажу одягу, біжутерії та посуду. На першому поверсі торгового центру з правого боку розташувалася піцерія.

Транспортне сполучення

ред.

Початком вулиці проходять міські маршрути № 1-б, 5, 6 і 8. На вулиці немає жодної автобусної зупинки. Проте з вулиці легко можна дістатися на авто чи таксі до інших частин міста. Двосторонній проїзд повз ринок по вулиці з 8 вечора до 8 ранку, односторонній — удень.

Фотогалерея

ред.

Примітки

ред.
  1. У мережі оприлюднили мапу Калуського повіту 1925 року
  2. Цапів В. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш : Калуська друкарня, 2005. — С. 76.
  3. Рекламно-інформаційна кампанія дзвоноливарних фірм Калущини. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  4. У Калуші на центральному ринку знесли чотири МАФи і трансформаторну підстанцію. ФОТО. — «Вікна», 2019.09.02. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  5. «Бронза» рейтингу. Калуська ЗОШ №3 прийняла 1109 учнів. ФОТО. — «Вікна», 2019.09.02. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.

Джерела

ред.