Джузеппе Валеріані
Джузеппе Валеріані (італ. Giuseppe Valeriani; 1708(?), Рим, — 1761, Петербург) — італійський художник доби пізнього бароко, займався живописом і театрально-декораційним мистецтвом, (сценограф). Майстер ведути і плафонів.
Джузеппе Валеріані | ||||
---|---|---|---|---|
При народженні | Джузеппе Валеріані | |||
Народження | 1708 Рим | |||
Смерть | 1761 | |||
Петербург | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Італія | |||
Навчання | у М.Річчі | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | бароко | |||
Твори | ведута, плафони, театральні декорації | |||
Брати, сестри | Domenico Valerianid[1] | |||
Роботи в колекції | Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади і Музей Фіцвільяма | |||
| ||||
Джузеппе Валеріані у Вікісховищі | ||||
Слід відрізняти його від попередника XVI століття з майже тим же ім'ям — Джузеппе Валеріано (1542—1596), представника стилю маньєризм, що працював в Італії та Іспанії.
Біографія коротко
ред.Точної дати народження невідомо, ймовірно, 1708 рік. Народився в місті Рим.
Художнє навчання у М. Річчі в місті Венеція. Вважався конкурентом відомих театральних художників Італії — братів Бібієна.
З 1720 по 1742 рік — працював в Венеції, де отримав замову на службу в Петербург. В столицю Російської імперії прибув разом з оперним композитором Франческо Арайя (1700—1767), що був надвірним капельмейстером двох російських імператриць. У 1745 р. професор Петербурзької академії наук. 1742—1761 рр. працював в Петербурзі, де і помер.
Мав майстерню в Петербурзі, де під його наглядом працювали Карл Легрен та Левицький Дмитро Григорович, відомий портретист в Петербурзі, українець за походженням.
Сценографа і художника Джузеппе Валеріані згадував у своїх творах історіограф Якоб Штелін.
Вибрані твори
ред.- Плафон (живопис) в Великому Царськосільському палаці.
- Плафон (живопис) в церкві Воскресіння Христа (Великий Царськосільський палац, знищений при пожежі ).
- Плафон (живопис) в царському палаці, Петергоф (палацово-парковий ансамбль)
- Плафон (живопис) «Мандри Телемака» в Великій залі палацу Строганова, Петербург.
- 10 картин — ведут, музей Ермітаж («Колізей в Римі», «Фонтан на площі Сан П'єтро ін Монторіо в Римі», «Порта Ріпетта в Римі» тощо).
- Театральні декорації 1755 р. до опери композитора Франческо Арайї «Прихисток миру», вистава в театральній залі Картинного будинку в Оранієнбаумі.
Джерела
ред.- Якоб Штелин, «Музыка и балет в России 18 века»(рос)
- М. С. Коноплёва, «Театральный живописец Джузеппе Валериани», Л, 1948, (рос)
- Якоб Штелин, «Записки о живописи и живописцах в России» (рос)