Сокур Петро Трохимович
Петро Трохимович Сокур (25 вересня 1911, село Демківка, Подільська губернія[1] — 11 жовтня 1987, село Бринь, Калузька область) — радянський офіцер, один з перших Героїв Радянського Союзу у Другу світову війну.
| Сокур Петро Трохимович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 25 вересня 1911 Демківка, Тростянецький район, Вінницька область |
| Смерть | 11 жовтня 1987 (76 років) Думініцький район, Калузька область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя |
| Партія | КПРС |
| Звання | капітан |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
 Сокур Петро Трохимович у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в селянській родині. Закінчив сільську школу, потім — Ніжинський учительський інститут. Працював учителем природознавства і директором Козинецької неповної середньої школи (Тростянецький район; за іншими даними с. Козинці Липовецького району[2]).
У Червоній армії з 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років.
З першого дня війни брав участь у боях. У нічному бою 1 липня 1941 року [3], будучи червоноармійцем 335-го стрілецького полку (8-а стрілецька бригада, Ленінградський фронт), діючи в дозорі на півострові Ханко, відбив атаку противника, знищив 13 ворожих солдатів і трьох взяв у полон. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно йому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1941 року. У 1941 році вступив у ВКП(б).
З вересня 1941 по січень 1943 року брав участь в обороні Ленінграда. Снайпер — знищив 32 фашиста, за що нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня.
3 січня 1943 року отримав контузію поблизу Колпіно, під Ленінградом. Після лікування був спрямований на офіцерські курси, по закінченні яких служив воєнкомом в Лопасненському РВК. У 1945 році закінчив Вищі курси удосконалення офіцерського складу.
В подальшому — воєнком Духовщинського (Смоленська область) та Куйбишевського (Калузька область) районних військкоматів.
У 1953 році в званні капітана звільнений у запас через хворобу. Жив у селі Бринь Думіницького району (Калузька область), викладав у місцевій школі. У 1954-1959 — голова Бриньської сільської ради. З 1959 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Нагороди
ред.- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (13.8.1941, № 526);
- орден Леніна;
- орден Вітчизняної війни I ступеня;
- медалі.
Література
ред.- Буров А. В. Сокур Петр Трофимович : Урок, преподанный учителем естествознания // Твои герои, Ленинград. — Л.: Лениздат. 1970.
- Рудный В. Глава 3. На Петровской просеке // Гангутцы: Роман. — 7-е изд., доп. — М. : Советский писатель, 1970. — 720 с.
- У него на груди — Золотая Звезда. Газета Думиничского района «Ленинское знамя», 9 мая 1975 года.
Посилання
ред.- Сокур Пётр Трофимович. Лучшие снайперы РККА, 1941—1945 гг. Красные Соколы. Процитовано 24 лютого 2013.
Примітки
ред.- ↑ Нині — Тростянецький район, Вінницька область, Україна.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 11 грудень 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Лучшие снайперы….