Демківка

село у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області, Україна

Де́мківка — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Населення становить 1248 осіб.

село Демківка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Тростянецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05040250070021689
Основні дані
Засноване 1600 (424 роки)
Населення 1248
Площа 3,795 км²
Густота населення 328,85 осіб/км²
Поштовий індекс 24334
Телефонний код +380 4343
Географічні дані
Географічні координати 48°32′26″ пн. ш. 29°05′04″ сх. д. / 48.54056° пн. ш. 29.08444° сх. д. / 48.54056; 29.08444Координати: 48°32′26″ пн. ш. 29°05′04″ сх. д. / 48.54056° пн. ш. 29.08444° сх. д. / 48.54056; 29.08444
Середня висота
над рівнем моря
221 м
Місцева влада
Адреса ради 24300, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Тростянець, вул. Соборна, 77
Карта
Демківка. Карта розташування: Україна
Демківка
Демківка
Демківка. Карта розташування: Вінницька область
Демківка
Демківка
Мапа
Мапа

Історія ред.

Село засноване 1600 року.

Постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947[1].

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[3].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1441 особа, з яких 599 чоловіків та 842 жінки[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1247 осіб[5].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 96,55 %
російська 3,45 %

Економіка ред.

«Дакса Бунге Україна» планує будівництво заводу із переробки кукурудзи потужністю 100 тис. тонн на рік новозбудоване підприємство займатиметься переробкою спеціальних сортів кукурудзи на крупу та борошно. Проєктна потужність складає — 300 тон за добу та 100 тисяч тон на рік. Близько 80 % готової продукції буде реалізовуватись на експорт. Передбачається зведення сховищ для зберігання кукурудзи, а також, побічних та основних продуктів. Відомо, що у будівництві підприємства беруть участь американська компанія Bunge та іспанська група компаній «Дакса». Прогнозовані обсяги інвестицій становлять 14 млн доларів США[7][8].

Демківська оборона (1655) ред.

6–8 січня 1655 (27–29 грудня 1654 року за старим стилем) повстанцями містечка Демківка Уманського полку (нині — село Гайсинського району Вінницької області) під час наступу військ Речі Посполитої на Поділля (осінь 1654 — початок 1655). Кілька каральних полків князя Д.-Є. Вишневецького та С. Лянцкоронського після взяття міста Бершадь рушили на Демківку, де укріпилося понад 5000 українських повстанців під командуванням кількох сотників (Зарудного, Яковенка, Комаренка, Гавриленка, Корсунця, Юркевича). Вранці 6 січня 1655 (27 грудня 1654) року повстанцям було запропоновано здатися, однак вони відмовилися навіть прийняти листа про здачу. Майже весь день тривав штурм містечка, у ході якого з обох боків були значні втрати. Коли поляки підпалили містечо артилерійським обстрілом, повстанці відступили до замку і там продовжували оборонятися. Наступного дня ситуація для повстанців погіршилася, і вони розпочали мирні переговори. Три сотники (Зарудний, Юркевич, Яковенко) капітулювали. Під час виходу обложених із замку всупереч умовам капітуляції (8 січня) на них напали польські й ординські війська. Майже всі захисники Демківки разом із місцевими жителями (6–10 тис. осіб) загинули. Полонених сотників за наказом команд. коронними військами гетьмана польного коронного С. Потоцького стратили. Після падіння Демківки війська Речі Посполитої рушили на м. Умань, однак там були зупинені[9].

Видатний уродженець ред.

Примітки ред.

  1. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 61. ISBN 978-966-2720-05-1
  2. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  7. У Вінницькій області збудують завод з переробки кукурудзи за 14 млн дол. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2019.
  8. На Вінниччині побудують завод з переробки кукурудзи. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 18 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  9. Мицик Ю. А. Уманські оборони 1654—1655, 1674

Джерела ред.

Література ред.

  • Олекса́ндрівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 626

Посилання ред.