Семанишин Микола Олексійович
Микола Олексійович Семанишин (1909, село Пійло, тепер Калуського району Івано-Франківської області — 1944, тепер Польща) — радянський діяч, підпільник КПЗУ, заступник голови Калуського райвиконкому, голова Войнилівського райвиконкому Станіславської області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання від Станіславської області (у 1940—1944 роках).
| Семанишин Микола Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1909 село Пійло, тепер Калуського району Івано-Франківської області |
| Помер |
1944 тепер Польща |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | Комуністична партія Західної України |
Біографія ред.
Народився в бідній селянській родині. З дванадцятирічного віку наймитував, працював на тартаці (лісопильному заводі) в місті Брошневі, на залізниці в місті Калуші.
Член Комуністичної партії Західної України (КПЗУ) з 1930 року. Мав партійний псевдонім Дільмас.
Один із організаторів страйку робітників копальні «ТЕСП» (у 1931), антивоєнної демонстрації трудівників Калуша і навколишніх сіл (у 1932 році). У 1933 році — секретар Калуського районного комітету КПЗУ.
За революційну діяльність неодноразово арештовувався польською владою і притягався до судової відповідальності. Сидів у в'язницях Станіслава, Стрия і Тарнова. У лютому 1938 року у зв'язку з амністією достроково звільнений, повернувся до міста Калуша.
Після захоплення Західної України Червоною армією у вересні 1939 року брав активну участь у діяльності радянських органів влади. 22 жовтня 1939 року обраний депутатом Народних зборів Західної України.
З січня 1940 року — заступник голови виконавчого комітету Калуської районної ради депутатів трудящих Станіславської області, 24 березня 1940 року був "обраний" депутатом Верховної Ради Радянського Союзу. У 1941 році — голова виконавчого комітету Войнилівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області.
Під час німецько-радянської війни евакуйований у східні райони СРСР, був задіяний у радянському партизанському русі. Із січня по травень 1944 року служив комісаром Тернопільського партизанського з'єднання імені Хрущова, яке діяло на території Волині, Білорусі та Польщі. Загинув у бою на польській території.
Іменем Миколи Семанишина 22.10.1957 була названа вулиця в місті Калуш, але 5.02.1991 вулиці повернена історична назва — Сівецька. Аналогічна історія з вулицею його імені в рідному селі — перейменована на вулицю Незалежності.[1]
Джерела ред.
- Борці за возз'єднання — Львів, Каменяр, 1989 рік — с.276—277.
- Радянська Україна: газета. — Станіслав, 1940 — березень.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |