Дзвиняч-Долішній
Дзвиняч Долішній (пол. Dźwiniacz Dolny) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село. Населення — 221 особа (2011[1]).
Село
 Координати 49°28′12″ пн. ш. 22°33′22″ сх. д. / 49.47000000002777398° пн. ш. 22.55611111113877953° сх. д.Координати: 49°28′12″ пн. ш. 22°33′22″ сх. д. / 49.47000000002777398° пн. ш. 22.55611111113877953° сх. д.
|
Розташування ред.
Дзвиняч Долішній знаходиться за 5 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 75 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 8 км від державного кордону з Україною.
Історія ред.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1881 році село належало до Ліського повіту, налічувало 77 будинків і 515 жителів.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні. На 01.01.1939 в селі було 870 жителів, з них 790 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 50 євреїв[2].
З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, 12 травня 1946 р. всі 760 жителів були виселені. Серед переселенних була також родина войта Михаїла Бжезинського далекого родича видатного американського політолога Збігнева Бжезинського. Кордон розділяв село до 1951 р. коли в рамках договору обміну територіями територія села повністю перейшла до Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 118 | 25 | 83 | 10 |
| Жінки | 103 | 27 | 61 | 15 |
| Разом | 221 | 52 | 144 | 25 |
Церква ред.
До 1830 р. село мало окрему парафію Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В 1830 році парафія була ліквідована, а церква св. М. Параскевії стала філіальною парафії Середниця Ліського деканату.
1880 р. в селі було збудовано нову дерев'яну церкву Преп. М. Параскевії, яка знищена після другої світової війни.
У 1995 р. були розкопані 3 церковні дзвони вагою 50, 90 і 100 кг, заховані на межі з селом Воля Романова перед виселенням. Дзвони передані до греко-католицької церкви в Устриках-Долішніх.[4]
Постаті ред.
- Срібний Микола (*1927 — †1947) — вояк УПА, вбитий польськими злочинцями в концтаборі Явожно.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзвиняч-Долішній
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Marian Struś. Dzwony - milczący świadkowie historii [ZDJĘCIA/]
Див. також ред.
- Dźwiniacz Dolny (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 309. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |