Джемаль Гейдар Джахидович

Гейда́р (Джахи́дович) Джема́ль (6 листопада 1947, Москва, Російська РФСР — 5 грудня 2016, Алмати, Казахстан) — російський ісламський діяч; публіцист, політичний оглядач і коментатор.

Джемаль Гейдар Джахидович
рос. Гейдар Джахидович Джемаль
Народився6 листопада 1947(1947-11-06)
Москва, СРСР
Помер5 грудня 2016(2016-12-05)[1] (69 років)
Алмати, Казахстан
ПохованняBaganashyld
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьполітик, прозаїк-романіст, філософ, політичний активіст, поет
Галузьіслам[2], ісламізм[2], Islam and societyd[2] і поезія[2]
Знання мовросійська[2]
Партіяislamic committee of Russiad і Лівий фронт
Конфесіяіслам
БатькоQ100975434?
ДітиДжемаль Орхан Гейдарович
Автограф

Голова «Ісламського комітету Росії»; постійний член Народного арабського та ісламського конгресу[en] (НАІС); член координаційної ради Лівого фронту Росії; член Національної асамблеї руху Інша Росія. За віросповіданням — мусульманин-шиїт.[3]

Біографія

ред.

Народився в Москві в азербайджансько-російській сім'ї[4]. Систематичної освіти не здобув. За допомогою рідні його пристроєно в тоді елітарний і напівзакритий Інститут східних мов при МДУ. Після року навчання його звідти відраховано (з його слів — за «буржуазний націоналізм»). Працював коректором у державному видавництві «Медицина», належав до різних московських маргінальних та підпільних гуртків та угруповань. Наприкінці 1970-х разом із О. Дугіним вступив до неофашистсько-езотеричного гуртка Євгена Головіна, «Чорний орден SS», де Головін вважався його «рейхсфюрером». У 1988 знову ж разом з Дугіним вступив у російську націоналістичну спілку «Пам'ять». Його вигнано звідти, після чого Джемаль примкнув до літературно-містичного гуртка письменника Ю. Мамлеєва.

У 1990 р. взяв участь у заснуванніі так званої «Ісламської партії відродження Росії» і став заступником голови. У 1991—1993 рр. випускав газету «Аль-Вахдат» («Єднання»). У 1993—1996 роках вів декілька телепрограм на російському телебаченні, присвячених ісламським проблемам («Нині», «Мінарет» та ін.). Багато публікується в російських ЗМІ, дає інтерв'ю.

У 1999 р на православно-ісламській конференції в Санкт-Петербургу висунув тезу про можливість стратегічного союзу ісламу та православ'я в рамках антизахідного російського проекту. Має прізвиська «ісламський революціонер» та «ісламський марксист»[5]. Виступає з відверто анти-вірменськими заявами, вважає, що вірменів як нації не існує, а Вірменія як самостійна держава не має права на існування [джерело?].

У 2001 році очолив ініціативу взаємодії політичного ісламу та західних антиглобалістів. 10 березня 2010 р. підписав звернення російської опозиції Путін повинен піти.

Критика

ред.

Г.Джемаль позиціонує себе як виразника інтересів усієї мусульманської громади Росії. Однак більшість російських мусульман, а також провідні мусульманські лідери Росії таким його не вважають, а його виступи часом оцінюють як провокаційні[6]. У деяких російських політичних колах Г.Джемаля називають «філософом» та «політологом», але якихось наукових праць, щоб їх визнала наукова спільнота, в цих галузях він не має, тому таким його не вважають. Відомі російські ліберальні публіцисти Валерія Новодворська і Костянтин Боровий, вважають його провокатором Кремля і «засланим козачком»[7].

Заява про усунення Путіна

ред.

Після зникнення Путіна з 5 березня 2015 року з усіх російських мас-медіа 14 березня Гейдар Джемаль дав інтерв'ю грузинській телекомпанії «Руставі 2», де висловив думку, що в Росії відбувся державний заколот і президент Володимир Путін утратив реальну владу, а багаторічного очільника особистої охорони Путіна генерал-полковника Віктора Золотова вбито. Також за словами Джемаля, 11 березня у П'ятигорську відбулася виїзна нарада Ради безпеки Росії, де «Рамзан Кадиров капітулював перед Патрушевим»[8][9]

Родина

ред.

Бібліографія

ред.
  1. Революція пророків.
  2. Орієнтація північ.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б https://pantheon.world/profile/person/Geydar_Dzhemal
  2. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. От имени всех мусульман…. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
  4. Гейдар Джемаль. echo.msk.ru. Эхо Москвы. 15 липня 2012. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018. Г.ДЖЕМАЛЬ: Нет, мама не татарка. У мамы сложное происхождение: ее дед кавказец, а мать ее русская. Дед родился в Астрахани, на рубеже века, юным ушел в Гражданскую войну из достаточно состоятельной семьи, потом прошел путь партийного номенклатурного деятеля, был близок к Маленкову, но рано умер – когда Маленков проиграл Хрущеву, то он неожиданно умер.(рос.)
  5. ФСБ: Г.Джемаля підозрюють в тероризмі. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
  6. Муфтий Равиль Гайнутдин отмежевался от провокационного заявления муфтия Аширова и Джемаля. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
  7. В.Новодворська та К.Боровий про пропагандисько-провокаційну роль Г.Джемаля
  8. В Москве убит генерал Виктор Золотов. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
  9. Гейдар Джемаль: Путин нейтрализован, исполняющим обязанности президента России объявят Медведева, который даст задний ход по Донбассу. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.